ІХ з’їзд ендокринологів України став справжньою подією в житті вчених і практикуючих лікарів нашої та інших країн. І не тільки тому, що був приурочений до 100-річного ювілею Інституту проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського НАМН України — засновника ендокринології в Радянському Союзі та в Україні. Але й у зв’язку із тим, що сьогодні ендокринологія є безперечним лідером у стратегічній політиці держави, спрямованої на збереження здоров’я нації. На цьому наголосив у своєму привітанні Президент України Володимир Зеленський.
Рівняння на європейську медицину
Ендокринологи з усіх регіонів України зібралися в Харкові, щоб дізнатися про новітні наукові та практичні досягнення в лікуванні ендокринних захворювань. Своїм досвідом на з’їзді поділилися представники США (Техаський інститут діабету в Сан-Антоніо), Китаю (Інститут лабораторних тварин Китайської академії медичних наук і Пекінського медичного коледжу), Італії (Римський університет Тор Вергата), Польщі (Медичний університет Варшави), Азербайджану (Республіканський ендокринологічний центр), Білорусі (Білоруський державний медичний унівенрситет), Нідерландів, Бельгії та інших країн, із якими активно співпрацюють українські медики.
У перший день лунали привітання. І найзворушливішим виявився виступ ансамблю бальних танців, учасники якого є пацієнтами клініки інституту та міського санаторію №1. На сцені, що перетворилася на справжню оранжерею через величезні букети, співробітникам вручали заслужені нагороди. Керівництво інституту та його лабораторій отримували подарунки: електронні мікроскопи, цифровий рентгенапарат і багато іншого вкрай необхідного обладнання.
Під час з’їзду працювала спеціалізована виставка, на якій вітчизняні та зарубіжні представники фарміндустрії демонстрували нові лікарські препарати для лікування ендокринної патології.
Під час першої наукової сесії свої доповіді представили наукові співробітники із Харкова, Вінниці, Києва та Львова, які у вересні цього року брали участь у конгресі Європейської асоціації з вивчення цукрового діабету.
«Це щорічний конгрес, який нинішнього року відбувся в Барселоні, — розповіла заступниця директора ДУ «ІПЕП», доктор медичних наук Нонна Кравчун. — Там оприлюднюються наукові новини з вивчення цукрового діабету. Про значущість цього заходу свідчить те, що в Іспанію приїхали 15 тис. ендокринологів з усього світу. Від нашого інституту були три делегати. Ми узагальнили всі сучасні рекомендації та реальну практику ведення пацієнтів із цукровим діабетом, клінічну фармакологію, а також використання «СаReМе-менеджменту» фахівцями кращих європейських клінік в лікуванні пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу і наявністю кардіоренальної патології».
Наука в нас є, і вона, як і раніше, на чолі медицини
Одними з головних подій з’їзду стали звіт президента Асоціації ендокринологів України, академіка, директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В. П. Комісаренка НАМНУ» Михайла Тронька про діяльність Асоціації за останні п’ять років і його доповідь «Про досягнення, проблеми та перспективи розвитку фундаментальної та клінічної ендокринології в Україні», яким відкрився другий день роботи.
«Дуже складний період сьогодні переживає наша наука, як втім і все українське суспільство. Науці, у тому числі ендокринології, у цій соціально-економічної ситуації необхідно насамперед вижити. А для цього потрібно впроваджувати не тільки нові методики лікування пацієнтів, а й нові методи управління галуззю, нові підходи до навчання сімейних лікарів, до підготовки високопрофесійних ендокринологів, — зазначив Михайло Дмитрович. — Саме такі підходи і методи покладені в основу сучасної ендокринологічної служби, створення якої відображене в резолюції нинішнього з’їзду. Потрібно динамічно реагувати на проблеми, що виникають у системах охорони здоров’я різних країн. В ендокринології вони дуже подібні: всюди відбувається зростання захворюваності на цукровий діабет і збільшення чисельності патології щитоподібної залози. Тому міжнародна співпраця медиків в ХХІ столітті розвивається бурхливими темпами, і в ньому українські ендокринологи беруть активну участь. Це сприяє виконанню поставленого завдання — організації сучасної ендокринної служби в країні».
Яскравим прикладом розвитку міжнародних зв’язків є відкриття в Китаї філії Інституту проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського НАМН України.
