На базі Харківського національного медичного університету відбувся ярмарок вакансій для студентів й інтернів вищих медичних навчальних закладів. Це стало можливим завдяки запровадженню на Харківщині проекту «Ефективна первинна медицина в громаді». На ярмарок завітали медики 20 ЦПМСД області, а всього було представлено 25 медичних закладів.
«Шукаємо хороших лікарів, бо думаємо про майбутнє»
Ще до урочистого відкриття ярмарку його організатори зрозуміли, що прорахувалися — чекали на інтернів і шестикурсників, а прийшли й п’ятикурсники, і навіть майбутні лаборанти з медичних коледжів. У вестибюлі зібралося стільки молоді, що ректор Володимир Лісовий із поважними гостями ледь змогли піднятися сходами до актового залу. Усі, хто завітав того дня до бібліотечного корпусу університету, були поєднані спільною метою: зробити впевнений крок у професійне майбутнє. При цьому майбутні лікарі прагнули знайти хороше місце роботи, представники лікувальних закладів — придивитися до випускників.
Старшокурсники щільним колом оточили завідувачку сектора управління персоналом управління охорони здоров’я Харківської ОДА Ірину Мельник — у них було дуже багато запитань про вакансії, умови роботи й оплату праці. Не цуралися й сільських медичних закладів, хоча і в місті вільних вакансій досить.
«А чим зараз погано працювати на селі? — сказала інтерн Людмила, майбутній сімейний лікар, харків’янка. — Якщо мені запропонують квартиру, обладнаний сучасним устаткуванням кабінет, пристойну зарплату, то чому б не працювати серед хороших людей і не виховувати своїх дітей на мальовничій природі Слобожанщини? А до міста на машині — рукою подати».
Немов читаючи її думки, на засіданні одного з круглих столів, що відбулися на ярмарку, свою історію майбутнім колегам розповіла лікар-педіатр, начмед КНП «Валківський районний центр ПМСД Валківської районної ради», кандидат медичних наук Ольга Волобуєва: «Коли я закінчила Харківський національний медичний університет і отримала направлення до Валок, сільські амбулаторії та районні центри первинної медицини тільки-но розбудовувалися. Що я мала після навчання? Лише знання та нездійсненну, як тоді здавалося, мрію про аспірантуру. Коли залишилася вперше в чотирьох стінах свого кабінету, за якими плакали діти і хвилювалися мами, а порадитися не було з ким, — злякалася! Тоді саме розпочиналася медична реформа. Розповіді нашого головного лікаря Марини Орлової здалися казкою про Попелюшку. Та діватися нікуди — треба було працювати. Через 4 роки я захистила кандидатську. Живучи у Харкові, навряд чи зробила б це. У ЦПМСД ми відкрили школу молодих батьків, потім змогли організувати один із перших в області кабінетів раннього втручання, розробивши систему заходів, спрямованих на виходжування дітей раннього віку з порушеннями розвитку або ризиком таких порушень та орієнтованих на підтримку батьків. Цей досвід став основою моєї дисертації. Сьогодні я обіймаю посаду заступника з медичної частини, маю житло, а останні місяці, коли реформа набрала обертів, отримую зарплату в розмірі близько 20 тис. грн. Та головне — зовсім не кар’єра чи достаток. Найголовніше те, що тут я знайшла свою долю, мене поважають колеги й пацієнти, люблять діти, яких я лікую».
Валківський районний ЦПМСД — один із кращих в області не тільки за показниками підписаних із пацієнтами декларацій, а й за оснащенням робочих місць лікарів первинки. Біля свого стенду співробітники центру створили імпровізований кабінет сімейного лікаря — старша медсестра Світлана Фесенко працювала за ноутбуком, а сімейні лікарі демонстрували своє діагностичне обладнання: кардіограф, глюкометр, холестерометр, електронний інфрачервоний термометр для дітей, офтальмоскоп, апарат штучного дихання, тонометр, навіть деструктор для спалювання голок. До кінця грудня центр отримає повнопривідний легковий автомобіль для виїзду лікарів на прийом у віддалені села, придбаний уже за свої кошти. Але проблеми все одно є.
«Шукаємо хороших лікарів, бо думаємо про майбутнє, — сказала директор ЦПМСД Марина Орлова. — Наше фінансування нині залежить від кількості підписаних декларацій. У нас 61% охоплення пацієнтів, але далі розвиватися не можемо, бо досягли межі — більше людей наші лікарі обслужити не в змозі. А бажаючих підписати декларації все ще багато. У нас є три вільні вакансії — шукаємо кандидатів. Ми маємо всі умови, аби залучити молодих лікарів. Зокрема, наш заклад розташований недалеко від міста, для молоді будуємо нові амбулаторії з квартирами, надаємо службовий транспорт тощо».
