До парламентських слухань «Сучасний стан, шляхи і перспективи реформ у сфері охорони здоров’я України», що відбулися 5 червня, Асоціація стоматологів України підійшла виважено, бо реформування принесло в галузь не тільки перспективи, а й негаразди. Щоб віднайти шляхи до порозуміння та ухвалити спільні з Міністерством охорони здоров’я рішення, спрямовані на покращення стоматологічного здоров’я населення, вивчили досвід запровадження новітніх технологій в інших країнах СНД, Європи та Азії, підбили підсумки власної роботи протягом останніх років і передали погоджені пропозиції до загальнонаціональної програми «Здоров’я-2020: український вимір».
Спільні проблеми розв’язувати слід разом
Такого висновку дійшли фахівці, які зібралися на XI конгрес Асоціацій стоматологів СНД, що відбувся у Казахстані. Основною ідеєю Конгресу було зниження стоматологічної захворюваності шляхом збереження кращих традицій країн співдружності, впровадження інноваційних технологій, а також посилення уваги до первинної профілактики стоматологічних захворювань. Доступність та якість стоматології визначені першочерговим завданням лікарів галузі з Росії, України, Білорусі, Молдови, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Туркменістану, які зібралися в Алмати для обміну досвідом та об’єднання своїх зусиль в організації ліберальної стоматологічної практики протягом найближчих п’яти років. Українська делегація на міжнародному конгресі була не тільки однією з найбільших, а й найефективнішою. Ґрунтовність доповідей українців та ясність передачі свого досвіду були відзначені оргкомітетом і виражені в подяці керівнику делегації президенту Асоціації стоматологів України, доктору медичних наук, професору Олексію Павленку.
Участь Президента Всесвітньої Федерації Стоматологів FDI Орландо Монтейро да Сільва і Президента Європейської федерації стоматологів ERO FDI Філіппа Руска дозволила сформувати політику відкритої взаємодії та діалогу з представниками галузі з усіх країн світу.
Орландо Монтейро да Сільва у своїй доповіді зазначив, що Всесвітня асоціація об’єднує більше 200 національних стоматологічних асоціацій і груп фахівців стоматологічного профілю. Через них вона представляє мільйонам своїх членів передові досягнення та досвід. Країни пострадянського простору, представники яких приїхали на форум, об’єднують двісті мільйонів осіб — величезну частину світу і Євразії. Асоціація проводить роботу за п’ятьма основними напрямами, сфокусувавшись на профілактиці стоматологічних захворювань, стандартах якості стоматологічної практики, сприянні розвитку технологій, наукових досліджень та поширенні руху «зеленої» стоматології.
— Головною проблемою галузі, — зазначив він, — залишається низька доступність стоматологічних послуг. Причому, стосується це як країн, що розвиваються, так і розвинених. Причини — у високій вартості матеріалів і послуг. Тому Асоціація ставить ці питання для обговорення на різних форумах. Є також проблема, пов’язана з дефіцитом кадрів. Багато стоматологів з країн із низьким економічним розвитком їдуть до країн із розвиненою економікою, що призводить до нестачі лікарів на їх батьківщині, а отже, до незадовільного стану стоматологічних служб. Ось декілька фактів. У Хорватії на 10 тисяч хворих стоматологічними захворюваннями
припадає всього один лікар. 66 відсотків стоматологів Великої Британії складають лікарі, що приїхали з Португалії та Філіппін. Проблеми ці є глобальними, але їх розв’язання мають бути регіональними. Сьогодні Асоціація розробила програму «Бачення стоматології-2020», яка ставить конкретні цілі розвитку галузі та визначає єдині показники стоматологічного здоров’я людей. Зараз програму опрацьовують у Білорусі і невдовзі передадуть усім іншим країнам колишнього СНД.
Мішель Арден, паст-президент Всесвітньої Асоціації стоматологів, яка представляла Європейську асоціацію стоматологів, заявила, що представники Асоціації готові ділитися з колегами європейським досвідом та інформацією про індикатори здоров’я порожнини рота і шляхи його поліпшення:
— Наша професія повинна нести здоров’я, а не лікування, тому в Європі велика увага надається профілактиці та запобіганню захворювань.
