Особливо ризикують чоловіки, які постійно відчувають нервове напруження.
Згідно з дослідженнями вчених, люди, які не вміють справлятися зі стресом і живуть в постійному нервовому напруженні, більше ризикують захворіти на онкологію, ніж ті, хто до всього відноситься спокійно. На думку дослідників, стрес дійсно може впливати на появу та розвиток таких захворювань. Особливо небезпечно нервувати постійно, і більшою мірою це стосується чоловіків. В такому випадку ризик розвитку онкології внаслідок стресу збільшується на 11%.
Дані, опубліковані в журналі Live Science, які його співробітники отримали від фахівців Інституту раку США, підтверджують, що початком захворювання на рак дійсно може стати хронічний стрес. Постійне нервове напруження запускає процеси, які згодом призводять до онкології, і на це існує маса доведених вченими біологічних причин. Хоча іноді гострий стрес необхідний організму – так він тренує реакції на небезпеку. Але такі сплески повинні бути короткими. А ось хронічний стрес, ознаками якого є сильна тривожність, психологічна пригніченість, втома, може привести, навпаки, до негативних змін в організмі. В такому випадку в організмі відбуваються процеси, які призводять до хворіб і ранньої смерті.
Постійне нервове напруження також може привести до активізації запальних процесів і послабити імунну систему, а це також веде до онкології. Хоча вчені не беруться стверджувати, що хронічний стрес завжди стає провокатором раку. Поки ризик захворіти на онкологію внаслідок постійного перебування в нервовій напрузі не визнаний офіційно, хоча на такі думки нові дані наштовхують дослідників все частіше. Також існує версія, що зі стресом, можливо, пов’язаний рівень виживання при онкології, але не сам ризик захворіти нею. Проте, всі медики згодні в одному – чим менше люди будуть нервувати, тим довше і краще житимуть, незалежно від того, хворі вони чи ні.
Джерело: МедікФорум
Все эти вопросы глубоко проанализированы в книге психоонколога В. Матреницкого «Канцерогенный ум. Психосоматические механизмы рака». В ней на 570 страницах приводятся убедительные научные данные о ведущей роли психики и стресса в развитии рака.