Протягом останніх декількох років ми спостерігали як за сольними заявами, так і ретельно спланованими кампаніями то за, то проти прийняття законів про ослаблення норм, які регулюють поширення лікарських засобів на основі коноплі. Втім, оптимістично налаштовані прихильники легалізації канабісу вважають, що це тільки питання часу, коли «кримінальна» стигма, пов’язана з цією рослиною, буде ліквідована. Що ж, у них є для цього досить багато причин.
Географія легалізації коноплі для медичного застосування
На сьогоднішній день більше 30 країн легалізували медичне застосування коноплі або хоча б пом’якшили в цьому відношенні законодавство, дозволивши використовувати такі продукти при низці патологій як виняток. За деякими оцінками, світовий ринок медичної продукції на основі канабісу до 2026 року досягне 148,35 мільярда доларів США. У багатьох з цих країн діють клінічні настанови, котрі чітко регулюють використання лікарських засобів на основі сполук, отриманих із коноплі. Й застосовують їх при найрізноманітніших захворюваннях.
Хоча Європа є одним із найпрогресивніших континентів (серед перших ці засоби узаконили Норвегія, Польща та Італія), гуманізм деяких країн все-таки не «дотягує». Так, незважаючи на те, що терапевтичні переваги медичного канабісу забезпечили йому визнання навіть у пуританській Північній Америці, в Сполученому Королівстві все ще неохоче обговорюють цю тему. Канабіс класифікувався у Великобританії як заборонена речовина з 1928 року, а в 1971 році йому було присвоєно статус наркотику класу А – й цю стигму зняли тільки минулого року. Зрозуміло, що з такою традицією позбутися негативного ставлення до «ліків із конопель» непросто. У Великобританії до цих пір відсутня спеціальна система регулювання лікарських засобів на основі канабісу, і медичні працівники змушені покладатися на тимчасові зміни в законодавстві, які часто трактуються неоднозначно. Таким чином, нерідко виписуючи рецепт, лікар ставить під загрозу свою репутацію і навіть кар’єру.
Легалізацію ліків на основі канабіса сприймають в штики через необізнанність
Помилкові стереотипи і нерозуміння багатьох переваг ліків на основі канабіса перешкоджають їх визнанню та широкому поширенню. Легалізацію медичного використання таких продуктів не сприймає саме суспільство – в основному, через брак коректної інформації.
Із збільшенням кількості випадків медичного використання продуктів канабісу, зростає і стурбованість щодо того, що він може спровокувати розлади психіки. Однак на даний момент не проводилося рандомізованих клінічних випробувань, які могли б це підтвердити. Насправді все доволі неоднозначно. Хоча деякі дослідження продемонстрували, що вживання марихуани може бути пов’язане із шизофренією, інші роботи показали протилежні результати: канабіс допомагав у лікуванні пацієнтів з шизофренією. Справа, швидше за все, в тому, що конопля – рослина дуже амбівалентна.
КБД vs ТГК
Одним з найбільш поширених помилок щодо ліків на основі коноплі є те, що КБД (канабідіол) і ТГК (тетрагідроканабінол) – ідентичні речовини. Це найбільш поширена помилка щодо того, що насправді являє собою медичний канабіс. І найбільш токсична: через цей стереотип всі продукти із коноплі автоматично прирівнюються до наркотиків.
Насправді канабіс містить більше 400 різних хімічно активних сполук, із них найбільш відомі дві – ті самі канабідіол і тетрагідроканабінол. Дослідження показують, що КБД, схоже, позбавлений будь-яких побічних ефектів. Насправді, це натуральна рослинна речовина, яка не має психоактивної дії, тому в багатьох країнах продукти на його основі доступні без рецепта.
На сьогоднішній день канабідіол найбільш відомий як ефективний засіб в лікуванні хронічного болю, депресії, тривожного розладу і безсоння. Однак багато фахівців також мають надію, що в майбутньому КБД буде допомагати пацієнтам з хворобою Паркінсона, хворобою Крона і навіть з опіоїдною залежністю. Принаймні, на такі перспективи натякають результати декількох десятків клінічних досліджень, які здебільшого фінансуються урядом Сполучених Штатів.
А ось ТГК, який є психоактивною сполукою, тобто змінює сприйняття і мислення людини, все ще залишається поза законом. Тим не менш, деякі дослідження показують, що при застосуванні в дуже малих і строго контрольованих дозах тетрагідроканабінол також може стати лікарським засобом. Причому серйозним: ця речовина гідно проявило себе у боротьбі з нападами епілепсії, нудотою, викликаної хіміотерапією, а також полегшувало спастичність у пацієнтів із розсіяним склерозом.
Різні сорти конопель містять різні пропорції ТГК і КБД, й від цього залежить їх легальний статус вирощування на території тієї чи іншої країни.
Канабіс: як щодо ризику залежності?
Чимало пацієнтів і медичних фахівців висловлюють побоювання з приводу ризиків виникнення залежності. Проте більшість досліджень, проведених до сьогодні, продемонструвала дуже низький ризик залежності – звісно, в тих випадках, коли медичний канабіс із низьким рівнем ТГК використовувався у рекомендованих терапевтичних дозах. Мало того, деякі роботи дозволяють припустити, що медичний канабіс може навіть використовуватися як безпечна альтернатива опіоїдам у лікуванні хронічного болю, оскільки його регулярне застосування не призводить до руйнівних наслідків для здоров’я і життя пацієнтів. Аналітика британських експертів вказує на те, що призначення канабісу в таких випадках допоможе щорічно запобігти близько 25% смертей, пов’язаних із опіоїдною залежністю.