Коментуючи значення форуму в Алмати, керівник української делегації Олексій Павленко підкреслив, що координація дій стоматологів різних країн сьогодні необхідна. Відпрацьовані всесвітньою спільнотою лікарів алгоритми їх дій, критерії оцінки якості стоматологічного здоров’я будуть корисні українським фахівцям для вироблення власних стандартів під час нині діючої реформи системи охорони здоров’я, що дозволить порівняти та синхронізувати наші дії зі світовими та європейськими нормами. Для цього вирішено створити міжнародну асоціацію стоматологів країн СНД «Співдружність», до координаційної ради якої увійшли фахівці України.
— Основним підсумком конгресу та головним позитивним результатом є розширення контактів із колегами, — додав член української делегації, доктор медичних наук, професор Віталій Біда. — Сформовано плани щодо подальшої співпраці. Ми запропонували лікарям інших країн взяти участь у ІІ Національному українському стоматологічному конгресі «Стоматологія в Україні — інновації та перспективи розвитку», який відбудеться в Києві 4-5 вересня. Адже стоматологічні наукові школи, сформовані ще в СРСР, були спільними. Наприклад, у Казахстані працюють лікарі, підготовлені в українських вишах. А сьогодні порушуються не лише економічні, а й наукові зв’язки і традиції, тому доповіді та майстер-класи з представленням досягнень фахівців країн співдружності для нас будуть вельми цікавими й корисними.
— Лише фахове спілкування дає шанс побачити своє місце серед представників стоматологічної галузі світу, — сказала учасниця конгресу, професор, доктор медичних наук, президент Асоціації ортодонтів України Мирослава Драгомирецька. — Увага до наших доповідей, безпосередня наукова зацікавленість щодо майстер-класу професора Павленка дали нам зрозуміти, що українська стоматологія, котра орієнтується на високий європейський рівень, шанована за рубежем. За взірець ми взяли модель охорони стоматологічного здоров’я населення скандинавських країн, де сьогодні впроваджено широкі профілактичні програми. Але необхідно не просто порівнювати, а й враховувати той соціально-економічний та культурний шлях, який пройшли скандинави. Адже рівень захищеності населення — фінансовий стан, харчування, культура профілактики тощо, відбивається на його здоров’ї. Українська стоматологія не може взяти за основу суто скандинавську модель, тому адаптує її до сучасного соціально-економічного рівня розвитку нашої країни.
Її Величність Зубна Щітка
— Якщо говорити про завдання стоматологів не завтрашнього, а сьогоднішнього дня, то найголовнішим із них є профілактика. В умовах українських реалій у цей напрямок медичного обслуговування населення слід вкладати кошти як державі, так і приватному капіталу, — продовжив розмову Олексій Павленко. — Світова практика визнає три основні види профілактичних заходів: індивідуальний — робота з населенням, тобто реклама сучасних стоматологічних досягнень, що озброює людей знаннями; професійний — робота лікарів із пацієнтами, яка запобігає ускладненням стоматологічних захворювань, за що мусять відповідати фахівці, а не платити хворі; комунальний — ресурсне забезпечення державних та комунальних стоматологічних закладів, що залежить від діяльності уряду та місцевої влади. Профілактика зумовлює подальші результати роботи стоматологів.
Якщо з дитинства не прищепити повагу до «Її Величності Зубної Щітки» — здоров’я нації погіршуватиметься. Цю істину добре розуміють українські стоматологи, але українські чиновники на неї не зважають, коли бездумно скорочують фінансування галузі.
— Десять років ми говоримо про запровадження в Україні спеціальності стоматолога-гігієніста, який би займався профілактикою в дитячих колективах, але нічого не зроблено, — підтримала колегу Наталія Савичук, головний позаштатний фахівець МОЗ України з дитячої стоматології, доктор медичних наук, професор. — Парадокс: за бюджетні кошти в наших вишах готують таких фахівців, але в штатні розклади лікувально-профілактичних закладів їх не внесли.
