Під час карантину всі заклади охорони здоров’я України переходять на особливий режим роботи. COVID-19 нав`язав свої правила лікарням, поліклінікам, головним лікарям та їх підлеглим. Столиця , що утримує зовсім не почесне лідерство в рейтингу підтверджених випадків, намагається вистояти. Чи завжди все виходить так, як сподівалися?
Підготовку до роботи в надзвичайних умовах лікарні почали ще до того, як 24 березня Міністерство охорони здоров’я оприлюднило наказ №698 про Тимчасові заходи у закладах охорони здоров’я з метою забезпечення їх готовності для надання медичної допомоги хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2.
На весь термін дії карантину припинено планові госпіталізації пацієнтів, але не припинено термінові та невідкладні планові госпіталізації та операції у зв’язку з ускладненим перебігом вагітності, пологами та операції, які не можливо відтермінувати через серйозний ризик для життя людини.
«Завдяки» COVID-19 зрештою медичну допомогу почнуть надавати із застосуванням телемедицини – там, де це вже налагоджено і працює. Іншим варто замислитися таки над пошуком можливостей і обладнати заклади такими системами, аби не наражати на зайву небезпеку лікарів і не залишати пацієнтів без медичного обслуговування, адже передбачити зараз, коли закінчиться карантин, неможливо. Вузькі спеціалісти консультують пацієнтів дистанційно (у деяких лікарнях вони пішли у вимушену відпустку). У спеціалізованих відділеннях отримують лікування тільки ургентні хворі, що дало змогу вивільнити певну кількість ліжок, які можуть знадобитися у цій ситуації. Великі багатопрофільні лікарні, на території яких є окремо розташовані корпуси, також їх звільняють на випадок великого напливу пацієнтів, аби забезпечити на території закладу умови дотримання інфекційного контролю.
Особливі умови – для “особливих” пацієнтів
Через поширення коронавірусу київські лікарні готуються приймати чиновників високого рівня (щодо яких здійснюється державна охорона). Попри те, що в офіційних джерелах наказу Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації не знайти, список закладів охорони здоров’я, що відповідають тим «особливим» необхідним умовам, вже складений і передається «голубиною поштою». В інформаційний простір потрапила інформація всього про 17 лікарень. Натомість цей секрет Полішинеля мало турбує зараз медиків, які нині намагаються якомога ефективніше працювати “на передовій” – у вогнищі пандемії і, при цьому, примудритися хоч якось захистити себе. Інструментів для цього, на жаль, не так багато. Окрім бар`єрних засобів, якими теж забезпечені далеко не усі лікувальні заклади, варто надати медичному персоналу можливість дотримуватися режиму роботи і відпочинку. В період епідемії втомлена, виснажена людина – потенційна жертва вірусу. Тож, завідувачі відділень зараз не тільки переглянули графіки планових чергувань медичного персоналу, а й часто-густо самі активно долучаються до лікувальної роботи, аби колеги мали змогу повноцінно відпочити. Адже в ці непрості часи дорога на роботу чи з роботи теж часто перетворюється на квест навіть за умови наявності спеціального посвідчення.
Тестів мало і на всіх їх не вистачає
У приймальних відділеннях лікарень пацієнтів з симптомами гострого респіраторного захворювання оглядають в окремих приміщеннях і проводять дифдіагностику за допомогою тест-систем cito test influenza a+b та експрес-тестів на коронавірус. В київських лікарнях вони поки що є. Інше питання: чи вистачить їх для ефективної профілактики? За зразком Германії, де за статистикою щодня робиться до 160 тисяч тестів, пацієнти всіх приймальних відділень, а не лише ті, хто вже демонструє певну симптоматику, мають проходити обов`язкове тестування на COVID-19.
Але поки що, в українських лікарнях експрес-тести рекомендовано використовувати для «санітарного сортування», тобто має бути зроблено два тести: один на грип і експрес-тест на коронавірус. Це потрібно, щоб визначитися з алгоритмом дій: при позитивному тесті на грип лікарі застосовуватимуть протоколи лікування і стратегії, які добре себе зарекомендували у медичній практиці. Якщо ж експрес-тест підтверджує коронавірус, необхідно взяти додатковий зразок для його підтвердження в лабораторії за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Тільки цей метод сьогодні дає можливість підтвердити або спростувати випадок захворювання, що, своєю чергою, дозволяє своєчасно застосувати необхідні протиепідемічні заходи.
