Харківщина: Телемедицина: планова робота, що підвищує якість медичних послуг

1064

Центр телемедицини у КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня — Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» працює трохи більше двох місяців, але про нього вже дізналися не тільки лікарі з Харківської області, а й колеги із медичних клінік за межами нашої країни. Як зароджувалася ідея створення такого центру, якою в майбутньому повинна стати система охорони здоров’я Слобожанщини і що гальмує впровадження новітніх технологій у життя?

ВЗ Центр телемедицини ви створювали спільно з литовськими колегами. Чому саме їх підтримкою заручилися, і як узагалі виникла ідея відкриття такого центру?

Богдан ФЕДАК, головний лікар КЗОЗ «Обласна клінічна лікарня — Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»
— Наша лікарня понад 10 років співпрацює з литовською клінікою «Кардіоліта». Харківські кардіо­логи консультувалися з таким відомим у Європі фахівцем із Вільнюса, як професор Аудієтіс, а також з іншими висококваліфікованими кардіохірургами. Наших пацієнтів обстежували та лікували у вільнюській клініці, їх хірурги проводили в нас операції. А згодом ми оснастили наше відділення серцево-судинної хірургії сучасним діагностичним обладнанням та почали впроваджувати передові методики виконання оперативних втручань різного ступеня складності. Зокрема, освоїли весь спектр реконструктивних операцій на судинах різних локалізацій з приводу оклюзій, стенозів, аневризм, розривів будь-якого походження, використовуючи новітні синтетичні матеріали та технології. Згодом налагодили роботу катетерної лабораторії для проведення повного спектра ендоваскулярних втручань. І зрозуміли, що є багато речей, які вже можна робити в Харкові. У зв’язку із цим виникла потреба організації обміну досвідом з фахівцями з інших медичних закладів.

Литовські колеги першими підтримали наше бажання приєднатися до світової мережі телемедицини, тож наприкінці жовтня 2017 року ми підписали угоду про співпрацю, згідно з якою клініка «Кардіоліта» зробила свої інвестиції: передала нам частину необхідного обладнання для теле- та аудіозв’язку. Зі свого боку ми виконали ремонт приміщення, умеблювали його, провели швидкісний інтернет та встановили УЗ-апарат експертного класу.

Новини в інтернет-мережі поширюються дуже швидко. Через місяць до нас приєдналася ізраїльська клініка з Хайфи «Рамбам», яка є другою за потужністю у країні і, що дуже важливо (оскільки клініка «Кардіоліта» — приватна), державною та багатопрофільною, як і наша лікарня. Там працюють знані в усьому світі фахівці, котрі вже двічі за такий короткий період приїздили до нас. Зокрема, у грудні минулого року Харків відвідали ендокринолог професор Хамайсі та кардіолог професор Нікольська. Вони ознайомилися з нашими можливостями щодо подальшої співпраці в галузі нейрохірургії, ендокринології, кардіології, ендоваскулярної хірургії.

Є дзвінки з інших країн, у тому числі із США, однак поки що перспектива співпраці перебуває в стадії переговорного процесу. Телемедицина у світі сьогодні дуже популярна, оскільки дає змогу вивести медичний заклад на міжнародний рівень. Аби бути певними, що ми дійсно на правильному шляху, слід спілкуватися з колегами з інших країн. Бо поганий той лікар, який не сумнівається в собі та не вчиться в інших.

ВЗ Який юридичний статус має Центр телемедицини?

— Хоча центр сьогодні фактично є міжнародним, однак юридичного статусу він не має. Це лише один з підрозділів нашого лікувального закладу. Його координатором на громадських засадах є Заслужений лікар України, обласний позаштатний фахівець із серцево-судинної хірургіїї, кандидат медичних наук Ірина Лодяна. Лікарі будь-якого відділення, що мають потребу проконсультуватися з колегами чи то в області, чи в Україні, чи в інших державах, мають вільний доступ до обладнання центру в будь-який час. Я назвав би це консультаційним кабінетом телемедицини, де проводяться консиліуми за участю фахівців із Києва, Литви, Ізраїлю, під час яких верифікують діагнози, лікувальні методики, коригують призначення лікарських препаратів тощо.

