Війна на Сході та корупція в державі загострили болючу, з огляду на національну безпеку, проблему вакцинації. Наскільки важливе це питання і чи усвідомлюють держава та суспільство, що нехтування ним в умовах неоголошеної війни може призвести до масштабної катастрофи? На цю тему — наша розмова з полковником медичної служби у відставці, Заслуженим лікарем України, Головою комісії з охорони здоров’я, материнства та дитинства Громадської ради при Полтавській ОДА, заступником Голови Полтавської обласної організації ветеранів Афганістану Петром Маційчуком.
ВЗ Як колишнього військового лікаря-інфекціоніста одного із госпіталів, розташованих на території ведення бойових дій в Афганістані, вас не може не хвилювати сьогоднішня епідеміологічна ситуація в Україні…
Петро Маційчук, полковник медичної служби у відставці, Заслужений лікар України, Голова комісії з охорони здоров’я, материнства та дитинства Громадської ради при Полтавській ОДА, заступник Голови Полтавської обласної організації ветеранів АфганістануАле найбільшою бідою сьогодні є відсутність у регіонах вакцин та інших імунобіологічних препаратів, унаслідок чого не виконується Календар щеплень. У нинішній складній ситуації не виключена ймовірність повернення епідемій дифтерії, кору, кашлюку, поліомієліту та інших інфекцій.
ВЗ Невже, незважаючи на те що вакцинацію почали застосовувати понад 100 років тому, у ХХІ столітті інфекційні хвороби продовжують масово вбивати людей?
— За даними ВООЗ, щорічно 2 млрд людей заражаються інфекційними хворобами, із них 17 млн помирають (близько 50 тис. осіб щодня). Узагалі епідемічні захворювання загрожують половині населення планети. Імунопрофілактика — дієва зброя проти інфекційних хвороб, які залишаються другою причиною смертності загалом і першою — у рейтингу передчасної смертності населення у світі. Завдяки її впровадженню тривалість життя в розвинених країнах збільшилася на 25 років. Крім того, вакцинація дає можливість врятувати від загибелі 2,5 млн дітей. Медицина спроможна захистити людей практично від будь-якої інфекції, якщо проти неї створено вакцину. Так подолали натуральну віспу, поліомієліт; у багатьох країнах Америки та Європи майже відсутні кір, природжена червона висипка, правець новонароджених, дифтерія.
В Україні існує Державна програма імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб. Згідно із Календарем щеплень, затвердженим МОЗ України, нею передбачена імунізація не менше ніж 95% населення. Але через те що з початку року зривалися терміни поставки вакцин за рахунок державного бюджету, а в деяких регіонах їх зовсім не було, склалася незадовільна ситуація із щепленням по всій країні і в нашій області зокрема.
Наприклад, у державі з 1995 р. вирує епідемія туберкульозу. Щодня в країні виявляють 80 нових випадків цієї хвороби, і щодня 30 хворих помирають. Найефективнішим захистом від цієї «чуми ХХ століття» є щеплення вакциною БЦЖ новонароджених на 3-5-й день життя. Але часто через відсутність вакцин їх не проводять. На Полтавщині рівень БЦЖ-вакцинації дітей віком до 1 року в 2010 р. становив 94,4%, у 2014 р. — 33,7%, а в першій половині поточного року дітей віком від 1 до 7 років зовсім не вакцинували.
Охоплення ж імунізацією проти кашлюку, дифтерії, правця (АКДП) дітей на Полтавщині у 2012 р. становило 83,5%, у 2014 р. — 62,2%, а за 6 місяців 2015 р. — лише 3,8%. Показники щеплення дорослих проти дифтерії і правця (АДП) ще гірші: 2012 р. — 29,8%, 2013 р. — 2,9%, 2014 р. — 1%, а в 2015 р. — жодного вакцинованого! Коментарі, як кажуть, зайві.
ВЗ Чим загрожує така ситуація?
