Чи враховують пацієнти фактор статі при виборі лікаря? Кому краще довірити процес лікування – чоловіку чи жінці? Науковці намагаються відповісти на це питання принаймні з 1990-х років. А останні дослідження, котрі проводилися західними і східними фахівцями, дають на нього контроверсні відповіді.
Західний тренд: «Комфорт не менш важливий, ніж допомога»
Зокрема, питання такого взаємозв’язку розглядали співробітники онлайн-сервісу Zocdoc, які нещодавно провели дослідження, що висвітлює зв’язок між гендером пацієнта й лікаря та впливом цього чинника на остаточний вибір фахівця.
Отже, відвідувачі Zocdoc можуть використовувати різні фільтри для звуження результатів пошуку і повністю вирішувати, хто їх консультує та лікує, фільтруючи не тільки за спеціальністю\ стажем, але й віком\ статтю. Щоб дізнатися, як фактори віку та ґендеру впливають на вибір лікаря, працівники сервісу розглянули дані, зібрані на Zocdoc за рік – понад 3 мільйони візитів, призначених у період з липня 2017 року по липень 2018 року.
Передусім, варто зазначити, що за прямими підрахунками спостерігалася практично ідеальна гендерна рівність: протягом цього року до лікарів-чоловіків записалося 50,2%, до жінок – 49,8 %. Деякі спеціальності, такі як гінекологія та урологія, передбачувано виявилися непропорційно перевантаженими «одностатевим» вибором пацієнтів.
Автори встановили чи не найголовніший – і доволі несподіваний – момент: більшість пацієнтів не використовували під час пошуку медичних послуг «гендерний» фільтр, принаймні свідомо (допускалося, що вони могли підсвідомо «фільтрувати» результати видачі). Лише 1,2% пошуків по сервісу фільтрували саме жінок-лікарів і 0,27% – лікарів-чоловіків. Інакше кажучи, переважна більшість пацієнтів, які прийшли на Zocdoc у пошуках медичного фахівця, свідомо не обмежували свої можливості однією статтю. Для них більш значущим фактором був вік лікаря, й, зрозуміло, «чим старше, тим краще», проте за одним винятком: коли користувачі шукали нового лікаря, їм було зручніше спілкуватися з кимось у їхньому віковому діапазоні.
В процесі аналізу даних виявилася цікава тенденція: в той час як пацієнти молодшого віку частіше обирали жінок-лікарів, їх позиція поступово мінялася з віком: чим старшими ставали пацієнти жіночої статі, тим частіше зверталися до лікарів-чоловіків. Що стосується чоловіків, то вони віддавали перевагу лікарям-чоловікам із самої молодості, і їхні «одностатеві уподобання» з віком тільки зростали. Єдиною віковою групою, де пацієнти надавали перевагу лікарям-жінкам, були пацієнти 19 років і молодші, проте можна припустити, що багато, якщо не більшість цих зустрічей призначалася батьками (й зазвичай рішення щодо здоров’я у сім’ях приймають матері).
Дізнайтеся більше: Як лікарю отримати довіру пацієнта в умовах конкуренції з “доктором Google”?
Східні реалії «Жінки – для розради?»
Зате інше дослідження 2019 року, що вивчало вплив гендерного фактора на вибір лікаря жителями мегаполіса й з’ясовувало мотиви пацієнтів, показало зовсім інакшу картину.
- Для половини опитуваних стать лікаря не мала значення взагалі.
- 30% респондентів віддавали перевагу лікарю однієї з ними статі.
- Майже 20% (здебільшого жінки) – фахівцю протилежної статі.
Вибір пояснювався різними аргументами, котрі багато в чому відображали характерні та сталі гендерні стереотипи. Зокрема, ті, хто віддавав перевагу лікарям-чоловікам, обґрунтовували своє рішення тим, що
- «Чоловіки краще знають свою справу та більш впевнені фахівці».
- «Чоловіки більш відповідальні».
- «Чоловіки краще лікують». (Щоб це формулювання не означало.)
Деякі чесно визнавали: «Тому що саме чоловіків вважають кращими [фахівцями]». А от жінок вибирали, тому що «З ними можна бути більш відвертим» й «Я їм більше довіряю», тільки невеликий відсоток опитуваних був впевнений в тому, що саме «Жінки – кращі лікарі». Проте визначення «більш кваліфікований спеціаліст» у п’ять (!) разів частіше висловлювалося саме для характеристики чоловіків.
Власне, ці стереотипи якщо не руйнує, то добряче підриває доказова медицина.
Гендерна нерівність: фактор статі лікаря і терапевтичні результати
Окрім численних опитувань на вищезазначену тему, проводились дослідження, в яких вивчалася кореляція фактору статі лікаря з терапевтичними результатами. Вони не такі вже чисельні та небездоганні, проте не брати їх до уваги як мінімум несправедливо.
Здебільшого такі дослідження доводять, що стать лікаря справді може впливати на результати лікування – незалежно від діагнозу пацієнта. І більшість із цих робіт свідчить про те, що жінки-медики перевершують своїх колег протилежної статі у певних аспектах медичної допомоги.
