Україна щодня нарощує антирекорд захворюваності на COVID -19. Зростає й кількість госпіталізованих – вже понад 800 на добу. В деяких містах готуються розгортати додаткові лікарні «під коронавірус». У Києві, окрім облаштування нових ліжок у міських закладах, вирішили ще й перепрофілювати 500 ліжкомісць у клініках НАМНУ. Медична спільнота відреагувала на це неоднозначно.
Дехто переконаний, що держава прогавила літній період, коли можна було виділити й підготувати потужні лікарні спеціально під COVID -19 , або й побудувати окремий госпіталь. А розміщення хворих на коронавірус «де тільки можна» паралізує всі лікарні й не залишить місця для пацієнтів з іншими патологіями. Тим більше, що в даному разі йдеться про високоспеціалізовану ланку – в багатьох інститутах НАМНУ проводяться високотехнологічні втручання, на які неспроможні інші заклади. Про те, чи впораються інститути з подвійним завданням – наша розмова з президентом Національної академії медичних наук України, академіком НАМНУ, Заслуженим діячем науки і техніки України, доктором медичних наук, професором Віталієм Цимбалюком
ВЗ В яких саме інститутах будуть виділені ліжка для хворих на COVID -19?
Віталій ЦИМБАЛЮК, президент Національної академії медичних наук України, академік НАМНУ, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор– 30 вересня відбулося засідання бюро Президії Національної академії медичних наук України, де й було визначено, в яких саме установах розміщувати додатковий ліжковий фонд для госпіталізації пацієнтів м. Києва з COVID-19. Під ці потреби виділено по 100 ліжок в ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска», ДУ «Національний інститут фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського», ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини», 120 ліжок в ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова», 40 ліжок в ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка», 30 ліжок в ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського» та 10 ліжок для дітей в ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової».
ВЗ За яким принципом відбиралися ці заклади?
– Цілком очевидно, що ми не могли відкинути Інститут епідеміології та інфекційних хвороб, як і Інститут фтизіатрії та пульмонології – хто як не фахівці цих установ найкраще розуміються на питаннях інфекційної та легеневої патології. Оскільки коронавірусна хвороба дуже часто призводить до серцево-судинних ускладнень, ми вирішили виділити значну частину ліжок і в Інституті кардіології. За період епідемії в клініку цього закладу вже й без того потрапило чимало пацієнтів з інфарктом міокарда на тлі COVID-19. Ми також усвідомлюємо, що однією з найвразливіших груп ризику щодо летальності від COVID-19 є пацієнти з гематологічними патологіями, а також з імунодефіцитом. Серед таких багато постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Тому саме їм у першу чергу готові надавати спеціалізовану комплексну допомогу в Центрі радіаційної медицини. Також виділяємо ліжка в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології, адже у дітей – своя специфіка перебігу ковід-хвороби, ускладнень від неї, відповідно й лікування. У цьому інституті є спеціальні відділення, дитячі наркозні апарати, всі умови для лікування маленьких пацієнтів. Для людей похилого віку, які на разі в особливій групі ризику, передбачені місця в Інституті геронтології.
ВЗ Яких пацієнтів прийматимуть ці заклади – всіх, кого привезе швидка, чи виключно за профілем? Тоді хто і як їх має направляти?
– Ми хотіли б приймати не всіх підряд, а саме профільних пацієнтів. Наприклад, хворий на коронавірус, у якого трапився гострий інфаркт міокарда, має потрапляти до Інституту кардіології, пацієнт з ускладненням у вигляді пневмонії – до Інституту фтизіатрії й пульмонології, з ускладненнями цукрового діабету – до Інституту ендокринології тощо. Тож будемо тісно спілкуватися зі службою екстреної допомоги, аби її фахівці чітко орієнтувалися, яких пацієнтів спрямовувати до якого закладу. Якщо лікарі швидкої з’ясовуватимуть наявність супутніх хронічних патологій у хворих, котрих госпіталізуватимуть, маршрутизація буде правильною. Однак у реальному житті все набагато складніше, тому ніхто не відмовить у госпіталізації тяжкого пацієнта, навіть коли він «не відповідає» профілю інституту.
ВЗ Чи є в клініках академії належні умови для лікування таких хворих, адже вони – специфічні?
– Максимально підготовлені до такої роботи Інститут пульмонології й фтизіатрії та Інститут інфекційних хвороб, там є і умови, і головне – висококваліфіковані фахівці відповідного профілю. В інших установах також є реанімаційні відділення. Найскладніше з Інститутом геронтології. Там багато чого потрібно дооснащувати, наприклад, плануємо докупити дихальні апарати та кисневі концентратори. Тому очікувано, що цей заклад ми «завантажуватимемо» в останню чергу. Але іншого виходу немає – країні потрібні ліжка, це як на війні, коли обставини диктують вимоги.
ВЗ Чи вирішено питання оплати від держави за лікування таких хворих? Адже третинна ланка не ввійшла в реформу, клініки академії не є комунальними підприємствами, тож не зможуть підписати договір з НСЗУ на ковід-пакети.
– Наразі ці питання вирішуємо з Кабінетом Міністрів, а також на рівні РНБО. Взагалі ж чинне законодавство не забороняє НСЗУ співпрацювати з державними установами. Тому як виняток може бути прийнята постанова Уряду, котра регламентує це питання. Є й альтернативний варіант: в обхід НСЗУ можна спрямувати кошти на наші клініки безпосередньо через Міністерство фінансів. Інакше ми дійсно залишимося у скрутному становищі – мало виділити ліжка для хворих, їх потрібно лікувати згідно із затвердженими протоколами, проводити відповідні лабораторні дослідження, доплачувати 300% окладу співробітникам, забезпечити достатню кількість засобів індивідуального захисту тощо.
