Проблема поширеності інсульту та його стрімкого «омолодження» турбує всю світову медичну спільноту. На жаль, патологія небезпечна високою смертністю і значною інвалідізацією населення. Утримувати інваліда дуже непросто — як у матеріальному, так і в емоційному плані. Раціональніше вкласти кошти в інтенсивне відновлення хворих для того, щоб згодом вони повернулися до звичного життя та праці, ніж витрачати гроші на їх утримання протягом усього життя. Таким шляхом пішла й Каталонія.
ВЗ Наскільки поширений інсульт у Каталонії?
Монтсеррат Бернабеу, завідувач відділення пошкоджень головного мозку університетської клініки Інституту Гуттманн, член Іспанського товариства неврології, член-засновник і президент Іспанського товариства нейрореабілітаціїВЗ Чи є в Каталонії державні профілактичні програми, спрямовані на зменшення захворюваності на цю недугу?
— Звичайно! Профілактикою інсульту займаються на рівні поліклінік. По-перше, створено інформаційне поле — будь-який пацієнт одразу звертає увагу на інформаційні матеріали ще у коридорах лікарні. По-друге, у кабінеті лікаря люди щоразу отримують поради щодо способу життя, харчування, поганих звичок тощо. Лікарі ніколи не жалкують часу і доступно пояснюють пацієнтові не лише мету профілактики, а й попереджають про перші «ластівки» катастрофи. Із пацієнтами, які знаходяться у групі ризику, такі бесіди проводяться регулярно. Усі каталонці знають, як потрібно поводитися при підо-
зрі на інсульт. Цей алгоритм представлений усюди: посміхнись, підійми руку, спробуй поговорити, визнач, чи болить голова, і зателефонуй за певним номером.
ВЗ У нашій країні існує програма боротьби з гіпертензією, яка дозволяє людям із підвищеним тиском отримувати ліки за частковою вартістю. Чи є в Каталонії подібна програма?
— Якщо мова йде про літніх пацієнтів — пенсіонерів, — то будь-які ліки для них є безкоштовними. У випадку, коли людина ще працює, але знаходиться у групі ризику, їй держава відшкодовує левову частку вартості. Такі програми стосуються не тільки артеріальної гіпертензії, а й діабету, підвищеного рівня холестерину та більшості хронічних захворювань.
ВЗ Якщо інсульт таки стався, яким чином пацієнтові надається екстрена допомога?
— Згідно із законом пацієнт із підозрою на інсульт має бути госпіталізований у клініку вищого рівня складності протягом 45 хвилин — їх у Каталонії 8, і всі вони розташовані таким чином, щоб із будь-якої точки країни хворого встигли доправити в медичний заклад за потрібний час. У лікарні події можуть розгортатися за одним із 2 сценаріїв: інсульт не підтверджується, і тоді пацієнта відпускають додому, в іншому ж, драматичному, випадку ситуацію розглядають індивідуально. Якщо пацієнтові більше 80 років, але лікарі вважають, що він відновиться протягом 4 тижнів, то його стабілізують і одразу відправляють в один із 20 шпиталів другого рівня складності, де є спеціальні програми по лікуванню інсультів. Після 4 тижнів перебування в закладі пацієнта відправляють у так званий соціосанітарний шпиталь або виписують додому продовжувати реабілітацію амбулаторно. Цій категорії хворих не підходить інтенсивна реабілітація, тому було вирішено піти саме таким шляхом. Коли пацієнтові менше 60 років та інсульт перебігає у легкій формі — шлях ідентичний. Третя категорія пацієнтів — молодші 60 років із важкою чи надважкою формою судинної катастрофи — потрапляє до Інституту Гуттманн. Для з’ясування ступеня важкості користуються шкалою NIHSS (National Institutes of Health Stroke Scale): пацієнти, що мають більше 14 балів, реабілітуються за рахунок держави в Інституті Гуттманн. І лише літні люди з невтішним прогнозом відновлення після інсульту залишилися поза системою. Уряд Каталонії досі не вирішив, що з ними робити, і не фінансує їх відновлення. Якщо родина має кошти, то може взяти цей клопіт на себе.
ВЗ У вашій країні інсульт також помолодшав?
— На жаль. Середній вік інсульту на сьогодні 40 років. Система лікування та реабілітації молодих людей відпрацьована настільки ідеально, що більшість таких пацієнтів згодом забувають про судинну катастрофу, яка їх спіткала. Наприклад, серед персоналу нашого Інституту є кілька співробітників із важким інсультом в анамнезі (один із них переніс ураження в 15 років!). Пластичність мозку дозволяє говорити про хороші результати відновлення таких пацієнтів. Окрім того, потрібно пам’ятати: у молодих людей найчастіше трапляється саме геморагічний інсульт, який більш небезпечний, але дає кращі шанси на відновлення. Тобто, якщо ми не втрачаємо такого пацієнта під час нападу, то маємо всі шанси повернути його до нормального життя. Так, згідно із законом у Гуттманн потрапляють найважчі пацієнти після інсультів: хворих із легкими формами відновлюють в інших лікувальних закладах. Тому ми здебільшого маємо справу із людьми, які не говорять, не рухаються і часто не сприймають реальність. Відновити втрачені функції вдається не завжди, але ми робимо все, аби пацієнт вийшов зі стін Інституту максимально адаптованим до життя і не став тягарем для своєї родини.