Одна з найбільш ранніх основоположних наукових робіт, у якій досліджувалася різниця між якістю медичної допомоги, котру надають жінки, та тою, що надають чоловіки, була опублікована в The New England Journal of Medicine в 1993 році. Тоді статистика з вибірки гінекологів показала, що жінки-лікарі частіше, ніж чоловіки, направляють своїх пацієнтів на ПАП-мазки та мамографію в рамках скринінгу – у той час коли чоловіки економлять і здебільшого замовляли тільки один із цих двох тестів.
Далі, за статистикою, пацієнти жінок-лікарів рідше звертаються до відділення невідкладної допомоги або потребують госпіталізації.
Три великі дослідження, проведені протягом останніх років, теж не стосувалися того, як сприймається пацієнтом медична допомога в залежності від статі лікаря, а вивчали у контексті гендеру суто терапевтичні результати.
- В 2016 році було проведене дослідження, яке охоплювало 1,6 мільйона госпіталізацій та понад 58 тисяч лікарів. Аналізувалися терапевтичні результати пацієнтів із поширеними станами (пневмонія, застійна серцева недостатність тощо), про яких піклувалися інтерни. Виявилося, що пацієнти, якими опікувалися жінки, рідше помирали або госпіталізувалися повторно протягом 30 днів після виписки. Автори навіть підрахували, що «якби лікарі-чоловіки могли досягати тих самих результатів, що і лікарі-жінки, щороку помирало б менше на 32 000 пацієнтів».
- Через рік інша група дослідників оцінила результати пацієнтів, які перенесли одну із поширених 25 хірургічних процедур (аортокоронарне шунтування, апендектомія, холецистектомія, тотальне ендопротезування колінного суглоба тощо) за статтю хірурга. Автори дійшли висновку, що серед понад 100 тисяч пацієнтів менший ризик смерті мали підопічні лікарів-жінок.
- Нарешті, масштабне дослідження 2018 року, опубліковане в PNAS, показало, що пацієнти, госпіталізовані до відділення невідкладної допомоги з інфарктом міокарда, виживали з більшою ймовірністю, коли на початковому етапі іх лікувала жінка, а не чоловік. Висновки, за якими було встановлено «чітку асиметрію смертності», базувались на аналізі вибірки 580 000 пацієнтів, дані яких збиралися протягом 19-річного періоду.
Це дослідження було знаковим в усіх сенсах: найбільшим на гендерну тему, опублікованим в одному із найавторитетніших видань, і надзвичайно резонансним – результати дуже обурили багатьох лікарів. А ще воно було доволі деталізованим. Зокрема, автори відзначили, що серед гендерних «зв’язок» «пацієнт-лікар» найгірші клінічні результати відзначалися у жінок-пацієнтів, яких вели лікарі-чоловіки – а от жінки-пацієнти, якими опікувалися лікарі-жінки, мали найкращі результати.
Хоча дослідження такого дизайну не може визначити точну причину отриманих результатів, автори з обережністю зробили деякі висновки. Зокрема вони пояснили «асиметрію» тим, що жінки-лікарі «можуть частіше дотримуватися клінічних рекомендацій» і «вживають менше медичного жаргону».
Звісно, це дослідження ніяк не доводить, що хворим краще лікуватися у жінок-кардіологів, тим більше, що саме такі пацієнти лікаря собі не вибирають. Аналогічно, ці дані, як і висновки будь-якої іншої роботи, не можна екстраполювати на загальну популяцію лікарів або пацієнтів – вони завжди будуть вирвані з контексту. Та приводів для роздумів вони дають чимало.
Дізнайтеся більше: Відгук пацієнта про лікаря – що робити, коли він негативний?
«Пацієнт завжди правий»
Й перше питання: чому цифри так переконливо свідчать на користь жінок?
Протягом останніх трьох десятиліть дослідники описали безліч варіантів, які б пояснювали чому саме жінки, які надають медичну допомогу, кращий вибір для пацієнта. Зокрема, лікарі-жінки частіше за колег чоловіків:
- під час прийняття клінічних рішень беруть до уваги думки та потреби своїх пацієнтів;
- схильні будувати з ними партнерські стосунки;
- дотримуються рекомендацій провідних організацій;
- направляють своїх пацієнтів до іншого фахівця;
- проводять із своїми пацієнтами більше часу;
- додатково консультують щодо ризиків вживання алкоголю, тютюну та небезпечної сексуальної поведінки.
Ну і в підсумку: жінки більше «орієнтовані на пацієнта», «емпатичні» та «позитивні».
Фактично, виходить, що дослідники мислять в унісон з пацієнтами – і тут ми зациклюємося знову на базовому гендерному стереотипі: жінки мають не просто лікувати, а ще й надавати психологічну допомогу.
Що ж, за сучасних обставин лікар дуже обмежений у виборі пацієнтів і, відповідно, має бути підготовлений до спілкування з будь-ким. Зате наші пацієнти все частіше отримують можливість вибирати – й вперто демонструють архаїчну упередженість щодо вибору за фактором статі. Тож мабуть варто дивитися на це поблажливо, особливо під час початкових візитів. І, якщо це можливо, знайти хвилинку для комунікації.
Любомира ПРОТАСЮК, спеціально для «ВЗ»
Джерело: Medscape, The Script, Cyberleninka, PNAS, Harvard Health Publishing.
