Пандемія COVID-19 триває вже понад півроку, а лікування коронавірусної хвороби і досі відбувається в експериментальному режимі. Лікарі випробували чимало ліків і методик, проте їм бракує головного і найбільш фундаментального інструменту в медицині – твердих доказів, на які вони могли б спиратися, приймаючи рішення. Про це пише New York Times.
Коли коронавірус з’явився в США в кінці січня, і пацієнти, і медики були певні, що COVID-19 спинить вакцина. Проте, гонка вакцин досі триває. А конкретної відповіді на питання про те, чим лікувати COVID-19, так і немає. Поки що підтверджено ефективність лише кількох препаратів. А інформація про те, що і від чого насправді допомагає, настільки ж строката, як і на початку пандемії. Й до того ж базується на здогадках. “Під час пандемії було так багато викликів. І, гадаю, в перший час люди не розуміли насправді, наскільки важливо почати широкі клінічні дослідження методів лікування. Ми надто сильно зосередилися на вакцинах і надіях, що вони спрацюють. Ми не приділяли уваги випробуванням ліків й інших методів терапії”, – сказав професор медицини Медичної школи Стенфордського університету Кевін Шулмен.
Першим «проривом» у лікуванні коронавірусної хвороби був препарат від малярії під назвою гідроксихлорокін. Однак недовго: клінічне дослідження у Великій Британії виявило, що він не працює. Зараз Національний інститут здоров’я США готується до запуску великого дослідження, яке формально перевірить різні дози розріджувачів крові, що використовують для запобігання утворення кров’яних тромбів у хворих на COVID-19.
Ще один метод, вартий уваги: переливання реконвалесцентної плазми від людей, що перемогли хворобу, тим, хто з нею тяжко бореться. На сьогодні її застосували для лікування понад 60 тисяч пацієнтів з коронавірусом, але точних доказів, які б підтвердили, що цей метод працює, на жаль досі не знайдено. “Дуже шкода, що в нас немає даних, які б нам хотілося мати. Це підкреслює те, про що я говорю вже певний час: про важливість контрольованих випадкових випробувань із застосуванням плацебо. Тому що якби це було зроблено, у нас зараз були б усі потрібні відповіді. Більше того, вони були б у нас вже давно”, – сказав директор Національного інституту алергії й інфекційних захворювань США доктор Ентоні Фаучі.
