Не секрет, що українській медицині притаманна деяка фрагментарність. Звичайно, в наших лікарнях роблять більшість сучасних операцій, але похвалитися комплексним підходом до лікування пацієнтів, на жаль, вдається нечасто. Досвід молодої, але вже відомої в Європі латвійської ортопедичної клініки доводить: силами кількох ентузіастів можливо налагодити процес на рівні світових стандартів.
ВЗ Як створювалася ORTO-клініка?
— Історія створення клініки почалася 8 років тому, коли нам, команді із 7 ортопедів-травматологів, стало «тісно» в стінах державної лікарні. Грошей на розвиток ортопедії виділялося вкрай мало, наші зарплати не дозволяли гідно жити, і ми вирішили самі шукати інвестиції та вкладати їх у свою справу. На першому етапі всім колективом написали заяви про звільнення й орендували кілька кабінетів у приватному центрі за межами Риги. Саме там випробували свої сили і зрозуміли: зможемо працювати поза державною системою. Ми щосили набували досвіду: за цей час проконсультували понад 40 тис. пацієнтів і більше 7 тис. прооперували. Пропрацювавши кілька років у такому режимі, почали активно шукати інвесторів, які допомогли б нам побудувати унікальну для Латвії ортопедичну клініку. Було ухвалено рішення не шукати компромісів, а будувати з нуля, використовуючи тільки інноваційні технології. Будівництво тривало менше року: в червні 2012-го розпочалася підготовка будмайданчика, а 28 травня 2013-го будівлю вже здали в експлуатацію. Витрати за проектом склали близько 5 млн Євро: загальне будівництво обійшлося в 3 млн 860 тис. Євро, а медичне та побутове оснащення будівлі — в 1 млн 140 тис. Євро. Проект фінансувався із використанням вкладів із фонду приватних внесків за співпраці з банком, який виділив на реалізацію будівництва довгостроковий кредит.
Вітолдс Юркевич, ортопед-травматолог ORTO-клініки, член правління Латвійської асоціації травматологів-ортопедівУ її складі 8 відділень: амбулаторне, радіологічної діагностики, фізіотерапії, клінічних досліджень, ревматології, денний та звичайний стаціонари, операційний блок. Нам довелося розширити свій колектив: наразі в клініці працюють понад 50 висококваліфікованих фахівців, робота яких спрямована на забезпечення пацієнтам максимального комфорту і надання професійної допомоги найвищого рівня. Стаціонар розрахований на 30 осіб, що дозволяє проводити більше 7 тис. операцій на рік. Це повністю задовольняє потреби Латвії, а також створює значний резерв для обслуговування зарубіжних пацієнтів, кількість яких постійно зростає.
ВЗ На що ви робили ставку, створюючи клініку?
— На комплексний підхід. Проблема захворювань опорно-рухового апарату в тому, що більшість із них вимагають регулярного медичного втручання не тільки в гострому періоді, але й протягом тривалої реабілітації або під час хронізації процесу. Не можна просто замінити суглоб і забути про існування пацієнта. Неправильно також відправити його відновлюватися в інший центр, де уявлення не мають про початковий стан цієї людини або про те, як пройшла операція: процес повинен зосереджуватися в одному місці. Тому нашою метою було створення необхідної бази для висококласної ортопедичної допомоги на всіх етапах. Крім того, активно працюємо зі спортсменами та є офіційним медичним центром Латвійського олімпійського комітету. Нам важливо не тільки усунути спортивну травму, що, як відомо, вимагає тривалого спостереження та реабілітації, але й повернути спортсмена до збірної.
ВЗ Які втручання на хребті проводять у клініці?
— Відділення хірургії хребта здійснює весь спектр сучасних оперативних втручань: від мікродісектомій до обширних фіксацій, аж до 360o. Хірургів, що спеціалізуються на проблемах хребта, в Латвії мало. В нашій команді працює вертебролог Артіс Ґулбіс, сертифікований фахівець із хірургії хребта — з 2008 року він є членом правління Асоціації фахівців із хірургії хребта Південно-Східної Європи Synthes.
Існують 2 основні групи пацієнтів, яким потрібна операція на хребті: у першому випадку в процесі не беруть безпосередньої участі мозок або нерви, однак з’являється патологічна рухливість у хребті, викривлення, деформації, зрушення в дисках, хребцях. Незалежно від того, вроджена проблема або набута (наприклад, у результаті травми), потрібні термінова стабілізація або невідкладне втручання, щоб у майбутньому запобігти пошкодженню мозку чи нервів. У другому випадку немає патологічної рухливості, але розвиваються хвороби, в результаті яких канал хребта починає заростати. Цей процес може бути повільним, хронічним, і його порівнюють із засміченням трубопроводу: в системі більше не тече вода, у верхній частині тиск стає більшим, а в нижній — меншим. Зрештою потроху зникає функція передачі нервових імпульсів або імпульсів спинного мозку, що провокує больовий синдром та іннерваційні порушення. Їх можуть викликати раптові патології у дисках: коли відбувається розрив, він затискає конкретний нерв і канал заростає наглухо. Це проявляється неврологічними порушеннями (коли біль віддає в руки або ноги) або ж м’язовою слабкістю. В подальшому можуть з’явитися порушення руху, атрофія м’язів, м’язова слабкість у руці або нозі з іннервацією певного нерва. Це також вимагає хірургічного втручання.
