Медичний туризм — один із вагомих факторів розвитку галузі охорони здоров’я, поповнення державного бюджету, залучення іноземних інвестицій і створення позитивного іміджу країни. Про те, чи збирається наша держава використовувати такі переваги собі ж на благо, — наша розмова з президентом Української асоціації медичного туризму (УАМТ), президентом Всесвітньої асоціації медичного туризму (GHTC) Віолеттою Янишевською.
Якісно, дешевше, швидше — на цих трьох китах тримається розвиток медичного туризму у світі. Останнім часом він набуває стрімких обертів: кількість медичних туристів щороку збільшується, бар’єрів для них меншає, у переліку топ-лідерів з’являються нові держави. Чи зможе Україна конкурувати з ними у цій сфері?
Усе починалося з того, що заможні пацієнти з економічно відстаючих держав світу, невдоволені можливостями рідної медицини, вирушали в інші країни, аби отримати кваліфікованішу медичну допомогу. Так народився медичний туризм, котрий сьогодні розвивається й у зворотному напрямку. Нині чимало пацієнтів із високорозвинених країн їдуть по медичну допомогу туди, де можуть отримати якісні медичні послуги за значно нижчою ціною і без кількамісячного очікування в черзі. До таких привабливих щодо медичного туризму країн можна віднести й Україну через низькі (порівняно з більшістю європейських держав) ціни на медичні послуги, їх належну якість (і не лише в приватному секторі), доступність медичної допомоги (відсутність черг, листів очікування), сприятливу законодавчу базу для окремих напрямків (наприклад, репродуктології), наявність професійних кадрів, частина з яких практикувала в зарубіжних клініках.
Тоді як уряди багатьох країн розробляють національні програми розвитку медичного туризму та виділяють кошти на його становлення, в Україні ця сфера практично перебуває поза межами державної політики.
Сьогодні чимало пацієнтів з-за кордону звертаються по медичну допомогу до українських закладів охорони здоров’я, як приватних, так і державних. А ті своєю чергою намагаються адаптувати і медичні послуги, і сервіс до потреб медичних туристів. Однак неможливо створити позитивний імідж країни в цій сфері без послідовної державної політики і промоції на світовій арені. Існує й низка «домашніх завдань», виконання яких необхідне для розвитку медичного туризму. Належне оснащення клінік, відповідність кращим стандартам, затвердження клінічних протоколів, наявність чітко встановлених тарифів на медичні послуги, хороші умови перебування в державних медзакладах — усе це стимулюватиме створення повноцінної індустрії в’їзного медичного туризму в Україні, якої наразі немає.
ВЗ Які основні тенденції розвитку медичного туризму у світі? І завдяки чому країни-лідери піднялися на вершину рейтингу?
Віолетта Янишевська, президент Української асоціації медичного туризму (УАМТ), президент Всесвітньої асоціації медичного туризму (GHTC)Особливо цікавим є приклад Туреччини. Ця країна просто увірвалася до групи світових лідерів медичного туризму, демонструючи шалені темпи приросту. Ключовим фактором стала державна підтримка галузі, зокрема мільйони доларів інвестицій, а також національна програма розвитку медицини і медичного туризму. Україна, яка наразі трансформує систему охорони здоров’я, вочевидь повинна враховувати досвід Туреччини.
ВЗ Скільки медичних туристів приймає щороку Україна, які кошти завдяки цьому отримує і чи порівняні вони з тими, що українці витрачають на лікування за кордоном?
— Минулого року з метою лікування Україну відвідали майже 65 тис. медичних туристів. Оскільки середній чек на медичні послуги становить близько 2,5 тис. дол., прибуток України сягає приблизно 162 млн дол. Ще близько 60 млн дол. — дохід від супутніх послуг (проживання в готелях, харчування, екскурсійні послуги для пацієнтів та членів їхніх родин тощо). При цьому кількість туристів, які відвідали Україну з метою оздоровлення, більше ніж удвічі перевищує показники лікувального туризму. Наприклад, тільки курорт Трускавець за 2018 рік прийняв близько 40 тис. іноземців, із яких понад 40% — гості із Польщі. Безперечно, витрати тільки на оздоровлення — менші, аніж на лікування. Але якщо врахувати весь прибуток держави від лікувального й оздоровчого туризму, то вийде майже 300 млн дол.