Один за одним підходять майбутні претенденти на вільні вакансії. П’ятикурсник Ярослав говорить, що сімейним лікарем працювати не збирається, мріє про аспірантуру, але ж усе може бути, тому слід розглядати й варіант роботи на селі. Його одразу ж оточують четверо валківських медиків, бо конкуренція тут досить велика. Врешті-решт знайомляться, обмінюються телефонами.
«Ми багато можемо запропонувати молоді, бо самі ще молоді, — говорить Марина Орлова. — Якщо до мене приїде випускник, то вже не захоче вертатися назад до міста, обіцяю! Наступного року в с. Шарівка відкриємо амбулаторію з квартирами для двох лікарів, а згодом збудуємо ще одну. Села, де працюватимуть молоді лікарі, розвиваються, у них є школи, дитсадки, ремонтуються дороги. Звісно, у районі є й малі населені пункти, де залишилися тільки люди похилого віку. Однак медична допомога для них також доступна — ми не закрили жодного ФАПу, маємо транспорт, аби доїхати до них вчасно».
«Завітали на ярмарок не з порожніми руками»
Якщо у Валках медики досягли порозуміння з місцевою владою та громадою, тому й сповнені оптимізму, то в Ізюмі — одному з найбільших міст Харківської області, котре колись мало і промислові підприємства, і лікарні, і кошти на їх розвиток, і навіть власну телекомпанію, — інша картина. Місто депресивне, люди з нього виїжджають, місцеві чиновники постійно ділять владу. Через місто пролягає траса на Схід, до кордону з невизнаними республіками та лінії фронту. Тому тут планували створити центр одного із госпітальних округів, а також потужний заклад вторинного рівня — окружний придорожній госпіталь. Але не вийшло. І не тільки це — ЦПМСД досі не спромігся підписати договір із НСЗУ, тому фінансування залишилося на старому рівні.
«Документи для підписання договору з НСЗУ ми подали в третю «хвилю», бо міська рада лише 4 жовтня затвердила наш новий статус комунального некомерційного підприємства, — говорить Олег Широкий, в. о. головного лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Ізюм» Ізюмської міської ради. — Сподіваємося: у наступному році в нас теж зміниться система фінансування. Так склалося, що у великих населених пунктах реформа пробуксовує, напевне, у цьому є й наша провина: не пояснили громаді необхідності змін, тому органи місцевого самоврядування довго сумнівалися, а коли спохопилися — виникла затримка з підписанням декларацій. Становище погіршує хронічна нестача лікарів та їх вік: половина медиків первинної ланки — пенсіонери або ж фахівці передпенсійного віку. Сумніваюся, що всі вони зможуть освоїтися в умовах реформи. Коли ж врахувати те, що максимальне навантаження на одного лікаря — 2000 пацієнтів, а в місті проживають 40 тис. мешканців, то зрозуміло, що вже сьогодні їм слід шукати зміну».
І вона не забарилася, до стенду підійшли подруги-інтерни Тетяна та Олена: «Ми харків’янки, добре знайомі з вашим містом, воно нам подобається, так само як і перспективні плани обласної адміністрації створити тут центр госпітального округу. Тому цікавимося житлом в Ізюмі й умовами праці лікаря. Готові спочатку працювати на первинці, набути досвіду, а потім перейти до великого багатофункціонального закладу вторинного рівня. Ми розмовляли з керівником сектора управління кадрами управління охорони здоров’я Харківської ОДА, вона сказала, що у вас є вакансії», — заявили дівчата.
Ну, що тут скажеш на амбітні запити майбутніх лікарок, враховуючи досягнення в інших районах області та нинішнє становище медицини в місті… Але відповідь Олега Широкого стала для мене несподіваною. Він закликав на допомогу сусіда по ярмарку — представника фірми «Девісал», відомої на Харківщині та в Україні запровадженням власної медичної інформаційної системи SimplexMed: «Ми підписали з ними договір і вже отримали та випробовуємо програмне забезпечення для комп’ютерної мережі нашого ЦПМСД. Вирішили, так би мовити, зайти з кінця — спочатку устаткування, а потім — молоді лікарі, які на ньому зможуть працювати».