— Нині, коли триває неоголошена війна на Сході, в армію йдуть нещеплені призовники, що збільшує ймовірність епідемії. На жаль, це цілком реальна перспектива. У 1988 р., коли я служив у Німеччині і був головним інфекціоністом однієї з армій, на дифтерію за тиждень захворіли 150 військових — вони не були вакциновані з різних причин. А це одна з найтяжчих і дуже агресивних інфекцій! Тому держава має зробити все можливе, щоб не допустити зниження рівня колективного імунітету нижче 95% у будь-яких вікових, соціальних і етнічних групах населення. Відповідальність за це покладається на наше профільне Міністерство.
ВЗ Чому ж там усе робиться із запізненням і бюрократичними перепонами? Через бюджетну скруту?
— І через неї теж, але насамперед через те, що новому керівництву МОЗ важко за такий короткий час зламати корупційні схеми, що, наче спрут, обплутали систему охорони здоров’я. І все ж, на мій погляд, чиновникам відомства зараз слід діяти більш рішуче, бо час квапить — інфекційні хвороби не знають кордонів…
Ще одна проблема: більшість вакцин в Україну постачали переважно з Росії, а своїх ми не виробляємо. Проте, на мою думку, здатні це робити: наукові та виробничі бази є і в Києві, і в Харкові. Причому можемо виготовляти вакцини і якісніші, і дешевші, ніж імпортні. Як ніколи, зараз для цього потрібна політична воля держави.
ВЗ Чи відомо вам, яка нині епідеміологічна ситуація в зоні АТО?
— Інформація про це закрита, але я часто спілкуюся з бійцями АТО, волонтерами і з їх слів знаю, що спалаху інфекційних захворювань там, на щастя, немає — трапляються лише поодинокі випадки. Цьому зокрема сприяє дислокація військових підрозділів: вони розміщуються на окремих опорних пунктах. Відповідальність за санепідситуацію несуть керівники Міністерства оборони, Нацгвардії, МВС і, звичайно ж, МОЗ. Вони і мають на неї впливати, діючи через свої медичні департаменти й управління.
Андрій КОНДРАТЮК, спеціально для «ВЗ», м. Полтава
Поліомієліт: історія боротьби
Так було
Із 1988 р. завдяки Глобальній програмі вакцинації від поліомієліту кількість випадків захворювання на цю інфекцію зменшилася більше ніж на 99%: за оцінками ВООЗ, з 350 тис. до 410 випадків, зареєстрованих у 2013 р.
У 1994 р. сертифікований як вільний від поліомієліту Американський регіон ВООЗ (36 держав), у 2000 р. — регіон ВООЗ для країн західної частини Тихого океану (37 країн і територій із Китаєм включно) і в червні 2002 р. — Європейський регіон ВООЗ, куди входить 51 країна, у тому числі й Україна.
Так стало
Навесні 2014 р. ЮНІСЕФ відзначила, що активізація поліомієліту становить загрозу для мільйонів дітей у країнах із низьким рівнем охоплення імунізацією. До таких країн віднесено й Україну, у якій протягом останніх років неухильно зменшується кількість щеплених проти поліомієліту дітей. У зв’язку із цим Незалежне бюро моніторингу Глобальної ініціативи щодо боротьби з поліомієлітом включило Україну до переліку країн, де може виникнути спалах поліомієліту.
На сьогодні немає точних даних щодо кількості нещеплених дітей. Лікарі, які працюють із дітьми в поліклініках і школах, стверджують: щеплення від поліомієліту отримали 65-68% дітей — в областях начебто залишалися невеликі запаси вакцин, закуплених раніше. Представник ВООЗ на засіданні парламентського комітету заявила, що показник вакцинації від поліомієліту в Україні знизився до 12%.
У День знань Міністерство охорони здоров’я оголосило про спалах поліомієліту в Україні, зокрема про два випадки захворювання на Закарпатті.
–
