Нині сучасна хірургія володіє інноваційними малоінвазивними високотехнологічними методиками лікування найсерйозніших захворювань, застосування яких ще вчора здавалося неможливим. Дійшла черга й до патології щитоподібної залози. Якщо раніше пацієнтам судилося все життя приховувати чималий шрам на шиї, то тепер його немає взагалі. На сьогодні ендоскопічні операції на щитоподібній залозі запровадили в Києві, Львові та Луганську. Втручань поки що небагато, проте висока якість життя прооперованих надихає лікарів на подальші кроки.
Наразі в Україні досить велика кількість людей потребує операції на щитоподібній та паращитоподібних залозах. Від хвороби не застрахований ніхто, адже наші громадяни продовжують нести тягар Чорнобильської трагедії.
Донедавна єдиним варіантом оперативного лікування порушень функцій щитоподібної залози було традиційне хірургічне втручання, що вимагало утворення розрізу на шиї довжиною до 8 см. Після досить тривалого та непростого відновлення пацієнт отримував «подарунок на пам’ять» — малопривабливий рубець. А якщо нагадати, що 80% таких хворих — жінки, то зрозуміло, чому косметичний ефект настільки вагомий.
Завідувач хірургічного відділення ЛОКЛ Олександр Торба
За словами Олександра Торби, завідувача хірургічного відділення ЛОКЛ, кандидата медичних наук, доцента кафедри хірургії ЛДМУ, малоінвазивні втручання на щитоподібній залозі у східному регіоні почали впроваджувати тільки два роки тому. Наразі лікування за допомогою методик ендоскопічної гемітиреоїдектомії та ендоскопічної субтотальної паратиреоїдектомії (видалення частини щитоподібної залози або паращитоподібних залоз) отримали вже близько 15 осіб. Така відносно невелика кількість обумовлена, з одного боку, тим, що і хірургам потрібен час, аби добре освоїти ці інноваційні методики, а з іншого, на інновації в лікуванні пацієнти завжди реагують із засторогою. Якщо видалення жовчного міхура через проколи сьогодні користується неабиякою популярністю, то в інших випадках люди ще не дуже добре обізнані про переваги малоінвазивних втручань.
В той же час, ендоскопічні методи допомагають лікарю детальніше розглянути тканину щитоподібної залози і виявити патологічні ділянки, які важко визначити при відкритій рані. Луганські хірурги застосовують німецьку ендоскопічну стійку Karl Storz та розроблену українськими вченими установку «Патонмед», яка заварює судини та запобігає кровотечі. Остання, до речі, була надана лікарні безоплатно Департаментом охорони здоров’я Луганської облдержадміністрації.
— Операція відбувається в умовах загального знеболення. Доступи до щитоподібної залози виконуються не на шиї, а у пахвовій зоні та в ділянці ареоли (соска). Цей доступ не повинен лякати жінок: він не проходить через тканину молочної залози, а тільки підшкірно, тому не ушкоджує її структуру. Отже, всього три проколи, причому найбільший із них — лише 1 см. Через ці доступи вводяться спеціальні інструменти діаметром 5 мм. Після видалення щитоподібна залоза евакуюється через 10-міліметровий порт (річ у тім, що орган завдяки своїй еластичності здатен скорочуватися до менших розмірів). Далі рановий канал дренується спеціальними трубчастими дренажами з вакуумною аспірацією, які через день прибираються.
Ми працюємо разом з ендокринологами. Операцію проводять два хірурги та медсестра, але до і після втручання пацієнт знаходиться під наглядом ендокринологів обласної клінічної лікарні або за місцем проживання. Ці ж фахівці займаються і реабілітацією хворого.
Ендоскопічна операція на щитоподібній залозі дає не тільки гарний косметичний ефект, хоча й це потрібно враховувати, адже емоційний стан пацієнта, ступінь його задоволення результатом операції залежать від багатьох чинників та впливають на якість життя людини, і нехтувати цим не можна. Величезною перевагою (порівняно з традиційною відкритою операцією) методики є те, що вона дозволяє практично безкровно видалити щитоподібну залозу і не залишати ніякого шовного матеріалу, як при класичній операції. Для зупинки кровотечі в рані ми використовуємо спеціальну хірургічну енергію.
Крім того, завдяки візуалізації поворотного гортанного нерва (він, як відомо, відповідає за голос), ризик його пошкодження мінімізується. Післяопераційний період триває всього 2-3 дні замість 5-7. Реабілітація при ендоскопічних втручаннях теж займає набагато менше часу, таким чином пацієнт швидше повертається до нормального життя і праці. Зауважимо, що й ризик хірургічних інфекцій значно знижується. Отже, недаремно роботу хірургів називають ювелірною.
Наразі в хірургічному відділенні Луганської обласної клінічної лікарні проводять ендоскопічні операції також на надниркових залозах, селезінці, товстій кишці та жовчовивідних протоках.
Марія ЖИДКОВА, власкор «ВЗ», м. Луганськ
