Нині в розпалі вступна кампанія. Про її особливості, зокрема ті, що обумовлені реформуванням медичної освіти, говоримо з ректором Івано-Франківського національного медичного університету, Головою приймальної комісії, доктором медичних наук, професором Миколою Рожком.
ВЗ Чим цьогорічна вступна кампанія відрізняється від попередніх?
Микола Рожко, ректор Івано-Франківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професорОсобливість полягає в тому, що цього року Мін-освіти впроваджує так звану пріоритетність заяв. Це стосується тільки претендентів на державну форму навчання. Абітурієнти мають вказувати, який виш для них є пріоритетним. Скажімо, можуть написати, що номер один — Львівський медуніверситет, потім Івано-Франківський, далі — Тернопільський тощо. Збережено право подавати заяви у 5 вишів на три спеціальності. Але де тут профорієнтація? Дайте можливість абітурієнту обрати два медичні виші плюс один іншого профілю. Тоді молода людина буде подавати 9 заяв, а не 15! Крім того, цього року вищі навчальні заклади прийматимуть від абітурієнтів тільки копії документів. Оригінали вони надаватимуть лише після оголошення списків рекомендованих до зарахування на державну форму навчання. Уявіть, які гори паперів залишаться в приймальній комісії — адже абітурієнти копій просто не забирають. Ще один проблемний момент. Нашому вишу давно зменшили держзамовлення за напрямом підготовки «Стоматологія» до 4 місць. Одне з них — для пільговиків, одне — цільове, два — на загальних підставах. Це загалом неправильний підхід: краще б державних місць за цією спеціальністю у нас взагалі не було, адже виникають лише додаткові проблеми. Чому б не зосередити всі держзамовлення за напрямом «Стоматологія» в одному спеціалізованому виші? Нонсенс: Українська медична стоматологічна академія має лише 19 місць держзамовлення за цим напрямом, а решту — за напрямом «Лікувальна справа».
ВЗ Колись були актуальними цільові направлення, адже лікарі поверталися працювати до місцевості, де народились, виросли й закінчили школу. Як із цим зараз?
— На 2015-2016 навчальний рік цільових місць для Івано-Франківської області не виділено, хоча в попередні роки їх було понад 20. Кілька років не має цільових місць за держзамовленням і Львівська область. Це правильно, бо наші регіони перенасичені медичними кадрами. Тим паче, що нерідко абітурієнт закінчував школу в Івано-Франківську, а цільове направлення привозив з іншої області. Чи не краще взагалі ліквідувати цільові наравлення, але зобов’язати випускника, що навчався за держзамовленням, відпрацювати три роки за направленням? Адже, безсумнівно, державі потрібно повертати кошти, які вона вклала в підготовку спеціаліста.
ВЗ Чи внесла корективи в роботу мед-університету антитерористична операція?
— Почну з того, що в державі виникла потреба в спеціальній підготовці медиків для фронту, зокрема військових лікарів. У березні відповідно до постанови Кабінету Міністрів в нашому університеті відновили кафедру військової підготовки. На щастя, передумови для цього були, збереглися і відповідні кадри. До речі, кафедру закрили шість років тому — на хвилі загальної демілітаризації країни, яка й призвела до знищення військового потенціалу країни.
У зоні АТО зараз служить більше десяти вик-ладачів нашого вишу, у тому числі й доценти.
Через події на Сході країни Луганський і Донецький медуніверситети втратили основні бази і нині розміщуються у великих районних центрах своїх областей. Ми зв’язалися з ректорами, щоб дізнатися, чого конкретно потребують ці виші, і на їх запит надіслали навчальну літературу, посібники тощо. У літній період на базах відпочинку нашого університету готові оздоровлювати викладачів і студентів із цих навчальних закладів.
