Останній рік для луганської «швидкої» не пройшов даремно. Реалізація Закону України «Про екстрену медичну допомогу», що набув чинності з 01.01.2013 року, триває, проте вже можна говорити про неабиякі досягнення непілотного регіону.
«Здається, що медичний персонал справді чекав цього реформування. Адже раніше бригади з різних районів являли собою розрізнені князівства, — підкреслив заступник директора Луганського обласного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Сергій Оберемок. — Тепер ті бригади, що були при лікарнях, приєдналися до станцій швидкої допомоги. Процес ще не завершився, адже для великих зрушень, безумовно, потрібно більше часу».
За словами фахівця, населення також має змінити свою філософію, бо відтепер «швидка» не повинна обслуговувати невідкладні виклики. Сьогодні навантаження на бригади все ж таки зменшилося, проте жодне звернення хворих з початку року не було проігнороване. Медики сподіваються, що проблему з розподілом викликів буде вичерпано із завершенням реформування первинного та вторинного рівнів надання медичної допомоги.
«Наразі у нас немає проблем із медикаментозним забезпеченням: у 2013 році на закупівлю лікарських препаратів було виділено 16 млн грн держсубвенції. Треба сказати, що і на 2014 фінансування вже сформовано, проте бригади забезпечені лікарськими засобами майже на рік вперед», — відзначив Сергій Оберемок. Медики не пам’ятають, коли таке було в останнє, однак сьогодні сумка кожного лікаря чи фельдшера заповнена всіма необхідними препаратами, навіть дороговартісними. Якщо раніше на один виклик виділялося не більш як 3-5 грн, то тепер можна витратити понад 25 грн.
Тож основною вимогою для екстреної медичної допомоги залишається швидкість. За словами Сергія Оберемка, станом на 1 січня 2014 року час доїзду до 10 хвилин на екстрені виклики в містах становить 93-95%, у сільській місцевості — доїзд до 20 хвилин — 87%. У цьому році вперше кількість успішних реанімацій зросла більш ніж на 15%.
Справжнісіньким святом для працівників швидкої медичної допомоги Луганщини стала закупівля 79 нових сертифікованих автомобілів класу «В» і «С». Замість стареньких машин регіон отримав справжні реанімації на колесах, які надають можливість дотримуватися правила «золотої години». На придбання автівок з обласного бюджету було виділено 48 млн грн. Крім цього, на оновлення медичного обладнання наявного санітарного транспорту було витрачено ще майже 9 млн грн.
«Ми на чотири роки забезпечили автопарк швидкої допомоги, а ті автомобілі, які будуть вивільнятися, підуть в амбулаторії», — зазначив голова облдержадміністрації Володимир Пристюк.
Великі надії медики покладають на єдину диспетчерську службу, яка прийматиме та розподілятиме виклики по «103» по всій області. Наразі тривають роботи з реконструкції 4-го поверху Луганського обласного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Близько 50% робіт уже виконано: формуються технічні, побутові (для відпочинку, душові, роздягальні, їдальня) та робочі кімнати. Закуповуються меблі, оргтехніка та інше обладнання.
«Єдина диспетчерська — це серце швидкої допомоги. Вона надасть можливість контролювати кожну бригаду. Тут знаходитимуться диспетчери по «103» і диспетчери за напрямком. Щоб не заважати один одному і не піддаватися перешкодам ззовні, їхні робочі місця будуть розділені перегородками», — уточнив заступник директора Луганського обласного Центру ЕМД та МК Сергій Оберемок.
На розробку проектно-кошторисної документації та реконструкцію з обласного бюджету виділено 2,2 млн грн. А поки що зекономити велику кількість часу дозволяють пункти постійного та тимчасового базування. Крім цього, існує певна домовленість із прилеглими областями — Харківською та Донецькою, тож лікарі не ділять постраждалих на «своїх» і «чужих». Для порятунку кордони тепер не мають значення.
Марія ЖИДКОВА, спеціально для «ВЗ», м. Луганськ