— Культура населення України повинна виховуватися і зароджуватися в стоматологічному кабінеті, — сказав у своєму виступі заступник голови облдержадміністрації Харківщини з соціальних питань Ігор Шурма. — Саме тому ми направили всі зусилля, попри відсутність бюджетування, на збереження стоматологічних кабінетів у первинній ланці, на оновлення їх обладнання. Бо ж розуміємо: поки в амбулаторіях стоятимуть «зубодробильні апарати», добровільно туди ніхто не піде!
Коли кількість не відповідає якості
Ці та інші проблеми галузі були винесені на загальноукраїнську нараду, проведену Міністерством охорони здоров’я у Харкові «Підсумки стоматологічної служби України за 2012 рік». Тут також уважно розглянули результати її реформування у пілотних областях — Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій та м. Києві.
Стоматологія посідає в нашій державі друге місце серед усіх медичних спеціальностей, після терапевтичних, за кількістю відвідувань пацієнтів та кількістю лікарів. Так, у 2012 р. уся група працюючих у закладах системи МОЗ України лікарів-стоматологів склала майже 22 тис. фізичних осіб. Кожних 10 тис. населення за статистикою обслуговували 4,84 фахівця. Ми поки що відстаємо за цим показником від європейських країн та США. До того ж серед лікарів стоматологічного профілю за структурою спеціальностей переважають лікарі окремої спеціалізації (69%), у той час як у Європі та США абсолютну більшість (80-90%) складають лікарі-стоматологи загальної практики.
Проведений за останні роки моніторинг показав високий рівень стоматологічної захворюваності населення України, що в рази перевищує європейський. Найгірше те, що українці масово хворіють уже з дитинства. Так, поширеність карієсу зубів тимчасового прикусу у 6-річних дітей становить 87,9%, тоді як у країнах Євросоюзу — 20%; постійного прикусу у 12-річних дітей — 72,3%; хронічного катарального гінгівіту серед підлітків 12-15 років — до 80%, а в окремих регіонах — до 98%. Відслідковується тенденція до зростання захворювання пародонтозом, зубощелепних аномалій.
В Україні ефективність лікування, рівень зберігання пломб порівняно з кількістю санованих пацієнтів теж нижча, ніж у країнах Євросоюзу. Там пломба зберігається в середньому 15 років, у нас же навіть пломби з композитних матеріалів у 40% хворих — здебільшого 2 роки. Якби пломби українців зберігалися, як у європейців, то через 4 роки всі ми були б сановані. Викликає тривогу й те, що 22,6% пацієнтів мають ускладнення у вигляді пульпіту після лікування карієсу. У Європі ж виникнення такої проблеми вважається грубою помилкою фахівця.
Важливим аспектом стоматології є ортодонтичне лікування, якого потребує 75% населення нашої країни. Тут показники теж невтішні: лише 16% пацієнтів мають повноцінно запломбовані кореневі канали, а отже, і якісно встановлені коронки зубів, тоді як у Європі цей показник становить 96%.
В ортопедії також немало проблем. Основна з них — наявність у протоколах надання медичної ортопедичної допомоги та в практиці застарілих форм ортопедичних конструкцій (штамповано-паяльних), які вже десятиліттями не виготовляються в Європі, відсутність висококваліфікованих фахівців із новітніх видів ортопедичної допомоги, як, наприклад, дентальної імплантації тощо.
Бомба уповільненої дії
Відверте надання публічності таких невтішних показників — то щирий крик душі про бомбу уповільненої дії, закладену в Україні. Чому так? Саме задля відповіді на це запитання зібралися фахівці з різних куточків нашої країни.