Доктор Ґулбіс наразі єдиний у Балтії хірург, що спеціалізується на проблемах хребта. Саме він вставляє пацієнтам у хребет дискові протези-стимулятори або штучні замінники диска, які стимулюють природні рухи хребта. Протезування, звичайно ж, продовжує розвиватися. Малі рухливі елементи виконані з надтонких металевих сплавів, у їх конструювання та дослідження вкладено багато праці й коштів, це робить їх дорожчими за золото, але протезування пацієнтам поки оплачує держава. Термін служби таких протезів досягає 50-80 років. Операції проводять мінімально інвазивним способом, тому травмування тканин значно менше, а період одужання — коротший. Пацієнт уже на 3-й день може ставати на ноги, за тиждень-півтора йде додому, а через місяць виходить на роботу.
Окрім таких складних втручань, у відділенні надають допомогу і при менш радикальних ушкодженнях хребта. Багатьом знайомі травми куприка: кількість таких пацієнтів зростає в зимовий період. У Латвії практикують 2 методи лікування — насамперед, пробуємо лікувати свічками, а якщо протягом 2-3 тижнів покращення не настає, тоді пропонуємо операцію, в ході якої куприк, після відсічення його зв’язок, видаляється. Пацієнти часто вважають, що куприк дуже важливий для рівноваги тіла, там зосереджено надто багато нервових закінчень тощо. Не буду стверджувати, що він стовідсотково непотрібний, але однозначно не впливає ані на ходу, ані на координацію людини. Грамотна операція не шкодить спинному мозку і не травмує прилеглих нервів, оскільки в районі куприка жодних структурних елементів спинного мозку немає. Є тільки 3-5 невеликих кісточок, з’єднаних хрящами. У нормальному вигляді вони — як продовження хрестоподібної кістки, але в разі пошкодження патологічно переміщуються й утворюють 90-градусний кут із хрестоподібною кісткою. При цьому куприкові кістки різко впиваються в м’які тканини, що призводить до запалення. Під час операції ми робимо невеликий косметичний надріз довжиною 3-4 см, зазвичай навіть немає потреби в дренажах — майже у 99% випадків рубець повністю загоюється протягом 2 тижнів. З точки зору спинального хірурга це порівняно легка операція: триває не більше години, але потрібно мати чималий досвід, щоб знати, які структури знаходяться поруч і не створювати пацієнту жодних ускладнень.
ВЗ У складі вашої клініки є «споріднене» відділення — ревматології. Чому виникла така ідея?
— Саме через те, що спеціалізації є дійсно «спорідненими», і в нашій команді з самого початку був фахівець-ревматолог. На початкових етапах усіх захворювань суглобів необхідна ретельна диференційна діагностика. Пацієнти приходять із типовими скаргами — у них болять та набрякають суглоби, і нам потрібно чітко визначити: це системне порушення чи суто ортопедична патологія. Крім того, при ревматоїдному артриті у 80% хворих виявляється залученим у патологічний процес шийний відділ хребта. При цьому вражається синовіальна тканина, яка знаходиться в суглобах між потиличною кісткою і першими двома шийними хребцями. Найчастіше у процес втягується верхньошийний рівень, а саме перший і другий шийні хребці. Проліферація синовіальної тканини веде до розтягування суглобової капсули й руйнування хряща. Наявне при ревматоїдному артриті порушення остеогенезу обумовлює розвиток остеопорозу, що полегшує деструкцію хребців. Це призводить до руйнування відростків потиличної кістки, зубовидного відростка хребця, а також до розтягування або розриву крилоподібних і поперечних зв’язок — пацієнти почуваются так, ніби голова «відривається» від тулуба, і терміново потребують серйозних оперативних втручань із фіксації. Звичайно, проводити такі операції слід в спеціально
обладнаному стаціонарі з відділенням реабілітації.
ВЗ Що інноваційного вам удалося впровадити за такий короткий період активної діяльності?
— Зовсім нещодавно ORTO-клініка придбала хірургічні шоломи, які вважаються одним із найсуттєвіших нововведень у галузі поліпшення якості операцій. Головна функція цього шолома — зберегти в операційному залі максимально можливу стерильність, покращуючи безпеку як пацієнтів, так і лікарів під час операції. Система хірургічних шоломів складається з самого шолома й особливого захисного скла, до якого додається медичний халат, — таке майже герметичне середовище мінімізує будь-які ризики виникнення інфекцій. Незважаючи на те, що це система закритого типу, окремо вбудований вентилятор дозволяє лікареві почуватися комфортно до 9 годин. Спеціальне світлодіодне джерело забезпечує ідеальне освітлення робочої зони, особливо коли через глибину рани цього вже не забезпечує операційний світильник. Тому тепер усі складні оперативні втручання проводимо тільки в хірургічних шоломах.
