Гостя редакції Галина Марченко впродовж п’ятнадцяти років очолювала фізіотерапевтичне відділення однієї з районних лікарень Івано-Франківщини. А нині працює лікарем загальної практики в поліклініці профоглядів та санаторії в іспанській провінції Альмерія. Тож може порівняти можливості здобуття медичної освіти в обох країнах, рівень надання медичної допомоги та реабілітації хворих, особливо похилого віку.
ВЗ Як вам вдалося не лише освоїтися в Іспанії, а й підтвердити кваліфікацію?
— Я поїхала до Іспанії в 2000 році як звичайна заробітчанка. Одразу націлила себе на пошук роботи за фахом. Самотужки освоїла іспанську мову, пройшла комп’ютерні курси. Для лікаря вивчити іспанську нескладно, оскільки на 60% — це латина. Підтвердити диплом може кожен охочий, для цього, насамперед, необхідне право на проживання в цій країні. Для іноземців щороку встановлюють певний ліміт на підтвердження фаху: я чекала своєї черги два роки. Існує також спеціальна програма для студентів-медиків — їм достатньо студентської візи.
Галина Марченко, лікар загальної практики в поліклініці профоглядів та санаторії в іспанській провінції АльмеріяВЗ У чому полягають особливості іспанської медичної освіти? Яка її основна відмінність від вітчизняної?
— У медичній академії іспанці навчаються шість років, після чого отримують професію лікаря загальної практики. Обов’язкової інтернатури немає. При бажанні отримати вузьку спеціалізацію треба скласти відповідні іспити. До них готуються за збірником із 250 практичних питань, які публікують щороку, тому практично кожен лікар, незалежно від віку, має право брати участь в конкурсі.
Процедура складання іспиту дуже сувора: в аудиторію заходять без сумок, мобільних телефонів, чернеток, відповіді на запитання дають письмово. Від кількості набраних балів залежить, на яку спеціалізацію можна претендувати. Найвищий прохідний бал на спеціалізацію «Кардіохірург» — не більше 4-5 помилок у іспиті. Далі йдуть «Анестезіологія», «Кардіологія», «Пульмонологія». Найменші вимоги — до дерматологів і санітарних лікарів, які в Іспанії, на відміну від України, не можуть працювати інфекціоністами.
В Україні інструктор лікувальної фізкультури, масажист — спеціалісти середньої ланки. А щоб отримати цю спеціальність в Іспанії, потрібно навчатися у виші впродовж чотирьох років. «Лікар лікувальної фізкультури» — це взагалі вищий щабель, і навчання тут триває п’ять років. Щоб опанувати спеціальність медсестри в Іспанії, ви навчатиметеся чотири роки, а фельдшера — п’ять.
Взагалі в Іспанії вчитися легше, але дорожче. В Україні начебто дешевше, але тільки за держзамовленням, і то, не враховуючи корупції у вишах. Ще одна відмінність полягає в тому, що в Україні програми ширші: випускники мають загальні поняття про всі спеціалізації й після третього курсу можуть працювати медсестрами, а після четвертого — фельдшерами. В Іспанії ж навіть дипломований лікар не має права працювати медсестрою, фельдшером, фізіотерапевтом чи акушером. Для цього потрібно навчатися на певному факультеті університету відповідно чотири або п’ять років.
Санітар у лікарні не займається прибиранням, як у нас, а виконує функції помічника медсестри. Для цього він має пройти спеціальні курси: вивчити ази анатомії, знати, як підняти пацієнта, правильно подати судно, аби не нашкодити хворому, тощо. Українські медсестри отримують в Іспанії лише підтвердження кваліфікації таких санітарів. Вони роздають ліки, стежать, чи правильно хворий приймає їжу, тільки вони мають право поміняти постіль у лежачого хворого. Під час кризи багато з них втратили роботу в медзакладах, бо не пройшли відповідних курсів. Їх можна пройти навіть онлайн, але вартість — до півтори тисячі євро. По закінченні — три-чотири іспити. Курси помічників медсестри фізкабінету коштують до 3 тисяч євро.
Найпрестижніша лікарська спеціальність в Іспанії — хірурги. Будь-яку хірургічну спеціальність опановують 11 років, стаціонарно. Хірурги тут отримують найвищу зарплатню серед медиків — 4-5 тисяч євро.
ВЗ Чи є особливості працевлаштування іноземців?
— Так, є. Наприклад, упродовж перших двох тижнів я стажувалася без зарплати. Не маючи іспанського громадянства, працювати в державних клініках не можна, навіть із підтвердженим дипломом. Отримати підданство досить непросто: потрібно зібрати багато документів, пропрацювати десять років офіційно, мати контракт, довести свій внесок в економіку Іспанії, досконало знати місцеву історію. На іспиті на знання історії можуть навіть запитати ім’я невістки короля.
В Іспанії лікарі працюють за певними програмами. Я їх швидко освоїла, адже займалася на комп’ютерних курсах. Пишу грамотно, заповнюю форми, є взаєморозуміння з пацієнтами. Щоправда, спочатку не знала, як виглядає та чи інша хвороба в людей із темною шкірою. Але колеги підказували. Ще один нюанс: у нас медикаменти називають за діючою речовиною, в Іспанії ж раніше більшість ліків називалися відповідно до назви фабрики-виробника. Скажімо, нітрогліцерин мав 10-15 варіантів назв. Думала, що ніколи не запам’ятаю, навіть завела для них спеціальний зошит — треба ж було якось виписувати рецепти. А три роки тому іспанці прийняли таку саму класифікацію ліків, як і в нас. Мені було не звикати, а от іншим лікарям це давалося непросто.
