Реабілітаційний центр «Яункемері» — головний багатопрофільний реабілітаційний центр Латвії, який має статус не санаторію, а медичного закладу. На практиці тут об’єднують сучасні реабілітаційні технології з традиціями курортного лікування. Незабаром «Яункемері» виповниться 50 років. Санаторій був кращим у радянські часи, потім вистояв у переломні 90-ті та кризові 2008-2009 роки. Більше того, сьогодні центр відповідає найвищим вимогам сучасної курортології та продовжує розвиватися.
Система онкореабілітації
Михаїл Малкієль, керівник центру, доктор медицини, хірург, спеціаліст з курортної реабілітації
Еліна Малкієль, керівник стаціонару, невролог, остеорефлексотерапевтНаша гордість — відділення рейттерапіі. Це метод лікування і реабілітації, при якому використовують спеціально навчених коней. Ритмічні рухи тварини, тепло й приємні відчуття від контакту з нею — все це дає унікальний терапевтичний ефект. Крім онкологічних хворих, рейттерапію отримують пацієнти із захворюваннями центральної і периферичної, нервової, дихальної та серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату. Коні, на диво, добре розуміють свої терапевтичні функції і відчувають потреби кожної людини. Крім цього, для онкологічних пацієнтів розроблені системи харчування, згідно з їх проблемами та потребами. У нас працюють дієтологи, що спеціалізуються на онкології».
Еластична підмога м’язам
Якщо уважно придивитися до пацієнтів «Яункемері», то на багатьох можна помітити різнокольорові смужки. У відповідь на запитання: «Чим обклеєні люди?» мене повели знайомити з яскравими тейпами. Тейпування м’язів і суглобів уперше було застосовано в 1984 році на Олімпіаді в Сеулі. Тоді було доведено, що роботі м’язів і суглобів може допомогти зовнішній фізичний вплив. Багато років цей метод реабілітації використовували суто в спорті, завдяки чому в збірних командах із баскетболу, волейболу, футболу та тенісу значно знизився травматизм опорно-рухового апарату спортсменів. До того ж підтримка травмованих м’язів і суглобів еластичними спортивними тейпами дозволяла гравцям не переривати виступи. Згодом тейпування почали впроваджувати в практику реабілітологів. «Еластичний фізіотейп істотно відрізняється від фіксуючого спортивного. Оцінивши стан пошкодженої ділянки, ми накладаємо стрічку двома способами, в нерозтягнутому або розтягнутому вигляді, — пояснює керівник стаціонару, невролог, остеорефлексотерапевт Еліна Малкієль. — У першому випадку перед накладенням тейпа пошкоджений м’яз і шкіра над ним розтягуються. А після накладення нерозтягнутого тейпа шкіра, м’яз і зв’язки скорочуються, повертаючись до початкового стану, що приводить до формування шкірних складок. Тоді шкіра піднімається над м’язами і зв’язками — саме це і створює додатковий внутрішньотканинний простір. Від функціональності м’язів, крім руху частин тіла, залежить венозний кровообіг та рух лімфи — при порушенні їх функцій погіршується і відтік лімфатичної рідини. 
Відповідно тиск лімфи впливає й на больові рецептори, які і передають у мозок сигнали дискомфорту (больові відчуття). Створюючи простір, ми покращуємо лімфодренаж. У другому випадку, коли зв’язки або м’язи травмовані й не здатні до розтягування, ми використовуємо спосіб накладення кінезіотейпа в розтягнутому стані. Еластичність тейпа створює додатковий тиск, і це рано чи пізно провокує м’яз до скорочення. Поступово в «забитих», перенапружених м’язах поліпшується кровообіг і обмін речовин. Носити тейпи можна тиждень: спеціально розроблений клеючий склад не подразнює шкіру і відштовхує вологу. Маючи великий досвід використання фізіотейпів у реабілітації та мануальній терапії, ми також можемо коригувати тонус м’язів спини після процедури мануальної корекції викривлень хребта».