Крім того, ми активно працюємо над якістю самих операцій. Наприклад, ендопротезування часто залежить від суб’єктивних показників: того, як виспався лікар і наскільки тверда сьогодні його рука. Перш ніж наклеїти ендопротез, необхідно спеціальним чином обпиляти поверхні кісток. Незважаючи на те, що ми працюємо під наглядом чіткої навігації, залежність від людського чинника залишається. Щоб звести її до нуля, впроваджено особливу методику: перед втручанням за допомогою МРТ створюємо комп’ютерну модель ноги й по ній робимо індивідуалізовані резекційні блоки, які не дозволяють лікарю помилитися та спиляти кістку неправильно. Виготовлення таких моделей триває 2 тижні й забезпечує 50% успіху оперативного втручання.
Знедавна також почали проводити двоетапні операції зі зміни суглобів. Як правило, ураження зачіпає обидва суглоби, і пацієнтові немає сенсу проходити ту саму процедуру з інтервалом у рік, як це часто відбувається в пострадянських країнах. Ми замінюємо відразу обидва в ході однієї операції. Крововтрати при використанні сучасних технологій мінімальні, відновлювальний період — не більше 2 тижнів.
ВЗ Ви вже кілька разів згадували про важливість відновлювального процесу. Не в кожній ортопедичній клініці є відділення реабілітації…
— Це відділення — наша гордість. Ми реабілітуємо не тільки тих, кого оперували в наших стінах, а й пацієнтів інших ортопедичних стаціонарів Латвії і країн-сусідів. Шляхом грамотної реабілітації, до речі, можна скоригувати багато хірургічних помилок. І навпаки: ідеальну операцію можна звести нанівець відсутністю повноцінної реабілітації. Це типова помилка для багатьох країн колишнього Союзу: пацієнта виписують додому, а уражені патологічним процесом м’язи не дозволяють відновитися нозі або хребту. З нашими пацієнтами починають працювати фізіо-терапевти ще в стаціонарному відділенні — стандартно тричі на день по 30 хв. Загальну тактику процесу відновлення визначає реабілітолог, але без досвідчених фізіотерапевтів успіх неможливий. Після виписки зі стаціонару пацієнти залишаються в реабілітаційному відділенні й займаються на повну силу за допомогою фахівців та за сприяння апаратних технологій — тракційного столу, роботизованої техніки, тренажерів тощо. Значну увагу ми приділяємо тейпінгу: кольорові клейкі смужки ефективно стабілізують суглоби і допомагають зняти набряки. Активно використовуються такі методики, як ультразвукова терапія, магніто-терапія, пасивна розробка суглоба (за допомогою апарата або мануально), техніка розслаблення фасцій (FRT), транскутанна електронейростимуляція (вплив електричних імпульсів на певну частину тіла), фонофорез та інші.
На щастя, пацієнти вже самі знаютьпро важливість реабілітації навіть після елементарної зміни суглоба. Зараз ми будуємо окремий реабілітаційний центр — одного відділення вже не вистачає для всіх, хто потребує післяопераційного відновлення.
ВЗ Яку роль приділяють освітньому процесу фахівці вашого центру?
— Безумовно, значну. Нашому колективу доводиться регулярно підвищувати свій рівень знань, і водночас накопичений досвід дозволяє нам бути експертами. На базі клініки проходять навчання студенти і резиденти вітчизняних університетів, а також практикуючі лікарі з Латвії та Східної Європи. Багато наших спеціалістів часто відвідують інші країни, проводять майстер-класи та демонстраційні операції. Я, наприклад, півтора роки тому їздив ділитися досвідом до України.
ВЗ Чи проводяться клінічні дослідження?
— Так, у рамках клінічного дослідження тестуються нові медикаменти та терапії, оцінюються ризики й ефективність лікування. На ринок ліків надходять тільки ті медикаменти, які оцінені й затверджені Державним агентством ліків. Зазвичай ініціаторами дослідження є вчені. Ефективність медикаментів, що на даний момент досліджуються в нашій клініці, стосується лікування ревматоїдного артриту, псоріатичного артриту, анкілозного спондиліту, системного червоного вовчака.
У дослідженнях можуть брати участь пацієнти віком від 18 до 80 років, які безуспішно застосовували метотрексат не менше 6 місяців і не лікувалися біологічними препаратами чи тофацітінібом (або схожими ліками того ж класу). Учасникам безкоштовно проводять усі необхідні огляди й забезпечують безпосереднє лікування.
Розмову вела Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
