Іспанські вчені знайшли нові докази того, що COVID-19 став сезонним захворюванням

68

Коронавірус пов’язаний з низькими температурами та вологістю, і багато в чому має схожість із сезонним грипом. Докази того, що COVID-19  став сезонним захворюванням надали дослідники з Барселонського інституту глобальної охорони здоров’я (ISGlobal), пише УНІАН.Грип в УкраїніПерше теоретичне моделювання показало, що клімат не був рушійною силою у передачі вірусу Sars-Cov-2. Але деякі дослідники вважають, що початкове поширення вірусу в Китаї сталося на широті від 30 до 50 градусів північної широти – з низьким рівнем вологості й при низьких температурах. Тож фахівці з ISGlobal вирішили визначити, чи справді COVID-19 є сезонною хворобою.  

Вчені проаналізувала зв’язок температури й вологості на початковій стадії поширення COVID-19 в 162 країнах на п’яти континентах. Результати показали негативний взаємозв’язок між швидкістю передачі (R0) і температурою та вологістю в глобальному масштабі: вищі швидкості передачі були пов’язані з нижчими температурами й вологістю.

Дізнайтеся більше: Коронавірус чи грип? Подібності та відмінності двох інфекцій

Потім експерти проаналізували, як зв’язок між кліматом і хворобами розвивався з часом і чи був він послідовним в різних географічних масштабах. Для цього науковці використовували статистичний метод, який був спеціально розроблений для виявлення схожих патернів варіантів в різні періоди.

Наeковці виявили сильний негативний зв’язок для коротких часових вікон між числом інфікування й кліматом у всьому світі.

Так дослідники виявили, що перші хвилі епідемії слабшали з підвищенням температури й вологості, а друга хвиля посилювалася в міру зниження температури й вологості.

Проте влітку ця закономірність порушилася на всіх континентах. Пояснюють науковці це декількома факторами – масовими скупченнями молоді, туризмом та кондиціонуванням повітря.

Дізнайтеся більше: Стало відомо, чи можна поєднувати щеплення від грипу та коронавірусу

При адаптації моделі для аналізу тимчасових кореляцій на всіх рівнях в країнах Південної півкулі, куди вірус прибув пізніше, спостерігалася така ж негативна кореляція. Кліматичні ефекти були найпомітнішими при температурах від 12 до 18 градусів C і вологості від 4 до 12 г/м 3.

Використовуючи епідмодель, автори дослідження показали, що включення температури у швидкість передачі краще працює для прогнозування підйому і спаду різних хвиль COVID-10, особливо першої та третьої в Європі.

Нагадаємо, на початку літа Китай заявив про перший у світі випадок захворювання людини новим пташиним грипом

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я