Висіти й одужувати
Головні болі, проблеми зі спиною, опорно-руховим апаратом, спровоковані малорухомістю й напруженим повсякденним життям, сьогодні виникають майже у кожного. Один із сучасних методів, що дозволяє усунути такі проблеми, — терапія еластичними стрічками, або слінг-терапія (sling в перекладі з англійської «перев’язь, підвішувати») — нова концепція сучасної фізіотерапії, яка базується на активному лікуванні, гімнастиці та поліпшенні функціональності. «Історія слінг-терапії сягає корінням у часи Другої світової війни, коли почалася епідемія поліомієліту (дитячого паралічу) в
Європі, — розповідає лікар Еліна Малкієль. — Її метою було проведення вправ без впливу сили тяжіння. З моменту купірування епідемії про метод забули. Але в кінці ХХ століття після винаходу в Норвегії обладнання для терапії зв’язок слінги пережили ренесанс. Сьогодні метод дуже популярний у Кореї та Японії. В Європі концепція слінг-терапії активно підтримується Австрією, Німеччиною, Нідерландами, Італією, Іспанією, Швецією, Ізраїлем, Данією, Фінляндією, Чехією, Литвою, Естонією та Латвією. Ми застосовуємо метод із 2001 року, а в 2004-му кабінети слінг-терапії відкрилися по всій країні».
Під час терапії тіло пацієнта підвішують на стрічках, які забезпечують свободу рук фізіотерапевта, щоб той міг краще коригувати і контролювати його рухи. Застосування еластичних стрічок зменшує навантаження, дозволяючи хворим із найменшими зусиллями прийняти безболісну позу й активно працювати. Використання еластичних стрічок дає змогу досягти максимальної релаксації та надає пацієнту додаткове відчуття безпеки. Для кожного розробляється індивідуальна програма гімнастики відповідно до віку, рівня фізичної підготовки та діагнозу.
«Під час діагностики фізіотерапевт визначає «слабку точку», — продовжує Еліна Малкієль. — Дослідження доведели, що стабілізуючі м’язи з появою болю можуть «вимикатися». Тому завданням фахівця є стимуляція нейромускулатури, щоб активізувати м’язи, збільшити руховий обсяг, поліпшити кровообіг, обмін речовин і зменьшити біль у суглобах. За допомогою слінгів можна стимулювати «сплячі» й неактивні м’язи до відновлення їх нормального функціонування без болю. Цей метод також застосовується для вивільнення стягнутих, хворобливих, укорочених м’язів та інших м’яких тканин. За допомогою розтяжки зменшується компресійне навантаження на шийний і поперековий відділи, на плечові і стегнові суглоби. Під час терапії виключається вплив сил тяжіння, і пацієнти можуть успішно контролювати рух суглобів, діяльність м’язів, збільшуючи обсяг рухів. У медицині слінг-терапія застосовується в разі проблем з опорно-руховим апаратом, для пацієнтів після інсульту, травм та операцій. З профілактичною метою метод використовується для збільшення сили та витривалості м’язів, зміцнення глибокої мускулатури або розслаблення напружених м’язів, поліпшення стабільності в суглобах і стимулювання сенсорно-моторної системи. В результаті пацієнт відчуває покращення самопочуття, постави і ходи. 
Крім того, метод з успіхом застосовується в педіатріі — в якості ранньої стимуляції, що в першу чергу передбачена для передчасно народжених немовлят, а також для дітей із порушеннями опорно-рухового апарату, яким вже з раннього віку необхідний регулярний нагляд лікаря. Заняття з дітьми включають багато ігрових елементів, що забезпечує радість маленьким гимнастам. При використанні «гойдалок» для ранньої стимуляції поліпшується зоровий контакт і комунікація дитини й дорослого, контроль голови, моторна база жування, ковтання та мовлення, також здійснюється корекція постави в позиціях лежачи на животі або сидячи».
Тетяна Приходько, «ВЗ»
