Вчені виявили, що лікування коронавірусу інтерфероном бета-1b пов’язане з серйозними побічними ефектами для щитоподібної залози. Таку заяву вони зробили під час віртуального щорічного засідання Американської тиреоїдної асоціації (АТА), пише видання Medscape.
Перший автор дослідження з Департаменту медицини Університету Гонконгу, лікарні Королеви Марії Девід Луї зазначив, що науковці дослідили вплив лікування інтерфероном при коронавірусі на функцію щитоподібної залози. Свою роботу вчені опублікували у журналів Frontiers in Endocrinology
«Наше дослідження є першим, в якому повідомляється про вплив лікування інтерфероном на щитоподібну залозу в контексті COVID-19. Якщо короткі курси лікування інтерфероном стануть стандартною терапією COVID-19, невеликі зміни, виявлені досі, можуть вказувати на явище, що має клінічне значення», – заявив він.
У дослідженні брали участь 226 пацієнтів в Гонконзі, які лікувалися від COVID-19 і не мали раніше відомих захворювань щитоподібної залози.
Серед тих, хто отримував лікування інтерфероном, спостерігалося значне збільшення антитіл до тиреоглобуліну (АТ ТГ) та антитіл до пероксидази щитоподібної залози (АТ ТПО), через три місяці в порівнянні з вихідним рівнем. У тих, хто не отримував інтерферон, за аналогічний період збільшення антитіл не спостерігалося.
У багатофакторному аналізі було виявлено, що лікування інтерфероном пов’язано з більш ніж в п’ять разів більшою ймовірністю значного зростання титрів АТ ТПО через три місяці в порівнянні з відсутністю лікування інтерфероном (скориговане відношення шансів [aOR], 5,73; P = 0,031).
Луї зазначив, що хоча у пацієнтів в поточному дослідженні симптоми не виявлялися, але зміни щитоподібної залози можуть вказувати на її подальшу дисфункцію, тому вони потребують спостереження.
Нагадаємо, що комбінація інтерферону-альфа (IFN-α) та нафамостату може бути ефективною у боротьбі з коронавірусною інфекцією.
Раніше стало відомо, що мутації генів репарації ДНК можуть призводити до раку щитоподібної залози.