Водночас кількість українців, які обрали діагностику та лікування за кордоном, наразі перевищує відповідні показники в’їзного медичного туризму. А оскільки вартість медичних послуг за кордоном вища, то сальдо за економічними показниками медичного туризму України поки що негативне.
ВЗ І чому ж у нашій країні ця сфера не розвивається?
— Я не згодна із цим твердженням. Якраз навпаки! Останніми роками медичний туризм в Україні за багатьма кількісними та якісними показниками розвивається досить стрімко. Для прикладу, той же Трускавець встановив своєрідний рекорд за кількістю іноземних гостей, суттєво перевершивши показники до 2014 року. Збільшується й частка іноземних туристів, які приїжджають до нас саме з лікувальною метою.
Водночас ми як експерти бачимо значний потенціал росту, особливо за умови об’єднання зусиль учасників ринку і держави. Так, деякі фактори гальмують розвиток медичного туризму в нашій державі. Традиційно до них належать візові проблеми. Можливо, для декого це буде «відкриттям», але громадянам низки країн світу, у тому числі економічно розвинених, надзвичайно складно відкрити українську візу.
Протягом останніх років спільними зусиллями учасників ринку вдалося дещо покращити ситуацію, але змінити потрібно ще чимало.
Зокрема, наша Асоціація пропонує значно спростити, а подекуди і відмінити візи для громадян тих країн, де валовий внутрішній продукт на душу населення значно вищий, ніж в Україні (наприклад, для країн Перської затоки). Ми включили ці та інші важливі для розвитку галузі пропозиції в Резолюцію круглого столу, який відбувся у Верховній Раді України 5 липня 2019 року, а також передали їх Президенту України Володимиру Зеленському під час наради з розвитку медичного туризму у Трускавці.
ВЗ Чи достатньо відпрацьована законодавча база України для регулювання всіх аспектів медичного туризму?
— Наразі вона потребує вдосконалення. Є низка невідпрацьованих на законодавчому рівні питань як формальних (визначення понять, термінологія), так і по суті, зокрема щодо ліцензування діяльності провайдерів медичного туризму та захисту прав іноземного пацієнта. Вважаю: зараз з’явилися всі шанси для того, аби більшість важливих законодавчих актів були прийняті Верховною Радою. Деякі пропозиції з цього питання також були внесені до згаданої Резолюції.
ВЗ Дехто стверджує, що розвиток цього напрямку аж ніяк не гарантує процвітання галузі, бо спрямований на заробляння грошей, а не на підвищення доступності якісної допомоги населенню держави.
— В експертному середовищі я не стикалася з такою точкою зору. Думаю, що логічних обґрунтувань у авторів згаданого твердження немає. І я категорично з ними не погоджуюся. В усьому світі медичний туризм є локомотивом впровадження інновацій, нових медичних технологій, підвищення якості надання послуг, навчання медичних кадрів. Як такі важливі речі можуть не впливати на галузь?!
ВЗ Наразі в Україні активно розробляють тарифи на медичні послуги. Існує якась тенденція формування ціни на них у світі — для своїх громадян і туристів?
— Підходи до їх формування у світі різні. У більшості країн ціни на медичні послуги для своїх громадян та іноземних пацієнтів не відрізняються. Але тут головне питання: наявність у такого пацієнта медичної страховки. Водночас є країни, наприклад Республіка Білорусь, які пропонують безкоштовні медичні послуги для своїх громадян і досить дороговартісні — для іноземців. Так держава поповнює бюджет для надання медичних послуг своїм громадянам. Приміром, непогано заробивши на трансплантації органа іноземцю, можна безкоштовно провести таку саму операцію кільком громадянам власної держави. Усередині країни ціни можуть бути як однаковими для державних медичних закладів, так і різними для приватних клінік. Оскільки в Україні основний потік іноземних пацієнтів приймають приватні клініки, вони мають право формувати свій прайс самостійно, чого не скажеш про державні заклади. Це питання потребує вирішення, ми ще не мали нагоди обговорювати його з представниками НСЗУ.
ВЗ А вимоги до закладів, які прийматимуть медичних туристів, мають бути специфічними? І хто контролює їх дотримання?