До слова, 24 березня референс-лабораторія Центру громадського здоров’я України отримала від відомої мережі медичних лабораторій швейцарський комплекс Roche для проведення швидкої і високоточної діагностики нової коронавірусної інфекції. Окрім того, що апарат виконує процес виділення РНК з біоматеріалу самостійно, а відтак співробітникам лабораторії тепер не доведеться контактувати із зразками потенційно зараженого біоматеріалу, він ще й обробляє 96 тестів за раз.
Високоспеціалізовані медичні консультації: пишіть та телефонуйте
Клініки інститутів Національної академії медичних наук України, спеціалізовані медичні центри, такі, як ОХМАТДИТ та інші, також змушені нині дещо змінити формат своєї роботи. Адже спалах внутрішньолікарняної інфекції – страшний сон для будь-якої лікарні, а тим більше для тих, де лікують пацієнтів зі складними діагнозами.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», наказу (13.03.2020р. № 29) і постанови (від 16.03.2020р № 3/1) Національної академії медичних наук України, а також відповідно до внутрішніх наказів державних установ Національної академії медичних наук України та спеціалізованих науково-клінічних центрів Міністерства охорони здоров’я України, кожен такий заклад охорони здоров’я прийняв правила гри, продиктовані карантином.
Приміром, клініка Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова НАМН України повідомила, що на час дії карантину припинені планова госпіталізація хворих та планові хірургічні втручання. Надається лише невідкладна нейрохірургічна допомога. Крім того, з 23.03.2020 року консультативна поліклініка Інституту переведена на дистанційний режим роботи . Пацієнти можуть дізнатися про всі зміни на офіційних сайтах клінік високоспеціалізованої медичної допомоги. Там же вказуються номери телефонів та електронні адреси, за якими надаються консультації.
Апарати ШВЛ у власних спальнях нікого не врятують
В Інституті серця МОЗ України також приймають лише ургентних пацієнтів, серед яких не тільки кияни, а й мешканці інших регіонів, яких карантин заскочив під час проходження діагностичних процедур. 19 березня на офіційному сайті закладу його директор Борис Тодуров звернувся до пацієнтів клініки – нинішніх та майбутніх: «Інститут серця тимчасово призупиняє планові операції, госпіталізуються екстрені пацієнти з діагнозом: гостра ішемія – гострий коронарний синдром (інфаркт міокарда), тромбоемболія легеневої артерії, розшаровуюча аневризма аорти, гостра серцева недостатність. Інститут серця в разі необхідності зможе госпіталізувати важких пацієнтів, які потребуватимуть апаратів штучної вентиляції легень та ЕКМО».
Першого такого пацієнта у критичному стані із пневмонією, якою ускладнилася коронавірусна хвороба, доставили в Інститут серця вже 24 березня. Чоловіка довелося підключити до апарату екстракорпоральної мембранної оксигенації просто в кареті «швидкої» інституту, адже сатурація у той момент була вже нижче 70%. Стан хворого вдалося стабілізувати, але інших подробиць в Інституті поки не повідомляють, адже попереду мінімум 3-4 тижні напруженої роботи. «ВЗ» попросила Бориса Тодурова назвати точну кількість апаратів ЕКМО, або ШВЛ , які є в Україні зараз. «Ніхто не візьметься це підрахувати нині! Останнім часом їх в екстреному порядку почали скуповувати ледь не всі , у кого є гроші. Добре, що вчасно зрозуміли: поставити такий апарат у своїй спальні – ще не означає врятуватися. Без медика тут ніяк не обійтися (і того, до слова, ще й потрібно навчити!), тож апаратура зараз поставляється в обласні лікарні, інші лікувальні установи по всій країні, де вона дійсно допоможе рятувати життя», – зауважив Борис Тодуров.
Тетяна СТАСЕНКО, «ВЗ»
