Міська влада Львова вкотре намагається оптимізувати роботу державних стоматологічних поліклінік, мовляв, стоматологія — чи не єдина галузь, яка здатна заробити сама на себе. Лікарі ж із цим категорично не погоджуються, адже мають справу не тільки із платоспроможними, а й із соціально незахищеними верствами населення, і відстоюють свої права в численних судах.
ВЗ Чим саме незадоволені стоматологи, адже реформи, на думку влади, спрямовані на покращення?
Олександр БУРІЙ, завідувач терапевтичного відділення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львів, майор медичної службиТож дуже неочікуваним виявилося рішення сесії міськради щодо обмеження фінансування стоматологічних поліклінік Львова із 39 млн грн до 9 млн грн, прийняте в кінці 2016 року. Крім того, це було зроблено попри хронічне недофінансування, яке покривало лише мізерну заробітну платню.
Наступним рішенням міськради від 9 лютого 2017 року було ліквідовано комунальні міські стоматологічні поліклініки шляхом перетворення їх на комунальні некомерційні підприємства. Одразу створили ліквідаційні комісії. Лікарям дозволили встановлювати плату за свою роботу, проте прописали перелік безкоштовних послуг для декретованої групи населення. Відтак фахівці самі повинні забезпечити кошти на зарплати собі, середньому і молодшому медичному персоналу, а також на утримання будівель. Однак існують підзаконні акти, які дають змогу розширити спектр платних послуг у всіх медичних закладах, включаючи комунальні, для чого зовсім не потрібно їх ліквідовувати. Власне, такий крок ми цілком підтримуємо.
Окремою проблемою є надання в умовах госпрозрахунку послуг декретованій групі населення, куди входять учасники бойових дій (у Львові зокрема налічується близько 2 тис. учасників АТО), чорнобильці, інваліди різних груп тощо. Як, наприклад, надавати послуги інвалідам на дому, коли посаду водія й транспорт скасували вже давно? Вкладати власні кошти ще і в обладнання й матеріали? Чи багато фахівців на таке погодяться? До того ж на виділені облрадою кошти відповідно до проекту рішення для лікування пільгової групи населення слід використовувати маловитратні матеріали, а це — технології 60-70-х років минулого століття, якими вже ніхто зі стоматологів не користується. Лише уявіть собі кількість дефектів, які траплятимуться після такого лікування. А отже, нескладно передбачити, що незадоволені пацієнти скаржитимуться на стоматологів, а не на посадовців міської ради. До цього додається ще й моральний аспект. Я не уявляю, як пояснити пільговикам, що відтепер вони стають пацієнтами другого сорту, котрим доступне лікування тільки застарілими матеріалами.
Як колишній АТОвець я є координатором програми лікування побратимів, що нині працює в місті, і можу стверджувати: на сьогодні ми використовуємо для цього найкращі матеріали. Торік тільки наша стоматполіклініка пролікувала 252 колишніх бійців, а загалом по місту допомогу фахівців отримали близько тисячі учасників АТО. На їх терапію з бюджету міста не було виділено жодної гривні. Можна сказати, що наші лікарі займаються волонтерством, тож нібито можуть і надалі це робити так само, однак тепер ми також зобов’язані самотужки оплачувати працю середнього і молодшого медперсоналу та комунальні послуги, що суттєво вдарить по наших кишенях.
В управлінні охорони здоров’я вже порахували прибутки і витрати. Так, нам намагаються ввести щомісячний план у 30 тис. грн, і це лише для того, аби отримати мінімальну зарплату. Наші бухгалтери визначили: щоб його виконати, пломбування одного зуба має коштувати близько 600 грн, а лікування каналу — приблизно 450 грн. Відповідно вартість лікування зуба із трьома каналами становитиме майже 2 тис. грн. 80% наших пацієнтів — соціально незахищені, які просто будуть позбавлені доступу до якісних медичних послуг. А на одного пільгового пацієнта з бюджету щомісячно виділятиметься 3,3 грн — на що вистачить цих коштів?
