У Львові в Інституті біології клітини НАН України науковці вже кілька років працюють над вдосконаленням методу лікування злоякісних пухлин. Цей метод базується на використанні ферментів, які здатні розщеплювати в людському організмі амінокислоту аргінін. На думку вчених, прогресивний метод лікування здатний зупинити ріст кількох типів особливо агресивних пухлин.
«Ваше здоров’я» вирішило з’ясувати у кандидата біологічних наук, старшого наукового співробітника, завідувача відділу сигнальних механізмів клітини, заступника директора з наукової роботи Олега Стасика наскільки успішно просувається робота в цьому напрямку і яка найближча перспектива скористатися на практиці розробками львівських вчених, щоб рятувати життя своїм пацієнтам.
— Цією проблемою в нашому Інституті займаються з 2007 року. Метод лікування новотворів, так звана метаболічна терапія, базується на використанні ферментів, а їх відомо кілька, що селективно розщеплюють в організмі людини амінокислоту аргінін.
Таке лікування є нетоксичним або малотоксичним, особливо у порівнянні з хіміо- чи радіотерапією. Головна його перевага в тому що, як свідчать перші клінічні випробування, лікування здатне зупинити ріст кількох найагресивніших ракових пухлин, чутливих до голодування за аргініном.
ВЗ У чому полягає механізм лікування?
— У цьому контексті йдеться про довготривале голодування пухлини за певною амінокислотою, зокрема, аргініном. Саме до неї пухлинні клітини значно чутливіші, ніж здорові. Це явище (різна чутливість) і загибель клітин шляхом апоптозу (програмованої смерті) відомі вже багато років. Проте гинуть злоякісні клітини за таких умов набагато швидше «в пробірці», аніж в організмі, тому потрібно було багато років, щоб дізнатись про першопричину.
Наш колектив вперше виявив явище зменшення чутливості до дії терапії при переході пухлинних клітин з моношарової (двовимірної) до сфероїдної (тривимірної) культури. І для нас, як і для наших закордонних колег, це стало поштовхом і підказкою, яким чином можна вдосконалити терапію.
ВЗ Які типи раку зможе лікувати ензимотерапія?
— Рак печінки, нирок, шкіри, простати, деякі типи раку крові, меланоми, мезотеліоми, ретинобластоми, деякі форми раку яєчників та нейрональних пухлин. І список розширюється.
Одна з головних проблем, над якою працюють дослідники: як позбутись появи вторинних, нечутливих до терапії пухлинних форм та відновлення хвороби. Ця ключова проблема, на жаль, характерна і для ензимотерапії, як і для традиційної хіміотерапії.
Зараз наше головне завдання — вдосконалити метод лікування, звичайно ж, зберігши його переваги. Потрібно знайти такі комбінації інших речовин із ферментом, які б не лише зупиняли ріст пухлин, але й повністю елімінували їх з організму.
Безумовно, це завдання надзвичайно складне. Адже і вчені, і медики розуміють, що нема і не буде одного лікарського засобу, який слугуватиме панацеєю від усіх форм раку.
Ефективність підходів до лікування залежить від типу пухлини, стадії її розвитку, індивідуальних особливостей організму людини та інших чинників. Однак, ми маємо певні успіхи на стадії лабораторних досліджень. Більше того, вчені нашого Інституту розпочали клінічні випробування на тваринах — це, здебільшого, щеплені миші з мишачими пухлинами. А згодом плануємо тестування на моделях людських пухлин у тварин у центрі Онкорей (Дрезден, Німеччина) разом із нашими зарубіжними колегами.
ВЗ Яким чином ви отримуєте необхідні ферменти?
— Отримуємо їх на основі мікроорганізмів (бактерій чи дріжджів). Їхнє завдання — ефективно розщеплювати аргінін у кров’яному руслі хворого і не спричиняти імунної реакції. А оскільки такі ферменти наразі комерційно недоступні через високу вартість, ми налагодили власний випуск для власних наукових досліджень. І в цьому маємо в Україні просто унікальний досвід.
ВЗ Як вам вдалося досягти суттєвого здешевлення випуску необхідних ферментів?
— Завдяки вдосконаленню методів продукції та очистки ферментів. Однак для використання в клінічній практиці ці ферменти мають бути захищеними від імунної системи, що вимагає додаткової обробки. Ми активно працюємо над розробкою цих методів і, безумовно, шукаємо необхідне фінансування.
ВЗ Тож скільки часу триватиме спеціальна обробка ферменту, щоб потім впровадити його в клінічну практику?
— Гадаю, 1,5-2 роки. Звичайно ж, за умови відповідного фінансування, яке потрібне на отримання необхідних препаратів. А це — сотні тисяч умовних одиниць, без яких неможливо придбати унікальні прилади та реактиви. Все це зробити в Україні дуже непросто або неможливо.
Незважаючи на це, я все ж сподіваюся, що років через п’ять препарати нашого ферменту будуть впроваджені в клінічну практику. А деякі нові терапевтичні комбінації ми вже запропонували для впровадження. Та їх детальна перевірка займе теж не один рік.
Проте можу сказати, виходячи з наших іще неопублікованих результатів та повідомлень зарубіжних вчених, що, в першу чергу, є надія при використанні методів ензимотерапії в лікуванні гострих лейкозів, карцином печінки та меланом.
ВЗ Тобто якоїсь конкретної допомоги хворим на даному етапі чекати не слід?
— На жаль, сьогодні ми не можемо допомогти онкохворим, адже ферменти, що розщеплюють аргінін, як і нові терапевтичні підходи на їх основі, зараз лише проходять клінічні випробування за кордоном. А нових результатів щодо ефективності цієї ензимотерапії очікують лише в наступному, 2015, році.
ВЗ Ідея лікування раку ферментами відома давно чи це зовсім новий метод?
— Лікування раку за допомогою ферментів відоме ще з середини минулого століття. Але, щоб їх ефективно використовувати, бракувало розуміння особливостей злоякісних клітин, а також методів генетичної інженерії для створення продуцентів цих ферментів.
Хоча слід зазначити, що лікування гострих дитячих лейкемій за допомогою ферменту бактерій аспарагінази, який розщеплює іншу амінокислоту аспарагін, уже сьогодні активно використовується в клінічній практиці, даючи у поєднанні з іншими методами 80% успіху.
ВЗ Що підштовхнуло науковців вашого Інституту зайнятися цим методом лікування і чия це була ініціатива?
— Одним із пропонентів методу лікування раку ферментами був професор Деніс Вітлі з Абердину (Шотландія, Велика Британія).
На одній із міжнародних конференцій він зустрівся з директором нашого Інституту, академіком НАН України, професором Андрієм Сибірним, який і розповів англійському колезі про наш досвід створення продуцентів рекомбінантних (чужорідних) ферментів на основі дріжджів. Академік Сибірний і став ініціатором та активним учасником роботи у Львові по цій метаболічній терапії раку. З часом ми самі настільки зацікавились проблемою, що розширили дослідження від продуцентів ферментів до використання їх у біоаналітиці.
До речі, професор Вітлі кілька разів приїжджав у наш Інститут і схвалив та підтримав наші підходи й ідеї, над якими працювали львівські науковці.
Галина ГУПАЛО, власкор «ВЗ», м.Львів