Ірина Сисоєнко: Найближчим часом набудуть чинності зміни до Інструкції про застосування переліку профзахворювань

Захворюваність на COVID-19 в Україні продовжує стрімко зростати. Нова «хвиля» в черговий раз стає випробуванням для медичних працівників і системи охорони здоров’я в цілому. Статистика захворюваності медиків на COVID-19 також залишається тривожною. Я отримую щоденні звернення від них щодо визнання COVID-19 професійним захворюванням. Тому з метою недопущення затягування розслідувань та для обізнаності медичних працівників про свої права в разі захворювання на COVID-19 хочу надати алгоритм дій щодо порядку проведення розслідування цього професійного захворювання, що визначений чинним законодавством.

Якими документами керуватися?

Ірина СИСОЄНКО, адвокат, Заслужений юрист України, народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я VIII скликання

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють процедуру розслідування та встановлення факту професійного захворювання, є:

• Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений Постановою КМУ від 17.04.2019 р. №337 (далі — Порядок №337);
• Перелік професійних захворювань, затверджений Постановою КМУ від 08.11.2000 р. №1662;
• Інструкція про застосування переліку професійних захворювань, затверджена наказом МОЗ України, НАМН України, Мінпраці від 29.12.2000 р. №374/68/33;
• Постанова КМУ «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19» від 23.03.2020 р. №246;
• Наказ МОЗ України «Про затвердження Переліку посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19» від 29.09.2020 р. №2215.

Принагідно хочу повідомити про внесення змін до Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, які найближчим часом наберуть чинності.

Нещодавно я брала участь в їх опрацюванні в МОЗ від імені «Інституту медицини праці імені Ю.І. Кундієва» НАМН України.

Яким має бути алгоритм розслідування?

Алгоритм дій щодо проведення розслідування та встановлення випадку професійного захворювання у випадку гострої респіраторної хвороби COVID-19 такий:

• якщо медичний працівник, маючи підозру на COVID-19, звернувся з цього приводу до сімейного лікаря або терапевта, то лікар повинен направити пацієнта на проведення тесту методом ПЛР для визначення SARS-CoV-2 та оформити електронний листок непрацездатності;
• заклад охорони здоров’я (лікуючий лікар), до якого звернувся медичний працівник, котрий вважає, що захворювання може бути пов’язане з виконанням професійних обов’язків, або керівник цього медичного працівника після отримання відповідного лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19 має сформувати екстрене повідомлення про таке звернення з посиланням на гостре професійне захворювання за формою, визначеною додатком 1 Порядку №337;
• заклад охорони здоров’я (лікуючий лікар або керівник медзакладу, у якому працює медичний працівник) повинен надіслати екстрене повідомлення з використанням засобів зв’язку (факс, електронна пошта, а також на паперовому носії) протягом доби:
  • територіальному органу Держпраці;
  • відділенню управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України за місцем настання гострого професійного захворювання (далі — робочий орган виконавчої дирекції Фонду).

Після отримання інформації про підозру на гостре професійне захворювання керівник медзакладу повинен скласти повідомлення про гостре професійне захворювання відповідно до додатку 2 до Порядку №337 та протягом 2 годин повідомити з використанням засобів зв’язку:

• територіальний орган Держпраці;
• робочий орган виконавчої дирекції Фонду;
• керівника первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці, а в разі відсутності профспілки — уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці.

І не пізніше наступного робочого дня надати таке повідомлення на паперовому носії.

Обов’язково відповідно до додатку 2 додається лабораторне підтвердження діагнозу COVID-19 (копія тесту ПЛР).

Хочу звернути увагу, що несвоєчасне подання екстреного повідомлення (додаток 1 до Порядку №337) та повідомлення (додаток 2 до Порядку №337) тягнуть за собою адміністративну відповідальність, передбачену статтею 165⁴ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Хто входить до складу комісії ?

