В Департаменті охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА розробили низку заходів, зокрема зобов’язали медзаклади взяти на облік та визначити медичні потреби всіх учасників антитерористичної операції та демобілізованих військовослужбовців. Згідно з наказом департаменту в поліклінічних відділеннях мають створити «єдине вікно» для позачергового обслуговування воїнів, розробити маршрут пацієнта після їх повернення додому. Досвідчений лікар-терапевт повинен з’ясувати медичні потреби бійця і його родини (лікувати чи направити на медогляд, якими ліками забезпечити) і скласти медичний паспорт. Та чи готова первинка до прийому бійців, що повертаються із зони АТО?
Перевірити це вирішив директор Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Роман Мельник і без попередження завітав до Городенківського районного центру первинної медико-санітарної допомоги.
Шоковий візит
На візит директора департаменту в медзакладі не чекали. Керівник підійшов до першого віконечка консультації та представився бійцем АТО, який щойно повернувся з поля бою. Мовляв, щось болить у грудях, потрібна допомога. Від несподіванки, що очільник департаменту — в ролі вояка, медики спочатку розгубилися.
А потім скерували до іншого віконечка, де позачергово обслуговують таку категорію відвідувачів. Там порадили пройти до дільничного лікаря, табличка на дверях кабінету якого вказувала на позачергове обслуговування бійців АТО. Втім виникла затримка через те що лікарки не було на місці. Роман Мельник зауважив: воїна має прийняти будь-хто з медиків.
Далі розмова увійшла в звичайне русло, і дільничний терапевт Ярослава Дзумедзей стала складати анамнез «бійця» — як нещодавно рекомендували на курсах для лікарів загальної практики-сімейної медицини та медсестер, що працюють із демобілізованими із зони АТО воїнами. Під час занять, що проходили на базі обласного психоневрологічного диспансеру, практичні психологи навчали сімейних лікарів особливостям надання медичної допомоги цій категорії людей. Усі слухачі курсів отримали картки з номерами телефонів анонімної психологічної безкоштовної допомоги, де за потреби можна проконсультуватися з будь-яких питань, та пам’ятки, в котрих наголошується, що основна увага має приділятися сім’ям загиблих і поранених, а також прописаний алгоритм поведінки в екстремальних випадках, які можуть виникнути при спілкуванні з бійцями та їх родинами.
За відсутності державного рішення
«До нас уже зверталися бійці, що повернулися із зони бойових дій на Сході. Обслуговуємо їх позачергово. За потреби скеровуємо воїнів до психотерапевтичного кабінету консультативної поліклініки ЦРЛ. Намагаємося уважно вислухати їх, складаємо паспорт сім’ї, — розповідає головний лікар Городенківського районного ЦПМСД Василь Федорів. — На сесії Городенківської райради прийняли місцеву програму допомоги бійцям, чим дозволили використовувати медикаменти, що зберігаються в запасниках на випадок надзвичайних ситуацій, а також із невідкладної допомоги ЦРЛ. На жаль, відповідної державної програми досі немає, тому офіційно кошти на ліки для цієї категорії виділити неможливо. Кілька чоловік, у тому числі й дитину бійця, прооперували в ЦРЛ. Тепер зголошуються добровольці, які воювали в зоні АТО і з різних причин не заявляли про себе раніше, то їх також приймаємо нарівні».
Медичний паспорт учасника АТО
Як розповіла начальник відділу мобілізаційної роботи та спецпитань Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА Марія Бойко, область цієї весни очікує на повернення понад 1 тис. чоловік, призваних на військову службу під час мобілізації на особливий період. Перші, хто має виявити проблеми зі здоров’ям і надати медичну допомогу демобілізованим воїнам, особливо в селах, — сімейні лікарі. Вони швидше можуть з’ясувати, де саме служив військовий, коли повернувся, обдзвонюють бійців, щоб запросити на поглиблений огляд і за потреби скерувати до ЦРЛ чи обласних закладів. Воїнів готові приймати обласна клінічна лікарня, фтизіопульмонологічний, психоневрологічний і кардіологічний диспансери, медики яких пройшли спеціальні тренінги під керівництвом ізраїльських та американських фахівців. Загалом за рік до медзакладів за допомогою звернулися 510 осіб, 238 із них пройшли стаціонарне лікування. Не забувають фахівці про ще один важливий нюанс: під час перебування в зоні АТО воїни мають великий ризик інфікуватися через часті контакти з кров’ю. Це може призвести до сплеску вірусних гепатитів, тому до певних ситуацій в регіоні також готуються.
Людмила СТРАЖНИК, власкор «ВЗ», Західний регіон