ВЗ Чим відрізняється охорона здоров’я в цій південноєвропейській країні?
— Іспанія створила медицину, яка чимось нагадує ще не зовсім забуту нами радянську, — у тому сенсі, що вона є загальнодоступною. То була гарна концепція. Та в Україні цю модель зараз майже знищено, практично за всі медичні послуги доводиться платити. Спілкуюся з багатьма колегами з різних країн світу, тому можу об’єктивно стверджувати: такої турботи про націю, як в Іспанії, мабуть, немає ніде. Про жодні хабарі навіть мова не йде. Не тому, що про них не можна говорити, — тут просто в принципі не існує такого явища. Люди почуваються незалежними, захищеними. Кожен, хто платить податки, має право на безплатне медичне обслуговування. У лікарнях ніхто списків на придбання медикаментів хворому не складає. Усі ліки видають безплатно. На невідкладну допомогу мають право навіть ті, хто ніколи не працював, без жодної страховки. Хоча вона й коштує відносно недорого: найпростіша —10 євро на місяць. Тут не помирають через відсутність допомоги…
ВЗ А як із реабілітацією хворих, і яка роль у цьому фізіотерапевтичних процедур?
— Поки я підтверджувала диплом, працювала в церковній лікарні міста Гранада, де забезпечують паліативне лікування ракових хворих. Головний лікар узяв мене на роботу фізіотерапевтом, бо перед тим я пройшла відповідні платні курси (хоча вони й не дають права працювати за спеціалізацією «Лікар-фізіотерапевт»). Коли мені підтвердили лише диплом лікаря загальної практики, контракт у Гранаді не продовжили. Зараз працюю лікарем у санаторії, а на півставки веду профогляди.
Працюючи фізіотерапевтом в Гранаді, почувалася у своїй стихії, і можу впевнено сказати: наша вітчизняна фізіотерапія значно краща. Наприклад, лише кілька великих іспанських клінік проводять інфрачервону діагностику — бо це дорого. А в наших клініках такі апарати — не дивина. Підводний витяг тут є лише в спеціальних морських лікарнях у Кадісі та Барселоні, а в нас — навіть у районних лікарнях. Я сама дізналася про існування такої процедури, як підводне витягування, коли, працюючи завідувачем фізіотерапевтичного відділення, відвідувала курси у Львові. Одразу ж замовила креслення, і на наше замовлення на місцевому заводі виготовили обладнання — воно й досі функціонує в тій лікарні. Крім того, там є фізіотерапевтичний лікувальний лазер (червоний та інфрачервоний), мікрохвильова терапія, електротерапія, зокрема електростимуляція, ультразвукова терапія, всі види ручного й апаратного масажу, магнітотерапія (імпульсна і з постійним магнітним полем), усі види лікувальної фізкультури й водолікування — тут ми нічим не поступаємося Іспанії.
ВЗ А як проходять профілактичні огляди в Іспанії?
— Підприємства укладають угоди з клініками, а ті — зі страховими компаніями. Усі обстеження проводять два-три лікарі загальної практики. Обов’язковими є аналіз крові, ЕКГ, вимірювання ваги, зросту, тиску. Не всі власники забезпечують своїм працівникам проходження профоглядів, як того вимагає законодавство. Насамперед тому, що це доволі дорого. Наша клініка також займається підтвердженням здоров’я людей, які мають намір займатися в спортивних секціях, хоча подекуди у спорткомплексах є свої медики.
Медогляд передує також отриманню водійських і мисливських прав, документів на право утримувати собак бійцівських порід. Щодо профоглядів, то для кожної професії розроблено спеціальну анкету. У кранівників і далекобійників перевіряємо силу, координацію рухів. Довідка дійсна три місяці. Якщо за цей період не склав кваліфікаційний іспит — доведеться проходити нову медкомісію.
ВЗ Як вирішується проблема людей похилого віку?
— Якщо винайняти хатню робітницю дорого, то старші люди, що потребують догляду, ідуть до будинків престарілих — тут їх називають пансіонатами. Кажуть, що не хочуть обтяжувати дітей. Пансіонати оплачують із пенсії, а якщо не вистачає, то допомагають діти. В Іспанії функціонують геріатричні заклади зі своїми лікарями. Люди похилого віку мають великі знижки на лікування в санаторіях. От, скажімо, м’язові болі в Україні не вважають хворобою, а в Іспанії навіть створені спеціальні групи таких недужих: їх учасники мають спеціальні програми в санаторіях, на кшталт наших путівок. До хворих у таких закладах ставлення дуже лояльне, немає грубості, як подекуди в нас (тому наші люди й страшаться таких закладів). А тут літні люди доглянуті. На жаль, фінансова криза призвела до того, що багато літніх людей мали повернутися додому, — свою пенсію змушені віддавати безробітним дітям. То вони кажуть, що тепер мають гірший догляд, але мусять терпіти, щоб допомогти молодим.
Розмову вела Людмила СТРАЖНИК, власкор «ВЗ», Івано-Франківська область