Звичайно, усе це робиться за згодою пацієнта, а іноді і за його присутності, оскільки стан здоров’я людини — конфіденційна інформація. За кордоном дуже жорстко контролюють це, запобігаючи навіть найменшій вірогідності її розголошення. Але під час консиліумів ми отримуємо дуже цінні поради, які дають можливість упевнитися в правильності прийнятого рішення.

ВЗ Ви сказали, що в консультаційному процесі беруть участь і фахівці з області. Робота центру якось пов’язана з реалізацією Закону України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості»?

— Ці теми пов’язані між собою, оскільки в найближчій перспективі відповідно до державної програми розвитку сільської медицини в Україні розвиватиметься телеметрія як один із напрямків телемедицини. У згаданому вами Законі створення центрів телемедицини не планується. Там мова йде про телеметричні лабораторії, діагностичні кабінети з підключенням до інтернету, які мають бути в кожному районі, кожному населеному пункті, а це — складові телемедицини. Адже по телефону, як це робиться сьогодні, дуже важко, наприклад, оцінити аналізи, зовсім неможливо переглянути рентгенівські знімки тощо. А з використанням високошвидкісного інтернету такі речі стануть реальністю. Зокрема в деяких районах Харківщини вже забезпечено високошвидкісний зв’язок, і лікарі, котрі навчилися користуватися телеметричними засобами, через наш центр контактують з фахівцями обласної лікарні для отримання консультацій.

А поки що Харківщина успішно реалізує програму телеметрії як перший етап впровадження телемедицини. В усіх амбулаторіях (їх в області налічується понад 300) та у ФАПах (більше 490) стоять модулі передачі електрокардіограм по мобільному зв’язку. Шифрувальний центр розташований в Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Цей зв’язок між лікарями став неоціненним, зокрема з 2016 року, коли обласна клінічна лікарня почала приймати всіх пацієнтів області та міста Харків із гострими інфарктами міокарда. Цифри красномовні: якщо протягом 2012 року при гострих інфарктах було проведено 150 стентувань, то у 2016-му — понад 1300. І смертність від гострого інфаркту міокарда суттєво знизилася.

ВЗ Якою ви бачите регіональну систему охорони здоров’я в майбутньому?

— Кожен регіон має розвиватися по-своєму, але без єдиного централізованого плану, без зв’язків із колегами з інших областей, навіть країн, без включення до світової медичної мережі поступ уперед неможливий. Тому Центр телемедицини у тому виг­ляді, у якому працює сьогодні, — на часі. Наша лікарня, як і багато інших в Україні, уже має сучасне обладнання, висококласних фахівців, можливість надавати пацієнтам якісну медичну допомогу. Але скажіть, будь ласка, як упевнитися в тому, що ми йдемо правильним шляхом? Тільки знаходячи підтвердження цьому на міжнародному рівні. І тоді, попри всі труднощі, ми віритимемо у свої сили.

Можу вже навести конкретні приклади: за досить короткий період існування центру ми провели кілька консультацій спільно з Національним інститутом серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова, понад 10 — із литовською клінікою «Кардіоліта», майже 30 — з ізраїльською клінікою «Рамбам». Вони стосувалися проблем лікування ендокринних та кардіологічних захворювань. У планах — консультації з нейрохірургії та інших галузей.

Це не екстрена допомога. Телемедицина не ставить за мету терміново рятувати життя, коли людину привозять у несвідомому стані, коли їй потрібна реанімація. Це спокійна планова робота з консультування пацієнтів для уточнення діагнозу, визначення ускладнень, призначення курсу лікування, тобто з підвищення якості роботи лікарів.

ВЗ Чи принесе телемедицина економічні переваги в майбутньому тим закладам, які її запроваджують сьогодні?

— Нині я не бачу можливості одержати економічний зиск. Навпаки, можу сказати, що в нас зросли витрати на електроенергію, у пацієнтів — на сучасні ефективні медикаменти. Проте телемедицина дає змогу зберегти життя людини, її здоров’я. Якими сумами це обрахувати?

Я завжди кажу, що економія — це остання річ, про яку потрібно говорити в медицині. Починати слід з потреб пацієнта, з можливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги. А коли вже переводити все на економічні рейки, тоді треба втілювати страхову медицину. Але це тема окремої розмови.

Ольга ФАЛЬКО, спеціально для «ВЗ», м. Харків

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я