Львівщина — чи не останній регіон, де ще не відбулася реорганізація служб екстреної медичної допомоги в єдиний центр. В області досі функціонують три окремі юридичні структури: Львівська та Дрогобицька станції швидкої медичної допомоги і власне обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Єдиного закладу ще не створено, а пристрасті щодо кандидатури на посаду його керівника вже набирають обертів. На початку вересня було офіційно оголошено конкурс на заміщення вакантної посади генерального директора, що викликало обурення чинного керівника. А інші ймовірні кандидати готують документи.
Юрій ПАЦЮРКО, директор КЗ «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» До того ж, з порушенням законодавства, оскільки реорганізація закладу не завершена, обласна рада оголосила конкурс на посаду генерального директора КЗ «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». І це попри те, що я досі є чинним керівником цієї установи, підписую документи, платіжки тощо. В інших регіонах України, де подібна реорганізація вже відбулася, медзаклади просто перейшли в підпорядкування центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Тим паче, що директор Департаменту Львівської ОДА Богдан Чечотка особисто заявляв: інші юридичні структури будуть приєднані до нашого центру, тож жодних підстав для оголошення конкурсу на посаду його директора немає. Проте ще влітку, під час мого перебування у відпустці, моя заступниця зареєструвала новий статут підприємства та штатний розпис, де замість посади директора з’явилася інша — генерального директора. Це — перевищення повноважень, тому в Департамент охорони здоров’я Львівської ОДА та управління майном спільної власності Львівської обласної ради направлено листи про відкликання нового штатного розпису. Обласна організація Профспілки працівників охорони здоров’я також підтримує нашу позицію. Зокрема, у листі, надісланому на наш запит щодо правомірності таких дій, юристи профспілки зазначають: «…Новий штатний розпис має бути відтермінований до завершення повної процедури реорганізації служби екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
Проте саме на це, наразі віртуальне, крісло Львівська обласна рада як власник підприємства й оголосила конкурс. Але мене цікавить одне, украй важливе, питання: чому досі не проведено конкурсу на посаду головного лікаря КЗ «Львівська обласна державна клінічна психіатрична лікарня», котра вже давно вакантна, а місце директора КЗ «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» викликає таку зацікавленість з боку керівництва Департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА? Відповідь зрозуміла: йому потрібна поступливіша та «слухняніша» особа на цій посаді, адже немає жодних, чітко сформульованих причин для мого усунення. Крім того, безглуздість оголошення конкурсу полягає ще й у тому, що ініціював його відділ управління комунальним майном. Не розумію, як господарники, а не медики, можуть керувати такою вкрай важливою ланкою та вказувати, за яким статутом нам працювати.
Я брав активну участь у створенні центру, можна сказати «горів» на роботі, у мене багато ідей для поліпшення його діяльності, зокрема щодо створення власної ремонтної станції для автомобілів, розконсервації вертольота…Втіливши їх, ми наблизилися б до міжнародних стандартів. Хоча варто зазначити: переважна більшість лікарів очолюваного мною закладу мають сертифікати міжнародного зразка, які дають їм можливість працювати за кордоном. Зараз так просто залишити все напризволяще не можу, та й колектив не дозволяє цього зробити — зібрано майже 1,5 тис. підписів на мою підтримку. Ніхто з можливих претендентів на посаду, впевнений, не впорається з обов’язками керівника закладу краще, ніж я, бо маю неабиякий досвід, який наразі нікого не цікавить. Якби в керівництва області була б хоча одна законна підстава мене звільнити, давно це зробили б. Тож підозрюю, що реорганізація — просто привід для цього. Висувати ж свою кандидатуру на конкурс я не планую. Мене запросили очолити Центр ЕМД та МК після 10 років роботи в приватній медицині. Наразі я отримав привабливу пропозицію, яку розглядаю.
ВЗ Як відбувається процес реорганізації трьох юридичних осіб в одну?
Богдан ЧЕЧОТКА, директор Департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА ВЗ Чи є правові підстави обирати нового керівника за наявності чинного директора закладу Юрія Пацюрка?
— Там доволі складні юридичні нюанси. Спілкуючись з юристами, я розумію, що в кожного — своє пояснення і кожна ситуація може трактуватися з різних боків. Коли кілька кваліфікованих юристів візьмуться до справи, то зможуть поставити під сумнів будь-що. На мою думку, необхідність довести свою спроможність ефективно керувати Центром ЕМД та МК, пройшовши конкурс, є цілком закономірною та виправданою. Проте Ю. Пацюрко обрав шлях пошуку певних юридичних невідповідностей і зайвих крапок та ком для оскарження проведення конкурсу замість відкритої й чесної боротьби за посаду. Єдине питання, що мене хвилює, — злагоджена робота структури в цей складний перехідний момент реорганізації та безперебійне виконання медиками своїх обов’язків.
За два роки нашого співробітництва Юрію Пацюрку неодноразово вказували на недоліки в роботі служби щодо маршрутизації, організації диспетчерської, допомагали налагодити співпрацю з «Укртелекомом». Але намарно — усі наші рекомендації, поради, вказівки ігнорувалися. До речі, йому вже було винесено три догани: щодо ведення документації, порушень в організації роботи та невиконання штатного розпису. Навіть за умови функціонування трьох окремих структур у нього була можливість налагодити ефективну роботу та вийти з процесу безумовним лідером.
ВЗ Хто є найімовірнішим кандидатом на посаду?
— Наразі керівники двох закладів висловили бажання поборотися за посаду генерального директора. Обговорюється також кандидатура Степана Середи, Голови Громадської ради при Львівській ОДА. До нас звертався навіть кандидат із Запорізької області. Отже, конкурс відбудеться.
ВЗ Чи враховуватиметься думка колективу під час обговорення осіб кандидатів?
— Усі три структури повинні консолідуватися й обрати свого кандидата, котрий має представити власну програму розвитку єдиного центру. Вважаю, що керувати цією організацією дуже відповідально — загальна кількість працівників сягає майже 3 тис. осіб. Перед новим керівником стоятиме безліч складних завдань і викликів, із якими доведеться боротися в умовах обмеженого фінансування. Відтак, мають бути чіткий план і підтримка всіх гілок влади для подальшого ефективного руху вперед.
Юлія МАСЮКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ», м. Львів
