Львівщина: Руйнувати — не будувати?

Із жовтня минулого року Львівський обласний клінічний перинатальний центр закрили на капі­тальний ремонт. З того часу минуло 10 місяців. Та замість капітальної реконструкції й оновлення центру почалася справжня руйнація цього важливого для області медичного закладу. Наміри, як то кажуть, були благими, та не так сталося, як обіцялося.

Капітальний ремонт Львівського перина­тального центру розпочали в рамках Наці­ональної президентської програми «Нове життя — нова якість материнства і дитинства». Однак зараз держава припинила фінансування робіт і київські чиновники «порадили» місцевим очільникам шукати гроші в регіональному бюдже­ті. Відтак майже 500 медичних працівників мало не рік без роботи. А серед них близько сотні ви­сококваліфікованих лікарів, які втрачають через вимушене безробіття свою кваліфікацію.

8 липня, втративши надію повернутися на свої робочі місця, медики Львівського перинатального центру влаштували під вікнами обласної держад­міністрації пікет і озвучили свої вимоги. У відпо­відь депутати Львівської обласної ради, які були на сесії, вивели пряму трансляцію сесії на вулицю, аби пікетувальники могли почути рішення сесії. Одним із них була обіцянка депутатів надіслати запит у столицю щодо фінансування цього важ­ливого об’єкту. Повіривши в позитивне рішення високих чиновників, пікетувальники розійшлися.

Про це розповіла «ВЗ» завідувачка відділення новонароджених Львівського державного перина­тального центру Лариса Куновська.

— Щорічно в нашому перинатальному центрі лікувалося понад 8 тисяч хворих, лікарі приймали майже 4 тисячі пологів. Працівникам пологового закладу обіцяли, що без роботи вони не залишать­ся, а на свої постійні робочі місця повернуться вже у вересні 2014 року. Проте, як мовиться, обіцяв пан кожух, та й слово його тепле.

Майже 500 працівників — на вулиці

Чим зайняті зараз медики цієї лікувальної уста­нови, «ВЗ» вирішила з’ясувати в директора Львівського обласного перинатального центру Лариси Янів.

— Ми мали прекрасні сухі приміщення у ліку­вальному закладі та висококласну імпортну апара­туру, а тепер будівля — на межі краху. Працівників обіцяли працевлаштувати, але у Львові штати ме­дичних закладів переповнені, тому для нас немає жодних перспектив. За спеціальністю працюють одиниці, всі інші — без роботи або поїхали за кордон збирати ягоди та фрукти, — скаржиться Лариса Богданівна. — Жити ж якось треба, а на 0,25 посадового окладу, які нам виплачують, ви­жити неможливо. У вимушеній відпустці майже 497 працівників. Я не можу прокоментувати цю плачевну ситуацію з капітальною реконструкцією, яка склалася, і відповісти, чому замість ремонту ми одержали руїну.

Тендер, за словами Лариси Янів, виграла ПрАТ «Аеробуд», яка і стала генпідрядником. Замовником робіт є управління капітального бу­дівництва Львівської облдержадміністрації. Але ні генпідрядники, ні замовники, вочевидь, тепер уже з ситуацією не справляються. А вона лише погіршується.

— В результаті тотального демонтажу, який провели підрядники, — розповідає Лариса Бог­данівна, — ми маємо просто жахливі наслідки. Для чого було, скажімо, робити демонтаж даху в грудні і залишати всю лікарняну будівлю без накриття під снігом і дощем? У результаті — все приміщення зруйноване, стіни вкриті цвіллю, бо дах не встановлено й досі. Більше того, чомусь не освоєно майже 4 мільйони виділених на ремонтні роботи коштів.

Перинатальний центр не працює, достатньої кількості робітників на ремонт корпусів ніхто не виділяє, грошей теж нема, а всі ці роботи оціню­валися у 100 мільйонів гривень!

Не розумію, чому ніхто у свій час не подав у Кабмін звернення про відновлення фінансування перинатального центру як пріоритетного напрям­ку. На всі ці запитання відповіді й досі нема. Це справді трагічна ситуація. Звичайно, гроші облас­на влада шукає. Зараз виділили з регіонального бюджету кошти на облаштування накриття, але їх недостатньо. Треба хоча б 3 мільйони, а виділили 250 тисяч. В результаті — усіх пацієнтів нашого центру приймає обласна клінічна лікарня.

«У руйнації винен підрядник»

Саме такої думки дотримується виконувач обов’язків начальника Управління капітального будівництва Львівської облдержадміністрації Єгор Горностай:

— Для виконання робіт з капітальної реконструкції Львівського перинатального центру праців­ників київської фірми-підрядника забезпечили всім необхідним. Тим не менше, ПрАТ «Аеробуд» донині не освоїло 3 мільйони 700 тисяч гривень. На сьогодні фірма подала акт виконання робіт на суму 600 тисяч гривень. Подальша реконструкція залежить від підрядника, від того, як він організує роботу. Адже з самого початку планувалося, що на трьох корпусах лікарні працюватимуть щодня не менше 300 осіб, тобто по 100 осіб у дві зміни на кожному корпусі. Але стількох робітників ніхто ніколи не бачив.