Також передбачено, що співробітники госпрозрахункових закладів не матимуть права лікувати пацієнта, якщо він не оплатить послуг, тому у хворих, котрі не мають грошей, пульпіт переростатиме в пародонтит, а до лікаря вони прийдуть уже з абсцесом. Відповідно, одразу стрімко зросте кількість ускладнень й вартість лікування.
ВЗ Що робите, аби відстояти свою точку зору?
— Нововведення мали запрацювати з початку цього року. Однак наша медична спільнота вчасно зорієнтувалося й подала позов до суду. Відтак, уже було винесено дві ухвали на нашу користь: одна призупиняє всі дії щодо міських стоматологічних поліклінік, а друга — роботу ліквідаційних комісій. Це дає нам змогу без поспіху в судовому порядку відстоювати свої права, адже згодом, навіть якби ми й виграли суди, просто не мали б куди повернутися.
На наш погляд, ця псевдореформа має на меті не покращення роботи лікарів і наближення послуг до пацієнтів, а «віджим» приміщень. Адже після оптимізації й скорочення лікарів частина будівель виявиться «непотрібною». Оскільки законних механізмів для переведення наших закладів у некомерційні підприємства немає, то влада поступово вдається до погроз: наших головних лікарів лякають звільненнями, адже лише за згодою всіх працівників можна змінити форму господарювання установи.
Наразі вже, на жаль, сплив термін, у який ми могли звернутися до міського Голови, котрий має право накласти вето на будь-яку ухвалу міської ради, проте написали листа Голові облдержадміністрації — саме він ініціював проведення круглого столу для обговорення ситуації, що склалася.
Ми також зверталися до Примирної комісії з трудових спорів при Президенті України. Вона постановила припинити будь-які дії стосовно ліквідації стоматологічних поліклінік у місті. Міська ж влада ігнорує цю постанову і відмовляється підписувати її зі свого боку.
ВЗ Чим загрожують галузі такі реформи?
— Основною небезпекою вказаних нововведень є те, що вони можуть поширитися на інші галузі. До того ж ми не знаємо, що нас очікує: лікарям не кажуть, у якому обсязі відбуватиметься фінансування, якими будуть умови праці й оплата. Очевидно, що оплата комунальних послуг цілковито ляже на наші плечі, якщо і не одразу, то, мабуть, згодом. Адже для влади основне — це скинути установи з балансу. Також ми вважаємо ці зміни підривом державних гарантій на медичну допомогу населенню. Серед нововведень був прописаний пункт, згідно з яким лікаря мають право звільнити, якщо він протягом трьох місяців не виконує щомісячного плану у 30 тис. грн. Відтак під загрозою опиняться молоді лікарі, котрих зараз приймають на 0,5 чи 0,25 ставки.
До того ж наші поліклініки є учбовою базою і місцем проходження інтернатури для молодих фахівців. Контракт із вишами укладено до 2018 року. Після перетворення наших закладів у госпрозрахункові підприємства ці договори довелося б переглядати і переукладати. А лікарі, котрі перейматимуться виконанням плану, просто не матимуть ані часу, ані натхнення займатися інтернами. Відтак руйнуватиметься і учбова база для майбутніх фахівців.
ВЗ Які пропозиції озвучують лікарі щодо врегулювання конфлікту?
— Ми пропонуємо ввести додаткові платні послуги на законних підставах, не перетворюючи наші заклади на госпрозрахункові підприємства. Також вимагаємо накласти мораторій на прийняття нових співробітників і прибрати з посадової інструкції головних лікарів пункт, що дозволяє їм це робити, а делегувати таку функцію управлінню охорони здоров’я з погодженням із профспілковими комітетами.
ВЗ До яких подальших заходів ви готові?
— Ми й надалі відстоюватимемо наші права в судовому порядку. Зрештою, шляху назад уже немає.
Юлія МАСЮКЕВИЧ, спеціально для «ВЗ», м. Львів