ВЗ Що найголовніше в лікуванні інсульту?
— Перше правило, яке забезпечує успішність: якомога раніше розпочати реабілітацію. Оптимальний термін — 48 годин після судинної катастрофи (особливо при ішемічному інсульті). Звичайно, при геморагічному інсульті ми чекаємо трохи довше, але й у цьому випадку пацієнт не має затримуватися у шпиталі понад 5 діб. Найчастіше до нас потрапляють пацієнти у «проміжному» стані: вони вже не потребують інтенсивної реанімації, але й не повністю стабільні. Існує спеціальне відділення, де вони перебувають до моменту стабілізації та отримують інтенсивну медикаментозну терапію. Частіше це люди без свідомості, й нам доводиться фармакологічно їх пробуджувати.
Друга запорука успіху — експертна команда. Це мають бути фахівці, які спеціалізуються на інсультах та методах реабілітації. Усі проблеми: когнітивні, афазія, дисфагія тощо мають вирішуватися тільки спеціалізованою командою, члени якої відмінно координуються. І третій фактор, надзвичайно важливий, — родина хворого. Ми ніколи не розглядаємо пацієнта після інсульту поза його оточенням! Це завжди спільна робота. І мова йде не тільки про те, що членів родини потрібно навчити доглядати за хворим, допомагати йому. Ми намагаємося і саму родину максимально адаптувати до ситуації, що склалася. З рідними пацієнта працюють як психологи, так і соціальні робітники. Тобто люди завжди мають до кого звернутися за порадою, і за короткий проміжок часу навчаються якнайкраще доглядати хворого та в емоційному плані правильно сприймати саму хворобу.
ВЗ Інститут Гуттманн має унікальні роботизовані системи, що допомагають фізіотерапевтам відновлювати втрачені функції організму хворого…
— Ви вірно помітили: лише допомагають! Ніколи не можна робити ставку на механіку та апаратуру. Тим більше, коли мова йде про відновлення живого організму. Звичайно, роботизовані системи сприяють процесу реабілітації. Але головний наш ресурс — люди. Команда, члени якої ідеально володіють навичками, може проаналізувати й оцінити конкретну ситуацію та знайти індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Більш того, роботизовану техніку можна взагалі не використовувати: руки вмілого фізіотерапевта здатні зробити те саме, але за трохи більший проміжок часу. Інша справа, коли мова йде про відновлення когнітивних функцій.
Командою Гуттманн створено та запатентовано кілька унікальних методик, які дозволяють динамічно відновити пам’ять, концентрацію уваги, зоровий аналізатор, мислення тощо. Ми використовуємо додаткову терапію у вигляді контрольованої мультисенсорної стимуляції для пацієнтів із важкими неврологічними порушеннями, інтерфейси відстеження напрямку погляду при роботі з комп’ютером, альтернативну комунікацію за допомогою пристроїв мультимедіа, сенсорні екрани для трудотерапії тощо. У Гуттманн розроблена й широко застосовується платформа когнітивної телереабілітації під назвою Guttmann, NeuroPersonalTrainer. Інноваційна технологія використовує «розумні» алгоритми управління інформацією, надає допомогу в прийнятті рішень, рекомендуючи найбільш адекватний у кожній ситуації терапевтичний метод, що ґрунтується і на індивідуальних характеристиках пацієнта, і на клінічних знаннях, накопичених системою.
Крім того, ми приділяємо особливу увагу методиці неінвазивної стимуляції мозку за допомогою комп’ютерної нейронавігації для вивчення та модуляції збудливості кори з діагностичною й терапевтичною метою, сакральної нейростимуляції для контролю сфінктерів, а також функціональної електростимуляції. Більшість цих програм розраховані на те, що після реабілітації в Інституті пацієнт продовжить займатися вдома під контролем спеціаліста. Нещодавно ми розпочали інноваційну програму, яка допомагає потенціювати рух верхніх кінцівок. Також маємо 2 сенсорні зали для занять із пацієнтами з мінімальною свідомістю: там зібрані існуючі методики, які дозволяють на рівні відчуттів стимулювати «пробудження» всіх аналізаторів.
ВЗ Яка середня тривалість реабілітації після інсульту у Гуттманн, та хто фінансує програму?
— Середня тривалість інтенсивної реабілітаційної програми — 6-8 місяців. Але пам’ятаймо, що мова йде про важких та вкрай важких пацієнтів. Після Гуттманн відновлення не закінчується: пацієнта виписують додому, і він тривалий час продовжує реабілітуватися амбулаторно. Темпи вже, звичайно, повільніші. Основна частина відновлення проходить у наших стінах. Головний «спонсор» реабілітації після інсульту — держава, саме вона фінансує 80% пацієнтів Гуттманн. За інших 20% хворих платять страхові компанії (у випадку ДТП) і приватні особи.
Тетяна Приходько, «ВЗ»
