На кафедрі клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького відбулася відкрита лекція професора Роберта Краловіча на тему «Генетична основа і терапія мієлопроліферативної лейкемії». По суті, це поле спільного наукового пошуку віденських та львівських вчених щодо створення нового ефективного протипухлинного лікарського засобу. Про те, чого вже вдалося досягти, і піде мова в цій статті.
Візит Роберта Краловіча до Львова відбувся на запрошення проректора з міжнародних зв’язків Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, доктора фармацевтичних наук Романа Лесика.
Професор Роман Лесик на кафедрі фармацевтичної, органічної та біоорганічної хімії ЛНМУ разом зі своїми учнями займається пошуком активних речовин із протираковими властивостями. Нині у віденській лабораторії професора Краловіча триває лабораторне тестування цих субстанцій. На думку австрійського професора-онколога, співпраця зі львівськими науковцями у довготривалій перспективі має завершитися створенням нового ефективного протипухлинного препарату.
Індивідуалізована терапія
Роберт Краловіч, провідний науковий працівник Наукового центру молекулярної медицини Австрійської академії наук, професорІндивідуалізована терапія — це не метод проб і помилок. Передумовою її застосування має бути досконале знання хвороби (аж до генетичного і молекулярного рівнів) у кожному конкретному випадку. Тому мета австрійських науковців — створення лікарських засобів для конкретних хворих з урахуванням їх генетичних особливостей.
Водночас теперішня концепція «Один діагноз, один протокол, одне лікування» — зараз уже не працює, і тим більше не працюватиме в майбутньому. Постійні інновації в онкологічній науці поділяють хворобу на чимраз більше підвидів, що дуже добре видно на тій групі злоякісних захворювань, яку вивчає лабораторія австрійських учених під керівництвом Роберта Краловіча. Мієлопроліферативна лейкемія сама по собі дуже рідкісна патологія. Однак у межах цієї групи існує ще три мутації, які додатково її подрібнили і потребують для лікування окремих лікарських засобів. Ось чому кількість пацієнтів із такими підвидами буде настільки малою, що проводити класичні клінічні дослідження у сучасному розумінні, де є фазовість, розтягнутість у часі і тисячі пацієнтів — учасників програми, буде як неможливо, так і недоцільно водночас.
На думку Роберта Краловіча, практика багаторічних досліджень нових препаратів на сотнях і тисячах пацієнтів має відійти в минуле. Він переконаний, що міністерства охорони здоров’я різних країн будуть змушені дозволити проводити реєстрацію нового лікарського засобу, якщо він довів свою ефективність хоча б у кількох осіб.
Ще донедавна про індивідуалізовану терапію в групі мієлопроліферативних лейкемій говорити не доводилося, оскільки не були досліджені всі генетичні особливості цих захворювань. Проте з нещодавнім відкриттям мутацій калретикуліну, яке вразило весь науковий світ і призвело до перегляду класифікацій лейкемій за версією ВООЗ, генетична картина цих захворювань стала повною. Зі встановленням основних мутацій у галузі мієлопроліферативних лейкемій основний фокус лабораторії змістився із вивчення генетики цих захворювань на створення індивідуалізованих терапій.
Відкриття професором мутаційного гена (калретикуліну, CALR) на 9 хромосомі забезпечило появу нового діагностичного інструменту в сучасній онкології. Звідси й глибоко практичні погляди Робетра Краловіча на організацію наукових досліджень і застосування їхніх результатів для індивідуального лікування конкретних пацієнтів.
Нові ліки крізь призму генетичного портрета пацієнта
«Шлях від створення ліків від лейкемії до їх реєстрації — питання десятиріч, — стверджує Роберт Краловіч. — Для того, аби якийсь винахід дійшов до пацієнта, лікарський засіб повинен пройти безліч доклінічних і клінічних досліджень, що потребує багато зусиль і чимало коштів. Адже лейкемія — це не одне захворювання, а ціла група, що об’єднує 40 окремих одиниць. Для кожного підвиду існують свої протоколи лікування і свої лікарські засоби».
Трансплантація кісткового мозку була й залишається в багатьох випадках єдиним способом виліковування лейкемії, а не лише досягнення стану тривалої ремісії.
Нині ліків, які б могли зрівнятися за своєю ефективністю з пересадкою кісткового мозку, не існує. Роберт Краловіч переконаний, що їх не буде створено і в найближчому майбутньому, оскільки трансплантація кісткового мозку є природним, біологічним способом лікування. Тканина, яка пересаджується від донора, містить імунні клітини, що цілеспрямовано знищують в організмі пацієнта ракові клітини. Цей механізм настільки складний і багаторівневий, що відтворити його за допомогою лікарських засобів практично неможливо.
Однак для того, аби здійснити трансплантацію кісткового мозку якісно, потрібні сучасні препарати для підготовки пацієнта до процедури, а також медикаменти для підтримувальної терапії після пересадки. Завершенням наукової роботи австрійських генетиків буде створення у перспективі нового лікарського засобу (моноклонального антитіла) для лікування цієї групи захворювань.
Лариса ДЕДИШИНА, власкор «ВЗ», м. Львів
