МОЗ України збирається запровадити в Україні обов’язкову атестацію майбутніх лікарів за допомогою американського тесту IFOM, однак чи відповідає українська система викладання в медичних вишах американським стандартам і чому МОЗ не влаштовує український «КРОК»? Що про цю ситуацію думають студенти-медики та, власне, лікарі?
На неефективні препарати пацієнти витрачають мільярд гривень в рік
В Україні розгорнулась дискусія, чи потрібно змінювати систему навчання українських студентів медичних університетів на ту, що прийнята в Америці. Це, за думкою фахівців Міністерства охорони здоров’я, має сприяти тому, щоб хворим в Україні виписували діючі медичні препарати, а не ті, що мають низьку ефективність або взагалі не дають ніякої користі.
В останній рік МОЗ намагається впровадити в усіх медичних вузах обов’язкову здачу американського тесту IFOM. Це іспит, який розробляється комісією екзаменаторів Сполучених Штатів Америки.
На думку заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського частина медиків призначає пацієнтам препарати з недоведеною у світі ефективністю.
За даними дослідження “Центру протидії корупції” і міжнародного фонду “Відродження”, два роки тому українці витрачали на ліки з недоведеною ефективність кожну четверту гривню. Серед них – “Актовегін” (зроблений з крові телят; за даними виробника, допомагає після інсультів, але в Україні часто призначають вагітним), “Гептрал” (амінокислота; за даними виробника, відновлює печінку),”Реосорбілакт” (суміш сорбітолу і натрію хлориду; за даними виробника, застосовується для покращення капілярного кровотоку),”Ессенціале Форте Н” (фосфоліпіди соєвих бобів; за даними виробника, також відновлює печінку). Лише в 2017 році хворі в Україні віддали за ці препарати з власної кишені майже 1 млрд. грн. Деякі з таких ліків досі тримаються в списку топ-продажів в аптеках – наприклад, “Актовегін” присутній в трійці лідерів вже 5 років.
У цих лікарських препаратів є і свої прибічники, які звинувачують фахівців МОЗ у некомпетентності. А препарати, наприклад, «Ессенціале Форте», цілком придатними для покращення здоров’я пацієнтів.
Очевидно, що за дискусією, які тести слід здавати українським студентам-медикам та якість тих чи інших медпрепаратів, стоять інтереси транснаціональних фармацевтичних індустрій, прибутки яких обраховуються мільярдами доларів. Це, до певної міри, підтверджують і у Фонді «Відродження».
“Зрозуміло, що деякі лікарі отримують 7-10% від вартості призначеного препарату”, – вважають у Фонді «Відродження».
Відсіюють тих, хто може нашкодити хворим
Як би там не було, Міністерство охорони здоров’я налаштоване запроваджувати в Україні на іспитах студентів медичних вузів тест The United States Medical Licensing Examination (іспит з медицини для ліцензування, USMLE), необхідний для отримання ліцензії лікаря в США. Тест розроблявся двома некомерційними американськими организаціями National Board of Medical Examiners (NBME) і Federation of State Medical Boards (FSMB).
NBME також розробляє та проводить схожий на USMLE іспит International Foundations of Medicine (міжнародні основи медицини, IFOМ). Саме його МОЗ планує ввести в Україні.
Україна має власні тести, мета яких – відсіяти студентів, що можуть завдати шкоди пацієнтам. З 1999 року студенти-медики проходять тести “КРОК”. Вивчаючи лікарську справу здають три екзамени: в кінці третього курсу “КРОК 1”, на останньому курсі перед інтернатурою “КРОК 2” і після закінчення інтернатури “КРОК 3”. Тести “КРОК” – розробка Центру тестування при МОЗ. Цей центр створений 20 років тому і займається оцінкою знань виключно студентів-медиків. Як зазначено на сайті центру, його мета – “захист населення від некваліфікованих фахівців”.
У 2018 році, наприклад, за напрямом “Загальна лікарська підготовка” “КРОК 1” здавали 7805 українських студентів. З них не набрали прохідний бал (тобто набрали менше 60,5 балів за 100) 1494 студента або 19,1%. Найгірше з тестом справились студенти Міжнародної академії екології та медицини (Київ): 84,4% третьокурсників не змогли скласти “КРОК” з першого разу. Найбільш успішними виявились ті, хто вчиться в Дніпровській медичній академії – не здали лише п’ять відсотків.