«Наша співпраця з українськими вченими давня, міцна і різнобічна, — заявив делегат з’їзду ЮнБо Лі, доктор медичних наук, професор патології і патофізіології Інституту лабораторних тварин Китайської академії медичних наук і Пекінського медичного коледжу. — Нещодавно в нас працювали харківські вчені, і ось сьогодні делегація китайських науковців приїхала в Україну, щоб познайомитися з вашими досягненнями і поділитися своїм досвідом, виступивши з доповідями на з’їзді ендокринологів. Нові знайомства для нас дуже цікаві. На українську філію інституту в Китаї ми покладаємо великі надії. Плануємо постійний обмін персоналом, спільні наукові дослідження та впровадження їх результатів у практику».
«Сьогодні багато говорять, що в Україні немає науки. Це не так, — сказав академік Віталій Цимбалюк, президент НАМН України. — Сьогодні тут, на ІХ з’їзді ендокринологів України присутні делегації з 9-ти науково-дослідних інститутів. Їх дослідження, особливо в галузі ендокринних патологій після Чорнобильської катастрофи, є зразком для вчених багатьох країн. І якби не було нам всім важко у зв’язку з економічною кризою в країні, ми збираємося на з’їзди і конференції, до нас приїжджають представники найбільших і найвідоміших закордонних медичних центрів, вчені зі світовими іменами».
Творчі перспективи
Підтвердженням цієї тези стала участь у роботі з’їзду представників Техаського університету і Техаського інституту діабету в Сан-Антоніо: доктора медичних наук Ольги Лавриненко, колишньої харків’янки, і світила світової ендокринології, доктора медичних наук, професора, завідувача відділу діабету Ральфа ДеФронзо. Вони ось уже кілька років разом із групою українських вчених під керівництвом доктора медичних наук Нонни Кравчун проводять дослідження з неалкогольний жирової хвороби. За це, до речі, Ральфу деФронзо присвоєно звання почесного професора ДУ «ІПЕП імені В. Я. Данилевського НАМН України». В Україні, зокрема у Харкові він уперше, тож поділився враженнями від знайомства з інститутом, нашими вченими і практикуючими лікарями.
«Мені дуже сподобався Харків з його парками та старовинними вуличками. Я познайомився з колективом Інституту, його лабораторіями та відділами, з його співробітниками, які сповнені бажання підняти українську ендокринологію на вищі щаблі, незважаючи на певні економічні труднощі. Я знаю, у Харкові багато людей, які страждають на цукровий діабет та ожиріння і потребують нашої допомоги. У нас уже склалася творча група вчених, до якої ввійшли ми з Ольгою, Юрій Караченцев, Нонна Кравчун, Ольга Земляніцина та інші висококласні фахівці, зроблено низку публікацій за результатами спільної роботи, і ми сповнені надій, що зможемо разом створити нові лікарські препаратита нові методики лікування хворих на цироз печінки, а також способи йому запобігти», — наголосив американський вчений.
Серед найбільш значущих питань, порушених на з’їзді, — розробка програми подальшого розвитку української ендокринології як науки і створення в усіх регіонах країни практичної ендокринологічної служби за взірцем розвинених країн. У резолюції з’їзду зазначено план реалізації цих завдань. Серед них: забезпечення активного функціонування Реєстру хворих на цукровий діабет, розвиток моніторингу захворюваності на цукровий діабет, розробка просвітницьких програм із його профілактики. На базі сімейних амбулаторій заплановано ввести єдину державну систему навчання терапевтів лікувальним методикам у галузі ендокринології та ранньої діагностики ендокринологічних захворювань. Для цього вже розроблені, надруковані та будуть поширені сучасні протоколи надання медичної допомоги хворим на цукровий діабет 1-го і 2-го типів, що відповідають міжнародним стандартам. Також поставлено завдання оптимізувати систему гарантованого забезпечення (реімбурсації) інсуліном хворих на цукровий діабет.
Розроблено й ключові напрямки подальших наукових досліджень в Україні, серед яких вивчення динаміки ризику захворювання на рак, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, протягом майбутніх 13-30 років, розробка нових моделей для розрахунку індивідуальних доз опромінення при доза-ефект-аналізі. Запланована також участь у міжнародних дослідженнях, зокрема в об’єднаному аналізі даних білорусько-американських і україно-американських когорт.
Резолюція і всі прикладені до неї документи, розроблені та затверджені в листопаді в Харкові, передано в МОЗ. Делегати ІХ з’їзду ендокринологів України висловили надію, що новий Уряд і новий Міністр охорони здоров’я їх почують.
Ольга Фалько, спеціально для “ВЗ”