«ВЗ» сама переконалася, побувавши на будів­ництві (14 липня 2014 року), що в лікарняній будівлі працювало не більше… 6 робітників.

За словами чиновника, перспектива у медзакладу є. Проте через нестабільність у країні прогнозувати, як складеться ситуація з капітальними видатками в Кабміні, неможливо.

Замість центру — пологові будинки?

Що буде в майбутньому зі Львівським перинаталь­ним, «ВЗ» вирішила запитати у першого заступ­ника Львівської ОДА Йосифа Ситника:

— Проект «Нове життя — нова якість мате­ринства і дитинства» розроблявся фахівцями за участю головних медиків і лікарів та передбачав покращення не лише умов медичного обслугову­вання жінок і надання висококваліфікованої до­помоги їм при пологах, але й допологове і після­пологове обстеження жінок репродуктивного віку.

Це був досить дорогий проект. Ним також пе­редбачалося й вартісне обладнання, яке б допо­магало виживати діткам, що прийшли у цей світ із масою тіла 500 грамів. Вартість робіт по реконструкції оцінювалась тоді у 100 мільйонів гривень. Щодо реалізації цього проекту, Львівська область була останньою в черзі: його запустили з жовтня минулого року.

— Звичайно ж,— продовжує Йосиф Степа­нович, — у цій справі є й деякі не зовсім про­зорі моменти. Наприклад, виникає запитання, чому саме київська фірма виграла тендер на реконструкцію перинатального центру, а не львівська? Очевидно, все це було зроблено під тиском столичних чиновників. Аванс понад 5 мільйонів гривень підрядникам був виплаче­ний з обласного бюджету, решту вони одержали від держави — тобто все, що потрібно для ви­конання робіт, у підрядників було. Чому роботи не проводяться — незрозуміло. Так само незрозуміло, чому поспішно демонтували дах у грудні 2013 року і одразу ж… закупили дороге медичне обладнання, залишивши його просто неба. Цілком можливо, що у всіх цих діях була якась корупційна складова, — висловлює при­пущення Йосиф Степанович. — Адже в будівлі перинатального центру демонтували все, що тільки можна було.

Більше того, значну частину одержаних коштів так і не освоєно. Як, скажімо, і гроші з обласного бюджету, що проходили через державну скарбни­цю. Не дотримано й норм будівництва, бо проект, швидше за все, прагнули розтягти на роки і таким чином відмивати гроші.

За словами чиновника, нинішній кошторис ремонту об’єкта виріс удвічі і становить уже не 100 мільйонів, а 200. Адже зріс курс валют, буді­вельні матеріали подорожчали, вплинув на нього і секвестр (зменшення) бюджету з прийнятими Верховною Радою і Кабінетом Міністрів рішення­ми. А в результаті — фінансування проекту при­пинилося. Цього року коштів на перинатальний центр в Уряду немає.

Звичайно ж, ми зверталися по допомогу. Лише в квітні і травні скерували в різні урядові установи та конкретним чиновникам більше 10 листів із за­питаннями, де взяти гроші і чи буде фінансування. Але грошей нема, тому проект заморожено. Сто­личні ж чиновники порадили шукати фінансування на місцевому рівні.

Але регіональний фонд розвитку Львівщи­ни, куди входять усі об’єкти соціальної, наукової і медичної інфраструктури, складає лише 206 мільйонів гривень. Тому для Львівщини пробле­ма реконструкції такого гіганта є непосильною. Забирати ж гроші з інших медичних об’єктів, які надходять лише по захищених статтях, теж не ви­хід: адже ми й перинатальному центру не дамо ради, й доведемо до руйнації інші медичні будівлі, які теж потребують нагальної допомоги.

По всіх порушеннях, за словами чиновника, проводитимуться службові розслідування і всі документи будуть скеровані до правоохоронних органів.

Вихід шукатимемо. Якщо не буде фінансуван­ня, то цілком можливо, що в майбутньому замість перинатального центру збудуємо в області кілька пологових будинків, щоб зменшити навантаження на львівські лікарні. Зараз теж шукаємо кошти, якщо вдасться — залучатимемо міжнародні інвестиції.

Сказати, що зовсім нічого не зроблено, теж не можна. Окремі ремонтні роботи все ж таки викона­но. Звичайно, не фундаментальні, а дрібні. Тому ми й звернулися до Кабміну з запитом, яка подальша доля фінансування перинатального центру.

Фахівців відправлять на рідні села?

А що буде з лікарями лікувальної установи? Де їх працевлаштують?

— Мабуть, лікарям центру, які зараз пере­бувають у вимушених відпустках, доведеться у складі мобільних груп виїжджати у відрядження в районні чи селищні лікарні, де вони надавати­муть професійні консультації місцевому населен­ню, — припускає Йосиф Ситник. — У нинішній непростій ситуації в країні вимагати, щоб інтереси нашої області у цьому питанні були пріо­ритетними перед інтересами обороноздатності країни, ми не можемо.

Галина ГУПАЛО, власкор «ВЗ», м. Львів