Нарешті електронна система охорони здоров’я стала реальністю і в Україні. Сьогодні вже працюють такі електронні опції eHealth, як декларації із сімейними лікарями та педіатрами, рецепти за програмою «Доступні ліки», реєстр інсулінів, онлайн-запис до лікаря. Нещодавно в тестовому режимі запущено електронну медичну картку пацієнта.
Наказом МОЗ України від 26.01.2018 р. №157 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України» було скасовано необхідність заповнення «морально застарілих» форм первинної медичної документації. Отже, тепер медичні працівники не зобов’язані заповнювати, обробляти і зберігати облікові форми, які втратили актуальність. Однак чинним Наказом МОЗ України від 14.02.2012 р. №110 затверджено 40 форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення. Серед них — форми №025/о «Медична карта амбулаторного хворого» та №003/о «Медична карта стаціонарного хворого». Нині наказами МОЗ передбачено можливість ведення їх в електронному форматі — за умови внесення всіх даних, котрі містяться на паперовому носії інформації.
Електронні інструменти: інформація «ходитиме» за пацієнтом
Нещодавно МОЗ презентувало для публічного обговорення проект Концепції інформатизації охорони здоров’я України. Адже кожен наступний етап змін у галузі супроводжується розробкою електронних інструментів, покликаних полегшити роботу лікарів і підвищити прозорість системи. Завдяки eHealth дані пацієнтів зберігатимуться в безпечному хмарному сховищі й «ходитимуть» за ними. Водночас система допоможе контролювати ефективність роботи медичних закладів. З часом надання закладами електронних даних у систему eHealth стане обов’язковою передумовою отримання фінансування від Національної служби здоров’я України.
За допомогою інформатизації охорони здоров’я планується позбутися двох проблем: низької ефективності та слабкої координованості галузі. Остання пов’язана з тим, що наразі інформації про пацієнтів недостатньо і вона фрагментована, оскільки дані зберігаються в різних надавачів медичних послуг на паперових носіях. А це обумовлює її недоступність для лікарів поза закладом. Зокрема, у медичного персоналу екстреної медичної допомоги часто відсутні важливі відомості, які допомогли б їм врятувати життя пацієнта. Через це контролюючі органи практично позбавлені можливості моніторити якість надання медичних послуг.
Недостовірність даних породжує непрозорість системи, а також корупційні ризики. Оскільки формування медичної статистики пов’язане з паперовим документообігом, в Україні відсутні дієві механізми збору якісної інформації для прийняття рішень органами управління системи охорони здоров’я та належного контролю над цією сферою. Натомість держава, науковці та й бізнес-середовище отримують вигоду від можливості обробляти великі бази даних в електронній формі — це дає змогу ухвалювати ефективні, інноваційні, економічно обґрунтовані рішення.
Який вигляд матиме електронна медична картка?
Однією з найважливіших складових центрального компоненту бази даних є інтегрована електронна медична картка (ЕМК) пацієнта. По суті, це систематизований і стандартизований перелік медичних записів в електронному вигляді, які можуть бути створені в різних закладах охорони здоров’я, або ж посилання на записи, котрі можуть зберігатися в інших інформаційних системах.
У межах діючої двокомпонентної системи eHealth проект ЕМК може бути реалізовано у формі реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів. ЕМК створюватимуть і доповнюватимуть на основі електронної медичної інформаційної системи, обраної закладом. Вони стануть основою для подальшого розвитку інформаційних систем у сфері медичної статистики, управління галуззю охорони здоров’я й адміністрування програм державних гарантій медичного обслуговування населення.
На базі первинних медичних даних, які вноситиме до ЕМК медичний персонал, формуватиметься звітність (знеособлені агреговані дані) для широкого кола зацікавлених інституцій шляхом підключення їх інформаційних систем до центральної бази даних.
Робота з електронними картками: алгоритми дій лікаря
Оскільки головним «паспортистом» електронної картки пацієнта є лікар, він має знати кілька важливих правил:
- Електронну медичну картку створюють один раз — під час першого звернення пацієнта до медичного закладу та його реєстрації.
- У разі поліклінічного лікування формують амбулаторну картку пацієнта, під час його перебування в стаціонарі — електронну історію хвороби.
- За кожним випадком звернення пацієнта до лікувального закладу в картці створюють нові записи.
- Користувач вносить дані за допомогою медичних записів у медичну інформаційну систему, яку обрав заклад охорони здоров’я.
- Інформація про пацієнта може надходити з кількох закладів і зберігається в централізованій системі.
- Будь-який лікар матиме доступ до «електронного паспорта» в цілодобовому режимі, але тільки до того обсягу інформації, на який дав згоду сам пацієнт і котрий необхідний для надання йому медичних послуг.
Шаблони-підказки
Для внесення даних огляду пацієнта в електронну картку використовують технологію «деревоподібних» шаблонів, які спрощують створення і форматування документа, дають змогу швидко і легко ввести всю необхідну інформацію, забезпечують дотримання всіх вимог до вигляду і вмісту документа.