«Медицина однакова в усьому світі»
Поки що ситуація складається так, що в Україні одночасно діятимуть дві системи тестів: американська та українська. Рік тому, уряд прийняв постанову про запровадження в Україні міжнародного тестування студентів разом із вітчизняними тестами “КРОК”.
З 2019 року Кабмін погодив Єдиний кваліфікаційний екзамен, який складається з чотирьох компонентів – у тому числі “міжнародного екзамену з основ медицини”. Залишилось вирішити, коли саме впроваджувати американський тест. Проте за умови модернізації українських тестів американські можуть стати непотрібними. Так вважає радниця міністра охорони здоров’я та віце-президент Київської школи економіки Інна Совсун.
Українські студенти лише виграли б від запровадження в Україні міжнародних тестів, що полегшило б їм адаптацію у іноземних медичних закладах, якщо вони спробують знайти собі роботу за кордоном. Але, звичайно, студентам потрібно те, що полегше. Так, наприклад, Сергій Супрун, студент Тернопільського медичного університету і однофамілець міністра охорони здоров’я категорично проти обов’язкового американського іспиту. Він каже, що студентів перші три роки готують до тесту «Крок», проводять пробні тестування та ректорські, проте американський тест все одно виявляється занадто важким для четвертого курсу. Видається, що студенти мають рацію. Студентка Національного університету ім. Богомольця Аліна Мороз вважає, що американський тест не відповідає українській програмі навчання.
“В ньому багато клінічних питань, а ми на перших трьох курсах вчимо тільки теорію! Клінічних питань (тобто пов’язаних з конкретними захворюваннями – ред.) ледве торкаємося,” – говорить студентка.
Вона впевнена: спочатку потрібно змінити програму медичної освіти в Україні, і тільки потім вводити нові екзамени.
Слушне зауваження майбутнього лікаря. Але тут виявляється, що заклади медичної освіти мають повну автономію у розробці навчальних планів відповідно до Закону України “Про вищу освіту”. Це означає, що, відповідно до закону, програма університетів має базуватися на стандартах Міністерства освіти на науки, але самі програми ніхто не погоджує, тоді як відповідність стандартам МОН перевіряється лише на етапі акредитації вишу. Ось чому кількість прихильників американських тестів в Україні не висока. Адже медичні виші готують студентів за зовсім іншими програмах.
Олександр Лінчевський на всі закиди з приводу американського тесту відповідає, що медицина в усьому світі однакова, і немає якоїсь особливої американської або української анатомії або принципів лікування. І тут ми підходимо до того, що, окрім інтересів фарміндустрії, є ще інтереси медичних вузів, вартість навчання в яких дешевша за західну.
Вимоги до українських абітурієнтів теж поки не надто високі, порівняно із західними країнами. З 2017-го, за розпорядженням МОЗу, прохідний бал при вступі до медичного вишу підняли з мінімально можливих 100 до 150. А “стеля” з ЗНО – 200 балів.
“Щоб розпочати навчання на лікаря в Швеції, потрібно мати максимум з можливих балів за іспит, аналогічний українському ЗНО”, – говорить лікар-рентгенолог Наталія Левченко, яка переїхала з Харкова в Стокгольм багато років тому.
Чи вплине введення американського тесту на якість освіти в Україні? Директор клініки “Надія” й віце-президент Української асоціації репродуктивної медицини Валерій Зукін, вважає, що говорити потрібно не лише про це, а й про корупцію викладачів, їхню незацікавленість навчати студентів, відсутність сучасних клінічних баз для навчання студентів-медиків.
Отже, які б тести не буди запроваджені в Україні, американські чи модернізовані українські, складатимуть їх українці та по-українськи, резюмують фахівці.
До речі, не дивлячись на недоліки, українські лікарі є досить професійними, що показує конкурентоспроможність української медичної освіти, хоча її, звичайно, потрібно удосконалювати та наближати до міжнародних стандартів.
Джерело: pravda.com.ua