Співробітник фірми Віталій Лисенко пояснює: «Сьогодні ми тут презентуємо обладнання та програмне забезпечення комплексної медичної інформаційної системи SimplexMed, яку розробили харківські фахівці і котра вже працює в трьох медичних закладах Харківщини, а також в інших регіонах України. Воно дає змогу автоматизувати весь процес охорони здоров’я, починаючи від сімейного лікаря і закінчуючи реабілітацією після стаціонарного лікування. Для молодих фахівців це досить велика принада, тому не дивно, що ізюмчани вирішили спочатку запустити програму, а вже потім, коли розбагатіють, придбати спеціальне автоматизоване діагностичне обладнання для сімейних лікарів, — Віталій відкриває компактну переносну валізу, начинену всілякими приладами, завдяки яким можна проаналізувати стан хворого за півгодини й одразу підключити лікаря до мережі телемедицини. — З початку нового року впроваджуються електронні картки, листки непрацездатності, рецепти. Направлення на обстеження і консультації, що входять до системи гарантованого державою безоплатного комплексу, теж будуть електронними. Наступним кроком стане зв’язок сімейного лікаря із фахівцями стаціонарів».
«Отже, ми завітали на ярмарок не з порожніми руками, коли до нас прийдуть «Гроші, що ходять за пацієнтом» й приїдуть молоді фахівці — усе вже буде готове до роботи. Саме так і намагаємося зацікавити колег, — додає Олег Широкий. — Оскільки якість вітчизняного обладнання не поступається зарубіжному, а ціна набагато менша, я не переймаюся тим, чи зможу його придбати. А поки що всі сили докладаємо, аби надолужити згаяне та підписати якомога більше декларацій».
«Щоб свідомо обирати майбутнє місце роботи»
Селище Красний Кут на Слобожанщині відоме своїм дендропарком, маєтком Каразіних — засновників Харківського університету — та запашними яблуками з місцевого розплідника фруктових дерев. Тож майбутні лікарі з неабияким зацікавленням розмовляли з Валентиною Лісняк, головним лікарем КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Краснокутського району».
«Студенти з різних курсів та факультетів заповнили у нас 37 анкет. П’ятеро інтернів та шестикурсників готові до конкретних переговорів з приводу працевлаштування, — підсумувала роботу ярмарку Валентина Лісняк. — У нас їх не образять, бо вже 75% пацієнтів підписали декларації. Маємо практично все для ефективної роботи».
На запитання, чи задоволені медики отриманою від реформи самостійністю, головний лікар пояснила, що вона — не самоціль, а важіль у спільній роботі з ОТГ, яка дбає про медиків. Зокрема, завершується будівництво нової амбулаторії з квартирою для лікаря, розпочато ще одне.
До стенду підходить п’ятикурсник Іван: «Я ще не визначився зі своєю спеціалізацією, тому радий наданій можливості дізнатися про наявні вакансії та пропозиції. Думаю, подібний ярмарок — дуже корисний. Студенти, починаючи з п’ятого курсу, після складання «Кроку 1», повинні знати, що відбувається на ринку праці, аби свідомо обирати майбутнє місце роботи».
Центр первинної медико-санітарної допомоги Чкаловської селищної ради Чугуївського району діє як самостійне підприємство трохи більше року. До нього входять 4 амбулаторії та 6 ФАПів, що обслуговують 12,2 тис. пацієнтів. Його директор Тетяна Петрова — лікар із солідним стажем. Їй було нелегко освоювати ази бухгалтерії та економіки, але вона вже порахувала, що ейфорія, викликана першими надходженнями коштів від НСЗУ та різким підвищенням зарплат лікарів і медсестер, може в наступному році скінчитися: «У нас, як і в усіх інших закладах на селі, не вистачає лікарів, до штату потрібно ввести ще трьох, тож ми обережно ставимося до обіцянок про високу зарплату, говоримо, що спочатку буде 6-7 тис. грн, а потім усе залежатиме від вас самих. До нас за час роботи ярмарку підійшло 15 випускників медичного університету, з усіма ми серйозно поговорили, п’ятеро залишили номери телефонів, але ж це не означає, що вони точно приїдуть працювати в село.
Безперечно, реформа рухає сільську медицину в майбутнє. І добре, що започатковано такі заходи, як ярмарок вакансій. Сподіваємося: він — перший, але не останній».
Ольга ФАЛЬКО, спеціально для «ВЗ», м. Харків
Дякуємо за участь в організації ярмарку обласній раді, ГО «Агенція змін «Перспектива» та ГС «Українсько-Німецька Медична Асоціація»
