У Львові стоматологічні поліклініки хочуть перевести на госпрозрахунок. На думку лікарів, таке нововведення знищить соціальну медицину.
Ідея переходу на нові рейки господарювання витає над львівською медициною ще з 2011 року. Три роки тому чиновники від міської медицини вирішили впровадити госпрозрахунок у чотирьох стоматологічних поліклініках, мотивуючи це тим, що послуги цих закладів ніколи не були безплатними де-факто. Але доходи від обслуговування пацієнтів, на думку чиновників, залишалися, здебільшого, у «кишені» лікарів.
То який резон для міста оплачувати з бюджету всі витрати медичних закладів, щоб на всьому готовому заробляли лікарі? Адже гроші, які пацієнти віддають за послуги стоматологам, можна офіційно платити в касу, щоб згодом використати їх для потреб розвитку медичного закладу.
Володимир Зуб, начальник управління охорони здоров’я Львівської міської ради
— Нова форма господарювання не означає, що львівська комунальна стоматологія перейде суто на госпрозрахунок, — пояснює Володимир Зуб. — Частина лікарів працюватиме й надаватиме послуги пацієнтам за принципом самоокупності. Але при цьому в пацієнта завжди буде вибір: йти в бюджетний кабінет чи в госпрозрахунковий.
Бюджетні кабінети, зрозуміло, працюватимуть для соціально незахищених верств населення: пенсіонерів, інвалідів, дітей. За словами Володимира Зуба, стоматологічні послуги для львів’ян давно стали платними. Цього ніхто не афішує, але українська, в тому числі і львівська, медицина безплатна лише де-юре, а на практиці кожен пацієнт лікується за свої кровні.
— Ніхто мене не переконає, — каже Володимир Зуб, — що послуги в стоматології хтось комусь надає безплатно. Тож нема нічого неприродного в тому, що ці гроші влада хоче вивести з тіні і запропонувати заробляти їх медикам офіційно, оприлюднивши прейскурант цін на послуги.
Працювати по-старому, щоб ні за що не платити, а наповнювати лише свою кишеню — в сучасних умовах неможливо. До речі, при госпрозрахунковій формі господарювання, як стверджує головний медик Львова, статус поліклініки не змінюється, а законодавство дозволяє надавати клієнтам і платні послуги.
— Звичайно ж, працювати на самоокупності серед стоматологів комунальних поліклінік Львова, — стверджує Володимир Зуб, — ніхто не поспішає. І це цілком зрозуміло, адже коли пацієнт почне платити за надані послуги в касу, а не особисто в кишеню лікарю, доходи останнього суттєво зменшаться.
Саме ці обставини і викликають такий спротив лікарів міських стоматполіклінік. І всі чотири медичні заклади міста (стоматполіклініки №№ 1, 3, 4, 5) категорично не хочуть госпрозрахунку. Хоча на госпрозрахунковій основі працюють не лише в Україні, а й у Європі.
За словами головного медика, у Львові працює вдвічі більше лікарів, ніж є потреба у таких кадрах, і лише за те, що вони значаться на посаді, їм виплачують зарплати. Адже більшість стоматологів влаштовані на свою посаду на чверть окладу і не мають реальної завантаженості.
Натомість ці люди забувають просту істину: всі комунальні поліклініки міста є власністю територіальної громади і саме вона через депутатський корпус вирішує, яка форма господарювання є найоптимальнішою в нинішніх умовах.
На нас тиснуть і шлють перевірки
За словами Оксани Лісень, відстоювати свою позицію перед владою непросто, адже як поставити лікарів на місце — можновладців учити не треба. У закладі, за її словами, почалися численні перевірки, на лікарів тиснуть морально. Більшість із них уже й сказати щось бояться.
— У Залізничному районі Львова, який ми обслуговуємо, — розповідає Оксана Іванівна, — 46 тисяч пенсіонерів. Чи зможуть вони собі дозволити таку дорогу стоматологію? А якщо людина прийде до нас із гострим зубним болем? За новими правилами я маю вивісити перед нею табличку, де вказано, яка вона за рахунком у черзі?
Стоматологія — друга після фармації галузь, яку потрібно переводити на госпрозрахунок
Людмила Шекета, голова постійної депутатської комісії медицини, освіти і соціального захисту Львівської міської ради, Заслужений лікар України
розрахунку. Я попросила стоматологів подати на розгляд нашої комісії свої проекти, своє бачення роботи в нових умовах, але вони нічого так і не запропонували. Зараз ми вивчаємо це питання і шукаємо оптимальні шляхи його вирішення. Мабуть, найприйнятнішою формою в нових умовах буде частковий госпрозрахунок і бюджетна медицина.
Зрозуміло, що соціально незахищені верстви населення повинні мати в цих умовах достатньо широку нішу. Чи це будуть окремі кабінети, чи ще якась інша форма — зараз важко сказати, але, безумовно, це питання вирішуватиметься з урахуванням інтересів людей.
Галина ГУПАЛО, для «ВЗ», м. Львів