ВЗ Відомо, що виникли проблеми зі студентами-іноземцями, переведеними з Луганського та Донецького медуніверситетів…
— Іноземні студенти в нашому університеті навчаються з 1992 року за трьома напрямами: довузівська підготовка, додипломна освіта за основними спеціальностями («Лікувальна справа», «Педіат-рія», «Стоматологія», «Фармація», «Стоматологія ортопедична») і післядипломна освіта (навчання в магістратурі, клінічній ординатурі, аспірантурі).
З 2004 року, враховуючи євроінтеграційні процеси, навчання проводимо також англійською мовою. Маємо потужну матеріально-технічну базу: 10 нав-чальних корпусів, університетську клініку, практично-тренувальні центри, лікувально-діагностичне обладнання, комп’ютерні та інтернет-класи, сучасну бібліотеку з філіями в гуртожитках, їдальні, спорткомплекс. Викладацький склад солідний: 466 кандидатів наук, 92 професори. Університет веде дослідницьку діяльність, підтримує творчі контакти з медичними вишами країни та світу.
Через події на Сході до нашого закладу перевелися понад 700 іноземних студентів із Луганського та Донецького вишів. Крім того, самі щороку набираємо 200 іноземних студентів. Приїздили представники посольств, переконалися, що в нас не стріляють, вивчили умови навчання та проживання. В одному з гуртожитків ми відкрили комплекс для побутового обслуговування іноземних студентів, куди входить навіть їдальня зі східною кухнею. У студентів із країн Близького Сходу, які переважають серед іноземців, є таке поняття, як солідарність: розповідають про гарні умови і запрошують своїх співвітчизників на навчання до нас. Отже, зі «своїми» іноземцями у нас не виникало жодних проблем.
А ось деякі переведені зі східних вишів студенти-іноземці на початку навчального року поводилися некоректно, на кшталт того: «А що, ми ще й учитися повинні?» Через низьку успішність і пропуски занять за результатами першого семестру ми виключили 59 студентів, у другому семестрі — 72.
Ліцензійний іспит «Крок 2» не склали 16 іноземних студентів (випускники, які «провалили» ліцензійні іспити, вважаються такими, що не пройшли держатестацію). Вони вимагали перез-дачі цих іспитів у вересні, а не за рік, як це передбачено чинним законодавством. І навіть залучили представників своїх дипломатичних відомств до вирішення цього питання. Але чому українські студенти мають чекати рік, а іноземці хочуть для себе преференцій? Я брав участь у роботі спеціальної колегії з цього приводу, яка й прийняла рішення про перескладання ліцензійного іспиту «Крок 2» лише за рік. Закон — для всіх один.
У вересні цього року Івано-Франківський національний медичний університет відзначатиме 70 років від дня заснування
ВЗ З огляду на реформування медичної галузі які питання найактуальніші?
— Дуже турбує питання реформування університетських клінік. Нині ми активно співпрацюємо з медичними закладами Прикарпаття, які мають статус клінічних: оперуємо, асистуємо, консультуємо тяжкохворих, підставляючи плече практичній медицині. Налагодили співпрацю з обласним фтизіопульмоцентром, де базуються наші кафедри. Адміністрація віддала нам недобудований другий поверх закладу — за кошти університету там завершили будівництво й обладнали приміщення. Тепер студенти і викладачі мають окремі навчальні кімнати, де після обходу хворих можуть обговорювати клінічні випадки. Кафедра забезпечена сучасною діагностичною та лікувальною апаратурою.
Дуже важливо не зруйнувати цих стосунків, бо постраждають від цього передусім пацієнти. Якщо не буде створено багатопрофільних університетських клінік, студенти просто не матимуть можливості оволодівати практичними навичками. А якщо лікувальні заклади віддадуть у концесію, університет не зможе конкурувати з приватниками щодо оренди приміщень і кафедри в клінічних лікарнях доведеться згорнути. Хотілося б, щоб до реформування загалом і в цьому напрямку зокрема підходили зважено, аби не втратити напрацьованого.
Людмила СТРАЖНИК, власкор «ВЗ», Західний регіон