Така ситуація склалася, насамперед, через те, що внаслідок реформування всієї медичної галузі, стоматолог відсутній на первинній її ланці, бо ж посади лікарів-стоматологів не передбачені в структурах первинної медико-санітарної допомоги. Це добре видно на прикладах пілотних областей. У період 2011-2012 р.р. у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві всі посади лікарів-стоматологів були виведені зі структур первинного рівня та передані закладам вторинного. Стоматологічні кабінети на первинному рівні продовжують функціонувати, але фінансуються з бюджету вторинного рівня. Це призводить до проблем в оплаті витрат на стерилізацію матеріалів, технічного обслуговування, зарплати технічного персоналу тощо. А якщо вже бути відвертими, то протягом двох останніх років стоматологічні кабінети першого рівня не отримали з бюджету ні копійки на придбання витратних матеріалів. Бо вкрай незадовільне фінансування цієї статті витрат і на другому рівні.
Останнім часом скорочується мережа державних стоматологічних закладів, зокрема дитячих. Тут криється відповідь на те, чому такі незадовільні показники дитячого стоматологічного здоров’я. Дуже відверто сказала про це Наталія Савичук:
— Починаючи з 2009 року, на 9% зменшилася кількість дитячих стоматполіклінік, на 16% — відділень, на 25% — кабінетів у навчальних закладах. За цей же період на 236 тисяч менше звернулося дітей до лікарів-стоматологів, у той час як кількість захворювань зростає. Третина дитячого населення залишилася несанованою, і це — сільські діти. Служба дитячої стоматології, розділена на сільську та міську, розпорошена за спеціалізаціями, в окремих випадках передана до дорослих поліклінік та до приватних закладів, позбавлена належного фінансування, не в змозі покращити ситуацію.
— На нас дивляться, як на зубодерів, бо в середньому по Україні повністю зношено та підлягає негайній заміні більше 75% стоматологічного обладнання; маємо недосконалі форми господарювання, що стримують розвиток сучасних закладів охорони здоров’я; нестача висококваліфікованих кадрів, які все більше намагаються працювати у приватних закладах, а то й за кордоном. Ці та багато інших факторів впливають на рівень стоматологічної захворюваності населення, — констатував у своїй доповіді Олексій Павленко.
У Європі, навпаки, визнають, що стоматологічна служба має свої особливості, відмінні від усіх інших медичних спеціальностей, тому вона, фактично, функціонує як окрема підгалузь охорони здоров’я. Якщо ми не реформуємо цю галузь у себе за європейськими стандартами, то закладена сьогодні бомба вибухне завтра.
Класика питання: що робити?
Досвід реформування стоматологічної допомоги у пілотних регіонах показав, що вона повинна надаватися на первинному, вторинному і третинному рівнях, причому стоматологи мають бути включені до штату структур первинного рівня, а заклади вторинного мають здійснювати організаційно-методичне, а не економічно-фінансове керівництво.
Необхідна державна програма поступового оновлення стоматологічного обладнання, і насамперед — у сільській місцевості.
В однакових умовах мають функціонувати в стоматології як державний, так і комунальний та приватний сектори, останній буде щороку розширюватися і брати на себе відповідальність на рівні державного.
Принцип поступовості означає поетапне здійснення реформування. На першому етапі слід удосконалити законодавство, чітко визначити поняття медичних послуг та медичної допомоги, відкоригувати окремі положення постанови Кабміну № 955 про надання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги. Поряд із цим слід затвердити перелік видів стоматологічної допомоги, ціни на які необхідно відрегулювати державі, а також методику розрахунку цін та тарифів, вартісні показники видів стоматологічної допомоги. Надалі слід визначити, що пільговим категоріям населення оплата стоматологічної допомоги здійснюватиметься шляхом держзамовлення, бажано через єдину соціальну картку, та відрегулювати податкову політику.
Після розв’язання цих та ряду інших першочергових питань на другому етапі реформування галузі почнеться безпосередня організаційно-економічна перебудова. Причому, трудові колективи матимуть право вибору при переході на нові форми господарювання. Вони самостійно визначатимуться зі своїм штатним розкладом та структурою закладу, плануванням, проведенням інвестиційної та інноваційної політики.
Всі ці докладні пропозиції затверджені учасниками всеукраїнської наради стоматологів і передані фаховій комісії Верховної Ради для включення до загальнонаціональної програми «Здоров’я-2020: український вимір».
Ольга ФАЛЬКО, власкор «ВЗ», Харків