Після надсилання повідомлення керівником закладу охорони здоров’я, у якому працює медик, створюється комісія з розслідування гострого професійного захворювання. Створення комісії оформлюється наказом керівника не пізніше наступного робочого дня після встановлення діагнозу гострого професійного захворювання (отримання лабораторного підтвердження COVID-19).

До складу комісії мають бути включені:

• керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку керівником медзакладу покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
• представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду;
• представник первинної організації профспілки (у разі її відсутності — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
• лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці;
• у разі потреби та за відповідним погодженням — інші представники підприємств, установ, організацій, посадові особи органів Держпродспоживслужби.

До складу комісії не може входити безпосередній керівник медичного працівника, який захворів.

Скільки триває процедура розслідування і чому вона може затягнутися?

Розслідування гострого професійного захворювання комісією медичного закладу проводиться протягом 5 робочих днів з дня її утворення.

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання гострого професійного захворювання розслідування може бути подовжене наказом керівника медичного закладу за письмовим погодженням із територіальним органом Держпраці за місцем настання гострого професійного захворювання до отримання відповідних висновків, матеріалів, відповідей, пояснень тощо.

Після утворення комісії керівник медичного закладу організовує проведення епідрозслідування випадку інфікування медпрацівника лікарем-епідеміологом, за результатами якого складається відповідний документ, після чого всі матеріали епідрозслідування направляють лікарю-інфекціоністу або профпатологу, які встановлюють наявність гострого професійного захворювання або його відсутність.

Дізнайтеся більше: Отримання страхових виплат за «профковід» може ускладнитися – як діяти медикам на випередження?

Що мають містити матеріали розслідування?

У матеріалах розслідування обов’язково мають бути: діагноз лікаря-інфекціоніста, висновок лікаря-профпатолога та форма №357/о «Карта епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання».

При цьому під час направлення матеріалів до лікаря-інфекціоніста або профпатолога для складення Карти епідеміологічного обстеження вогнища інфекційного захворювання на керівника медзакладу наказом МОЗ України «Про затвердження Порядку ведення обліку, звітності та епідеміологічного нагляду (спостереження) за інфекційними хворобами та Переліку інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації» від 30.07.2020 р. №1726 покладено обов’язок:

• опитування пацієнта (детальний збір епідеміологічного анамнезу);
• встановлення переліку осіб, що контактували з пацієнтом (контактні особи) та надання цього переліку закладам громадського здоров’я на регіональному рівні;
• направлення пацієнта на лабораторне обстеження та госпіталізацію (за потреби);
• встановлення можливих причин виникнення інфекційної хвороби та факторів передачі інфекції;
• участі у здійсненні протиепідемічних та профілактичних заходів щодо обмеження подальшого поширення інфекційної хвороби за пропозиціями, наданими лікарями-епідеміологами закладів громадського здоров’я;
• внесення даних до електронних реєстрів в частині здійснення епідеміологічного нагляду;
• надання інформації щодо зареєстрованих випадків інфекційних захворювань до закладів громадського здоров’я на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць у рамках проведення епідеміологічного нагляду.

Порядок розслідувань необхідно спростити

За результатами розслідування комісія складає картку обліку професійного захворювання за формою П-5, акт форми Н-1 (Н-1/П, якщо гостре професійне захворювання визнано таким, що пов’язано з виробництвом, або Н-1/НП, якщо гостре професійне захворювання визнано непов’язаним з виробництвом).

Також, хочу звернути увагу на те, що статтею 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності медичним працівникам виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати, незалежно від страхового стажу.

І, наостанок, вважаю, що Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві потребує спрощення процедури розслідування професійного захворювання, пов’язаного з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням розвитку електронної системи охорони здоров’я, у тому числі із запровадженням електронного листка тимчасової непрацездатності.

Вважаю дуже важливим, щоб законодавство реально захищало інтереси лікарів, а не формувало бюрократичний довгий шлях доведення факту профзахворювання на COVID-19.