ВЗ У багатьох виникає побоювання, що подібна ініціатива взагалі паралізує роботу згаданих інститутів, адже навіть один випадковий хворий на коронавірус може «вибити з колії» всю лікарню, а тут створюються цілі відділення.
– Ми максимально продумали всі деталі. Планова госпіталізація до клінік згаданих інститутів не припиниться. Для хворих на коронавірус відводяться окремі корпуси. Також створимо усі умови для проживання медперсоналу, який обслуговуватиме таких пацієнтів. Не виключено, що організуємо роботу вахтовим методом. Так, ризик бути «вибитими з колії» завжди існує. Але іншого виходу немає. Так працює весь світ – в Іспанії, Італії, США деякі відомі спеціалізовані центри й інститути повністю відведені для лікування коронавірусної інфекції.
ВЗ Коли плануєте прийняти перших пацієнтів?
– Готові хоч зараз. Залишилося лише узгодити питання дооснащення, забезпечення необхідними ліками і в цілому щодо фінансування цього напрямку роботи. Завершуємо всі обрахунки й подаємо їх на розгляд Уряду. Одразу після затвердження починаємо приймати хворих.
І ви праві, навіть «випадковий» пацієнт може паралізувати роботу цілого відділення чи й клініки. Тому я вже давно дав вказівку директорам інститутів зробити окремі підрозділи для прийому профільних ургентних хворих із підозрою на коронавірус чи вже із встановленим діагнозом. Наприклад, в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова облаштували окремий вхід і окрему операційну для таких пацієнтів, навіть виділили окремий ангіограф. У Національному інституті хірургії і трансплантології імені О.О.Шалімова також відокремили один підрозділ. Власне, намагаємося поширити цю практику на всі клініки. Адже, наприклад, в Інституті нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова також нещодавно прооперували двох хворих на коронавірус з крововиливами в мозок (один – з Хмельницького, інший – з Тернополя). На жаль, медперсонал, який рятував цих пацієнтів, не отримав жодних доплат. На разі я порушую це питання перед Урядом, адже таких хворих у нас багато – і не лише з Києва. Звідси й невтішна статистика: станом на сьогодні на коронавірусну хворобу перехворіли майже 60 співробітників клінічних установ академії. Це на початку епідемії, коли рахунок йшов на сотні хворих, можна було розмежувати першу та другу лінії для закладів охорони здоров’я. На жаль, сьогодні пандемія стирає всі межі – залишається єдина лінія фронту загальної боротьби з корона вірусом.
ВЗ Чи підтримуєте ідею створення окремих потужних госпіталів для лікування таких хворих, аби максимально усунути ризики інфікування в інших лікарнях?
– Мабуть, це було б найефективнішим шляхом, до того ж у таких закладах надавалася б комплексна допомога хворим. Але тут виникають питання: які саме лікарні міста для цього підходять, і чи завжди вони перебувають у підпорядкуванні місцевої влади, яка може їх перепрофілювати, тимчасово об’єднати тощо. І чи не найголовніше питання – де взяти фахівців, аби наповнити такі комплекси? З цим у нас надзвичайно складно.
ВЗ Пандемія сплутала плани щодо тотальної реформи медичної галузі в наступному році. До чого готується академія?
– Наші установи не змінюватимуть свій статус на КНП. Ми продовжимо роботу в пілотному проєкті, який пошириться ще на 4 заклади: Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського, Інститут отоларингології ім. О.С. Коломійченка, Інститут травматології та ортопедії, а також Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії.
У Державному бюджеті на наступний рік заплановано збільшення фінансування на пілотний проєкт. Це дасть нам змогу пролікувати більше хворих і час для напрацювання обґрунтованих тарифів на високоспеціалізовані медичні послуги. Адже держава не має права погіршити доступність населення до цього виду медичної допомоги через його відсутність у Програмі медичних гарантій або занижені тарифи, які не покриватимуть реальної вартості послуг. Тож будемо відстоювати виважений підхід до формування тарифів. На разі ми вже знаходимо порозуміння з МОЗ України та НСЗУ в цих питаннях.
ВЗ Чи проводиться наукова робота щодо вивчення корона вірусної інфекції та методів її лікування в закладах НАМНУ?
– Так, з цією метою ми перепрофілювали наукові дослідження, передусім у профільних інститутах (епідеміології та інфекційних хвороб; фтизіатрії й пульмонології;), а також Інституті фармакології та токсикології – всі вони нині працюють над тематикою COVID-19. Довелося навіть згорнути деякі інші теми досліджень, аби перерозподілити кошти на найактуальніші на сьогодні. Коли інститути почнуть приймати хворих на коронавірус, наукові дослідження поглибляться. Хоча й без того співробітники активно працюють в цьому напрямку, зрештою, як і весь світ. За результатами досліджень (COVID-19 і цукровий діабет, COVID-19 і серцево-судинна патологія, COVID-19 і онкологічні захворювання, COVID-19 і гематологія) опубліковано низку наукових статей, в тому числі й на ресурсі Scopus. Дослідження в цих напрямках продовжиться. Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва вже зараз проводить дослідження щодо нових засобів захисту проти COVID-19, які розробили вітчизняні виробники (розчини для дезинфекції, захисні костюми, удосконалені маски тощо). Також важливим напрямком буде вивчення ефективності вітчизняних препаратів у лікуванні коронавірусної хвороби. Адже держава має нарощувати власні сили в боротьбі з пандемією.
Світлана ТЕРНОВА, «ВЗ»
