Легеневу гіпертензію підкорено!

1976

unifikkl.jpg.300x300_q85«Золотий скальпель» — знана та надзвичайно престижна премія у галузі медицини. Цього року її отримала команда «Європейського оздоровчого центру Отвоцьк» на чолі з професором Адамом Торбіцьки за інноваційне хірургічне втручання на легеневих судинах, що допомагає контролювати легеневу гіпертензію. В інтервенційній лабораторії клініки, де розробляються нові методи діагностики і терапії в галузі малого кола кровообігу, кореспондент «ВЗ» зустрілася з керівником дослідної групи, щоб дізнатися про подробиці важливої інновації. 

Історія та польський досвід

«Польща — третя країна світу, після Японії та Норвегії, якій вдалося впровадити інноваційний метод лікування: балонну ангіопластику для пацієнтів із легеневою тромбоемболічною гіпертензією, — починає розповідь професор Торбіцьки. — Це найскладніші пацієнти: їм уже неможливо допомогти ані хірургічним, ані медикаментозним шляхом. Раніше їхня доля була невтішною — ми не отримували очікуваного ефекту лікування через супутні зах­ворювання, що роблять неможливим проведення важкої багатогодинної операції з використанням штучного кровообігу та тимчасової повної зупинки серця в глибокій гіпотермії. Єдиним шансом для таких хворих була трансплантація легень, а це також не завжди можливо.

Binder1.pdf - Adobe Acrobat Pro_Страница_19_Изображение_0001Адам Торбіцьки, професор, Голова відділення гемодинаміки «Європейського оздоровчого центру Отвоцьк»
Ми почали працювати над цією проб­лемою 20 років тому. До цього середня виживаність хворих на легеневу гіпертензію в Польщі не перевищувала 2,5 роки, а 30% помирало протягом першого року. Ми не могли стояти осторонь і спостерігати, як люди йдуть із життя, адже хворих на легеневу гіпертензію в Польщі майже тисяча. Досвід лікарів нашого центру дозволив створити першу міждисцип­лінарну інтервенційну команду в Польщі, яка охоплює три спеціалізації: кардіологія, радіологія кровообігу і кардіохірургія легень. Це дало змогу забезпечити всеохоп­люючу діагностику, стратифікацію ризиків лікування (в тому числі інтервенційного) у хворих із тяжкою тромбоемболічною та артеріальною гіпертензією легень. Згодом наша команда стала членом Європейського співтовариства з легеневої гіпертензії. Ми були першими у світі, хто описав зв’язок раптової смерті зі ступенем розширення легеневої артерії. Наше відділення також є координатором впровадження європейських клінічних рекомендацій щодо гострої та хронічної тромбоемболічної гіпертензії легень, які були оголошені на Європейському конгресі з кардіології у Барселоні цього року. У 2012 році створено Фонд, за кошти якого ми змогли опанувати нову методику — першою в Європі її запровадила клініка в Осло. Більш того, балонна ангіопластика легеневих судин не потребувала майже жодного нового устаткування: достатньо було апаратури для коронарографії із невеликими модифікаціями.

Першу балонну ангіопластику легеневих судин ми робили у 2013 році у рамках пілотного проекту — наразі таких процедур зроблено більше сорока. На першому етапі ми повинні впевнитися, що пацієнт не може бути пролікований методом легеневої ендартеректомії (експертом у цій галузі, з яким співпрацює «Європейський оздоровчий центр Отвоцьк», є професор Андрій Бідерман з Інституту кардіології в Аніні). Потім проводиться оцінка масштабу і послідовності балонної ангіопластики розширених артерій. Сама процедура балонної ангіопластики легеневих судин поетапна, — розповідає нюанси пан Торбіцьки. — Наприклад, ця 43-річна пацієнтка потрапила до нас із діагностованою два роки тому хронічною тромбоембо­лією, легеневою гіпертензію та тромбом у легеневій артерії, виявленим за допомогою комп’ютерної томографії (демонструє знімки — авт.). Тут ми бачимо прекапілярну форму легеневої гіпертензії, яка характеризується підвищенням тиску, а отже, й опору в дрібних артеріальних судинах системи легеневого стовбура до 56 мм рт. ст.

