Запобігти хворобі чи травмі значно легше, ніж подолати їх наслідки. А щодо невтішної статистики кількості дитячих опіків це правило виправдовує себе на всі сто. Саме таке гасло й дало поштовх до започаткування спільного українсько-американського освітнього проекту «Проти опіків».
ВЗ Як виникла ідея проекту «Проти опіків» і хто став ініціатором?
Геннадій ФУЗАЙЛОВ, професор Гарвардської медичної школи, лікар клініки Shriners Hospital for Burn Children (Бостон, США), президент благодійного фонду Doctors collaborating to help children, ініціатор та керівник проекту «Проти опіків»Разом із колегами ми почали з операцій у малюків і лікування особливо важких пацієнтів у нашій клініці в Бостоні. З часом проект значно розширився та викристалізувався в освітню програму для львівських лікарів і медичних сестер. Завдяки цьому чимало медиків отримали змогу пройти стажування в клініці Shriners Hospital for Burn Children.
Лікування тяжких опікових уражень, що охоплюють понад 40% поверхні тіла, вимагає добре розвиненої інфраструктури медичного закладу, не кажучи вже про колосальні фінансові витрати на довготривале перебування у відділенні інтенсивної терапії та реабілітацію. Наприклад, у США на лікування однієї дитини протягом трьох місяців у стаціонарі в середньому витрачають близько 1 млн дол. В українській дійсності ця сума звучить нереально. До того ж, навіть якщо батьки і знайдуть кошти та покриють усі необхідні витрати, на загальний стан самих опікових відділень це аж ніяк не вплине. У цілому ситуація потребує комплексного підходу до вирішення та тривалого часу. Проте якщо зараз не стати на цей непростий шлях змін, то проблема не зрушить з мертвої точки ніколи, і крім того, не варто відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні.
Статистично підтверджено: найчастіше діти віком до 5 років отримують термічні травми саме в домашніх умовах. Як правило, це опіки гарячою водою внаслідок батьківської недбалості. Проведені нами протягом 2013-2015 років дослідження також виявили, що знання батьків щодо профілактики та надання першої медичної допомоги при опіках практично дорівнюють нулю. Тож першим етапом у вирішенні проблеми, на нашу думку, може стати кампанія, метою якої буде профілактика опіків. Це дасть змогу істотно знизити не лише кількість постраждалих дітей, а й зменшити витрати на їх лікування та подальшу реабілітацію. Власне, так і зародилася ідея спільного українського-американського освітнього проекту «Проти опіків».
Основна його мета — не організувати черговий день «профілактики опіків» та забути про них на весь рік, і навіть не провести певну кількість оперативних втручань для доволі обмеженої кількості дітей, а докорінно змінити ситуацію шляхом «перепрограмування» свідомості та поведінки батьків.
ВЗ Як поширювали інформацію про проект серед батьків?
Мирослава ДЕЦИК, координатор проекту «Проти опіків» на ЛьвівщиніВЗ У яких іще напрямках реалізується проект?
Геннадій Фузайлов: Загалом він має кілька складових. «Проти опіків» — це не лише освітня програма для молодих батьків. Проект багатогранний, проте в першу чергу він покликаний докорінно змінити ситуацію на краще і, бажано, назавжди.
Окрім освітньої складової для батьків та лікарів львівські лікарні в рамках проекту отримали чималу кількість гуманітарної допомоги у вигляді необхідного обладнання для лікування опіків. Наприклад, в опіковий центр міської клінічної лікарні №8 закупили нові операційні столи, анестезіологічне та стерилізувальне обладнання, ліжка для пацієнтів з опіками й багато інших необхідних речей. До Львівської міської дитячої лікарні було доправлено 60 інфузоматів, дитячі ліжечка, витратні матеріали, а ЛОДКЛ «Охматдит» отримала медичні препарати.
Більше того, уперше в Україні було використано UltraPulse CO2 — лазер компанії Lumenis для лікування рубцевих деформацій. Апарат унікальний тим, що кожен його імпульс заміняє тисячу надрізів і здатен проникати до глибинних структур шкіри, навіть до 4 мм, завдяки чому рубці виявляються м’якшими й еластичнішими. UltraPulse CO2 вперше було застосовано для лікування рубців у дітей абсолютно безкоштовно.
Але найбільшим досягненням, на мій погляд, стало те, що в рамках проекту Children’s Burn Foundation зусиллями благодійного фонду Doctors collaborating to help children за підтримки компанії Integra Life Sciences, котра люб’язно погодилася надати свою розробку, нам вдалося передати Україні унікальний продукт — синтетичну шкіру на загальну суму 1,6 млн дол. Відтепер цей продукт доступний для пацієнтів абсолютно безкоштовно й у потрібній для кожного з них кількості!
ВЗ Хто, а щонайголовніше — як може скористатися цим продуктом?
Геннадій Фузайлов: Синтетична шкіра, вироблена компанією Integra Life Sciences, — це двошаровий синтетичний замінник людської шкіри, котрий використовують як для лікування гострих опіків, так і для проведення реконструктивних операцій. Лікування опіків у гострій фазі потребує підвищеної стерильності та дотримання низки інших умов, тому спільно з українськими фахівцями ми дійшли висновку, що найкращим способом застосування штучної шкіри стане проведення саме реконструктивних операцій.
До речі, це доволі дорогий продукт — ринкова вартість невеликого шматка розміром 10х15 см у США коливається від 10 до 12 тис. дол. В Україні зі штучною шкірою вже знайомі, просто, вочевидь, через високу вартість її доволі рідко використовують, тож і відповідного досвіду вкрай мало.
З нашого боку було докладено чимало зусиль, аби отримати цей препарат, ще й у такій кількості, для українських пацієнтів, котрі потребують реконструктивних операцій. Адже кількість таких хворих унаслідок збройного конфлікту на Сході України різко збільшилася. Компанія-виробник передала продукт абсолютно безкоштовно, але за однієї умови: синтетичну шкіру пацієнти повинні отримувати безоплатно й тільки за медичними показаннями.
Відтак, це адресна допомога кожному пацієнтові України, який її потребує. Спочатку в нас виникла ідея розподілити штучну шкіру серед опікових відділень усієї країни, проте в процесі обговорення і відпрацювання механізму від неї вирішили відмовитися, насамперед для забезпечення прозорості процесу звітності, передусім перед компанією-виробником.
Однак отримати цей продукт має змогу абсолютно кожен і пацієнт, і лікар у будь-якому куточку України. Треба лише звернутися до координатора проекту у Львові Мирослави Децик або ж до Сергія Данилківа — начальника управління охорони здоров’я міської ради м. Маріуполь, чи ж безпосередньо до мене. Звісно, ми просимо підтвердження необхідності його використання для кожного конкретного хворого та контактні дані фахівця, який проводитиме оперативні втручання, аби я та мої колеги мали можливість надати консультацію. В Україні багато висококваліфікованих спеціалістів, однак через нечасте використання штучної шкіри можуть виникнути певні труднощі. Ми ж своєю чергою намагатимемося всіляко допомогти в цьому питанні, адже застосування штучної шкіри — шанс на одужання для багатьох пацієнтів українських опікових центрів та відділень.
Юлія МАСЮКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ»