Шаблони задають рекомендовану послідовність проведення лікарського огляду пацієнта, пропонуючи можливі варіанти відповідей. При цьому не потрібно набирати вручну текст, достатньо вибрати правильні відповіді з варіантів, запропонованих програмою. Для зручності роботи в шаблонах також передбачені відповіді за замовчуванням, інтерактивні підказки та виділення кольором. Правильність і повноту введення інформації контролюють автоматично під час формування медичного документа.
До медичних записів в ЕМК можна прикріпити будь-які зображення — графічні, скановані файли, цифрові фотографії. Кількість необхідних розділів медичних записів в електронній медичній картці пацієнта не обмежена. Для кожного фахівця можуть бути створені шаблони і розділи, необхідні для введення медичних записів, у тому числі з використанням загальноприйнятих класифікаторів, які дають змогу максимально швидко і повно відображати стан пацієнта. Крім того, у будь-якій частині ЕМК лікарю надано можливість вводити вільний текст, що відповідає вимогам системи стандартів ведення електронних медичних записів.
За потреби в інформаційній системі автоматично готують виписки з історії хвороби — текст на основі внесених даних про стан пацієнта, з правильно розставленими знаками пунктуації і без зайвих повторів. За бажанням пацієнта виписку може бути підготовлено різними мовами, причому для кожної мови є власна схема, що враховує її особливості. У разі потреби з набору електронних медичних записів можна сформувати будь-які інші необхідні документи, форми, звіти.
Інформаційний захист електронних медичних карток: чи надійний «щит»?
Електронна медична картка є тим інформаційним ресурсом, який дає змогу обмінюватися даними про пацієнта з іншими медичними установами для консультацій із провідними спеціалістами, зокрема й за кордоном. Також її можуть затребувати страхові компанії, органи контролю над наданням медичної допомоги, правоохоронні органи тощо. Тому важливо забезпечити її конфіденційність. Безперечно, це безпосереднє завдання інформаційних систем. Втім, медичний персонал, якому офіційно дозволено користуватися такою інформацією, повинен мати простий і оперативний доступ до даних, внесених у систему. З іншого боку, необхідно ретельно дбати про недоступність ЕМК пацієнтів для несанкціонованого перегляду.
Для забезпечення конфіденційності інформації зазвичай застосовують буквено-цифрові паролі, які фіксують рівень повноважень користувача та прирівняні до офіційного підпису. Система зберігає в пам’яті кожен випадок доступу до інформації про пацієнтів, при цьому вона фіксує особу, яка користується даними, її професійну приналежність, місце, дату і час перегляду інформації, її тип. Пацієнт має право й можливість зробити запити щодо переліку осіб, які переглядали його ЕМК.
Впровадження «електронних паспортів» — поетапне
Втім, формування такої бази даних відбуватиметься поступово. Нині розпочався перший етап — лікарі первинної ланки вноситимуть у систему інформацію про візити пацієнтів з використанням ICPC-2 і дані до медичних карток амбулаторних хворих (форма №25/о).
Другий етап розпочнеться, коли електронні інструменти з’єднають первинну та спеціалізовану ланку в межах програми «Безкоштовна діагностика». Тоді в систему вноситимуть консультативні висновки й результати лабораторних аналізів пацієнтів. З наступного року в електронну картку вводитимуть повний обсяг даних, включно зі стаціонарною випискою (обсяг даних, подібний до форми картки пацієнта, що вибув зі стаціонару, — №66/о).
У МОЗ запевняють, що одночасно з впровадженням ЕМК працюватимуть над спрощенням паперового документообігу за принципом: дані, збережені в електронній формі, не потрібно дублювати на папері. Але враховуючи етапність процесу, упродовж певного часу записи в електронній та паперовій формах діятимуть одночасно. Безперечно, на початку лікарям доведеться призвичаїтися до нововведень і навчитися користуватися системою. Але надалі вони відчують, наскільки спростилася їх робота.
Однак для повноцінного функціонування ЕМК та інших новацій eHealth принципи і підходи до її діяльності мають бути врегульовані на законодавчому рівні. Передусім це стосується процедури оброблення «чутливих» медичних даних пацієнтів, розголошення чи витік яких становить особливий ризик для їх прав і свобод. Також йдеться про необхідність врегулювання процедури повторного знеособленого використання такої інформації з метою статистичних, наукових досліджень тощо.
Важливо прописати порядок ідентифікації, автентифікації пацієнтів та інших осіб в електронній системі, надання унікального ідентифікатора пацієнта, роботи реєстру пацієнтів на рівні центрального компоненту eHealth, вимоги до інших реєстрів з даними пацієнтів. Також необхідний чіткий правовий порядок ведення форм медичної документації, порядок функціонування медичної статистики. Тож попереду — ще багато роботи, і не тільки в лікарів.
Галина Міронова, старший науковий співробітник НДІ приватного права та підприємництва ім. акад. Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України