Спочатку хвору направили до кардіохірурга, що не спеціалізувався на легеневій ендартеректомії. Тому було розпочато лікування силденафілом (не за прямим призначенням) протягом одного року — на жаль, без поліпшення. До нашої клініки жінка звернулася в липні 2013 року з симптомами відмови серця класу III NYHA. Ехокардіографія показала прогресування відмови правого шлуночка. Селективна артеріографія легень підтвердила дистальну локалізацію тромбів в сегментарних артеріях лівої нижньої частки. На першому етапі ми виконали балонну ангіопластику легень (ВРА) двох сегментарних артерій — результати ангіогргафії стали кращими. Через три місяці провели другий етап — балонну ангіопластику ще двох сегментарних артерій. Жодних ускладнень не було. Зниження легеневого судинного опору є ключовим чинником, що визначає прогноз у хворих на хронічну легеневу гіпертензію. Після другої процедури тиск у дрібних легеневих судинах знизився до 33 мм рт. ст. Отже лише після двох етапів ми вже спостерігаємо клінічні зміни в бік одужання. Мені здається це дуже перспективним…

Процедура не складна, але потребує спеціального навчання, адже ми маємо справу не з центральними легеневими судинами, а з дрібними дистальними, які розташовуються у легеневій паренхімі. Це дуже крихкі артерії, тому надзвичайно важливо вміло працювати з ними, адже існує ризик кровотечі через ушкодження під час операції. Тривалість однієї процедури приблизно три години. Потім ще 48 годин хворі знаходяться у відділенні інтенсивної терапії, під ретельним наглядом. Зробивши більше сорока втручань, ми вже маємо певні напрацювання і можемо ділитися досвідом. Плануємо невдовзі збільшити кількість процедур до трьох за день. І це реально, адже балонна ангіопластика легеневих судин не має навіть вікових обмежень».

Результати і перспективи

Попередні результати балонної ангіо­пластики легеневих артерій, виконаних у Польщі, продемонстровані на Європейському Конгресі в Барселоні у серпні 2014 року, а згодом і на з’їзді Польського Товариства кардіологів у Познані. «Результати приголомшливі! — пишається професор. — Завдяки малоінвазивному втручанню, яке не вимагає ані розрізу груднини, ані штучного кровообігу чи шунтування, пацієнти, яким загрожувала дуже швидка смерть, не тільки житимуть, а й повернуться до звичного способу життя майже без обмежень.

Один із важких хворих, якого ми прооперували рік тому, вислав нам нещодавно карту своєї подорожі на одну з вершин величних Татр. Це була мрія його життя, але через важку хворобу він уже втратив будь-яку надію на її реалізацію. Ще рік тому цей чоловік був прикутим до ліжка і помирав, а сьогодні підкорює гірські вершини. Це надихає нас вдосконалювати метод і напрацьовувати результати. Наразі йде мова про те, щоб ліцензувати цей метод лікування і впровадити його на державному рівні для всіх, хто потребує такої допомоги. Ми подали документацію до Міністерства охорони здоров’я Польщі і чекаємо результатів. Потрібно прорахувати, скільки коштуватиме таке лікування для одного хворого: наразі всі втручання ми робимо за рахунок коштів пілотного проекту. На відповідь нашого міністерства ми чекаємо вже цього місяця…

До речі, нещодавно до нас приїжд­жали колеги з Інституту кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска, цікавилися цією методикою. Маю надію, що й українські лікарі невдовзі зможуть впровадити дану методику».

Розмову вела Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»


Масштаб проблеми

Легенева гіпертензія є одним із найрідкісніших і найнебезпечніших серцево-судинних захворювань — в Україні на сьогодні зареєстровано всього 85 таких хворих, але це надто приблизна статистика, адже, по-перше, правильний діагноз ставлять далеко не всім, по-друге — в нашій країні хворі з діагностованою артеріальною гіпертензією живуть не більше трьох років. Науковці всього світу, знаючи це, намагаються знайти вирішення даної проблеми.

019_novitni_technol

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я