Медико-санітарна частина харківського ПАТ «Завод «Південкабель», або цех здоров’я, як її називають на підприємстві, першою серед міських приватних медичних закладів і МСЧ промислових підприємств уклала договір з НЗСУ. Що саме спонукало заводських медиків долучитися до реформи системи охорони здоров’я?
ВЗ Коли було засновано заводську МСЧ і які особливості такого медичного структурного підрозділу?
Вікторія ВОНЦ, головний лікар медико-санітарної частини ПАТ «Завод «Південкабель» У цеху здоров’я заводчан приймають сімейний лікар і вузькопрофільні спеціалісти, які використовують сучасну діагностичну апаратуру, регулярно проводять медичні огляди всіх працюючих. А за потреби спрямовують на стаціонарне лікування в спеціалізовані клініки міста. Для цього завод уклав з ними відповідні угоди. Якщо наші пацієнти потребують складних операцій, то компанія оплачує медикаменти. Профілактична робота також на високому рівні, зокрема ми намагаємося мотивувати співробітників вести здоровий спосіб життя, що сприятиме зниженню частоти захворювань, а отже, підвищенню продуктивності праці.
ВЗ Чим аргументоване рішення долучитися до проведення загальнодержавної медичної реформи?
— Здавалося б, що за фінансової підтримки діяльності цеху здоров’я, яку здійснює наше підприємство, немає потреби щось кардинально змінювати. Але ми підтримуємо реформу медичної галузі та впевнені, що вона дасть позитивні результати, хоча на це потрібен певний час.
Саме генеральний директор заводу Володимир Золотарьов запропонував нам долучитися до схеми МОЗ із надання медичних послуг за системою «Гроші ходять за пацієнтом». Коли держава пропонує фінансувати кожного пацієнта, то чому б нам не спробувати одержати кошти, які стануть у пригоді для подальшого розвитку нашого цеху здоров’я, стимулювання праці медиків? Адже ми надаємо первинну медичну допомогу майже тисячі співробітників. Крім того, до нас звертаються й члени їх родин.
Тож щойно у Харкові стартувала кампанія з підписання декларацій між пацієнтами та лікарями, я обійшла заводські цехи і відділи. Розповідала всім про переваги обслуговування сімейним лікарем усієї родини, а не тільки одного її представника, котрий працює на заводі. Намагалася довести, що ми зможемо надавати якісні послуги нашим пацієнтам. І в перший же тиждень після старту підписання декларацій до нас звернулося багато людей: приходили заводчани, приводили своїх родичів, деякі цілими сім’ями відвідували наш заклад. Долучилися ще й заводчани-пенсіонери й акціонери.
Ми ретельно відслідковували перебіг реформи, тож коли оголосили першу хвилю підписання договорів між центрами ПМСД і Національною службою здоров’я України, були до цього готові. Труднощі обумовили лише терміни підписання договору: про прийом документів оголосили 25 травня, а завершувався він уже 30 травня. Таким чином, було всього 5 днів (включно з вихідними), щоб встигнути подати правильно оформлені документи.
ВЗ Як вам вдалося зареєструватися на сайті НЗСУ в такі стислі терміни?
— На момент реєстрації наш медичний заклад уже мав ліцензію. Решту документів (приміром, список лікарів згідно зі штатним розписом, юридичне доручення тощо) оформити було нескладно. І знадобилася доба, щоб перенести їх до електронної папки та відправити одержувачу. Звісно, хвилювалися. Разом з нами подали документи й 3 комунальні медичні заклади Харкова — їм підписали договір уже 5 червня. А для приватного підприємства був встановлений граничний термін у 30 днів. Отож, з нами Національна служба здоров’я підписала договір тільки 25 червня.
ВЗ Наскільки зміниться фінансування вашого медичного закладу?
— У нинішньому році завод профінансує діяльність нашого цеху здоров’я в запланованому обсязі — 1,5 млн грн, бо сума, яка надійде нам у межах медичної реформи, не покриє всіх поточних витрат. Загалом витрати нашого медичного закладу щороку збільшуються у середньому на 30%, і це не враховуючи придбання нового обладнання, оплати за договорами клінічних аналізів, томографа, послуг, отриманих нашими пацієнтами в медичних закладах вторинного-третинного рівнів. Наші пацієнти розуміють, що в умовах реформи, коли медична допомога остаточно переходить у статус медичних послуг, отримуватимуть безоплатну допомогу в межах суми, обумовленої декларацією. Для працівників же заводу всі інші послуги надаватимуться, як і раніше, за рахунок підприємства.
ВЗ Чи планується найближчим часом зростання оплати праці медиків і вкладання коштів у розвиток матеріальної бази цеху здоров’я?
— Так, хоча в наших медичних фахівців й без того гідна заробітна плата. Але у зв’язку з підписанням декларацій, думаю, вона ще зросте, і медики будуть зацікавлені працювати ефективніше.
Проте перший транш від НСЗУ планується використати не для збільшення зарплати, а для розширення медичного штату, адже тепер зросте чисельність пацієнтів. Таке рішення ми ухвалили ще на початку року, адже, плануючи участь у реформі системи охорони здоров’я, розуміли, що за пацієнтів потрібно буде конкурувати з іншими медичними закладами. Досі ми мали лише одного сімейного лікаря, який поєднував цю роботу з обов’язками головного лікаря. Ще один фахівець виконував обов’язки лікаря ультразвукової діагностики й ендоскопії. Працювали в нас також 2 стоматологи та (за сумісництвом) терапевт, хірург, акушер-гінеколог. З 1 вересня у нас приймають ще один сімейний лікар та вузькопрофільні фахівці-сумісники: ЛОР, невропатолог, окуліст і хірург.
Ми маємо все необхідне діагностичне та фізіотерапевтичне обладнання для надання первинної медичної допомоги, у тому числі й травматологічної. Для спеціалізованого обслуговування хворих укладено договори з лабораторією фірми «Екотест» та неврологічною, кардіологічною і травматологічною лікарнями, розташованими у 602-му житловому мікрорайоні Харкова. Однак плануємо придбати нове, сучасне обладнання, передусім УЗД-апарат експертного класу, а також аналізатор крові та сечі для комп’ютерної діагностики.
ВЗ Які перспективи в розрізі реформи ви бачите для системи охорони здоров’я в цілому та для свого медичного закладу?
— Чесно кажучи, спочатку я не бачила перспектив і сумнівалася в успіху реформи, але коли почала вивчати документи, заглиблюватися в суть реформування, зрозуміла: зміни — на краще. Однак для усвідомлення цього потрібен час. Реформа перетворює прийом лікаря на надання послуги, і пацієнт має розуміти: приходити до фахівця треба лише за потреби. Нині доводиться пояснювати, що вимірювання артеріального тиску — це вже послуга, яка коштує грошей, витрачених на обладнання, зарплату медика тощо. З іншого боку, лікар повинен підвищувати свою кваліфікацію, постійно здобувати нові знання, аби його пацієнти залишалися задоволені отриманою допомогою. Усе це має значно підвищити якість надання медичної допомоги українцям.
Ольга ФАЛЬКО, спеціально для «ВЗ», м. Харків