— В ідеалі окремих вимог не повинно бути. Громадяни країни, яка надає послуги медичного туризму, мають отримувати таку саму якісну медичну допомогу, як і іноземці. Водночас в Україні ще багато необхідно зробити, аби привести в належний стан усі медичні заклади. Тому питання «відповідності» залишається вельми актуальним. До того ж лікувальний заклад, який приймає медичних туристів, повинен вирішити технічні питання супроводу іноземців — юридичного, мовного, а також забезпечити надання супутніх сервісних послуг із проживання чи харчування. У багатьох країнах світу формуванням вимог до медичних закладів та контролем за їх дотриманням займаються спеціальні департаменти чи органи влади. Можливо, доречно створити таку структуру і в Україні.
ВЗ Чи потрібно подібним клінікам отримати відповідні міжнародні сертифікати?
— Є досить багато міжнародних сертифікаційних систем щодо медичного туризму. Однак у жодній країні світу така сертифікація не є обов’язковою. Наявність подібного сертифікату — справа іміджу. Він вигідно вирізняє клініку, котра ним володіє, серед конкурентів. Це своєрідний знак якості, на який орієнтуються не тільки пацієнти-туристи під час вибору клініки, а й страхові компанії, які направляють туди своїх клієнтів. В Україні вже з’явилися медичні заклади, що мають міжнародні сертифікати, деякі перебувають в процесі їх отримання. Водночас низка медичних закладів, які могли б оформити такі документи без значних зусиль, не вбачають у цьому нагальної потреби. Хочу зазначити, що згаданий процес є тривалим (у середньому 2-3 роки) і дороговартісним. Тож моя порада менеджменту лікарень: будьте активнішими, адже готувати санчата треба влітку.
ВЗ Як ви вважаєте, шанс привабити іноземних пацієнтів є тільки у високоспеціалізованих столичних закладів і потужних приватних клінік, чи медичний туризм дійде й до глибинки?
— Українська Асоціація медичного туризму — загальнонаціональна організація, тож ставить за мету розвивати всі регіони України, а не тільки столицю. Зокрема, у серпні цього року Асоціація спільно з Львівською ОДА й Міністерством економічного розвитку та торгівлі провели Перший регіональний форум медичного туризму Львівщини, а в його рамках і Міжнародний конгрес з медичного та оздоровчого туризму, інфо-тури в провідні клініки та на курорти Львівщини, В2В-зустрічі, де представники медичних і оздоровчих центрів обговорювали співпрацю із 30 провайдерами з інших держав, яких ми запросили в Україну. Наші гості з країн Перської затоки, Кавказу та Середньої Азії дуже високо оцінили можливості й перспективи лікувальних закладів Львова, Трускавця і Моршина.
Практично кожному регіону України є що запропонувати медичним туристам. Регіональний підхід дасть змогу розвивати галузь лікувального й оздоровчого туризму і в невеликих містах та курортах, залучати інвестиції, будувати сучасні центри, відкривати нові робочі місця й утримувати медичні кадри від пошуку альтернативної роботи за кордоном.
ВЗ Чи потрібно розробляти окремий Порядок надання послуг із медичного туризму і чи не відштовхує іноземців хаос із клінічними протоколами, який нині панує в Україні?
— Згідно зі світовим досвідом частина досить успішних щодо медичного туризму країн послуговуються таким Порядком, інші ж обходяться без нього. Тобто його наявність — не головна умова успіху.
Наразі в’їзний медичний туризм в Україні здебільшого не пов’язаний з напрямками, де дотримання міжнародних клінічних протоколів є загальноприйнятою нормою, тому їх відсутність не надто впливає на кількісні показники. Хоча в перспективі це питання однозначно має бути узгоджене.
ВЗ Справа медиків — лікувати, а які фахівці мають безпосередньо займатися сферою медичного туризму, хто і де їх мусить навчати?
— Медичний туризм перебуває на стику двох напрямків: медицини й туризму. Тож коли у штатному розписі компанії медичного туризму або відділу медичного туризму клініки є посада лікаря-координатора, безперечно, її повинен обіймати спеціаліст з медичною освітою. Водночас для підготовки професійних кадрів із медичного туризму більше підходять навчальні заклади, які випускають фахівців із туризму.
Експертів нашої Асоціації неодноразово запрошували читати лекції з медичного туризму студентам українських університетів, котрі зацікавилися цим напрямком. Готових навчальних програм для підготовки спеціалістів із медичного туризму в Україні немає, але фахівці Асоціації готові долучатися до їх створення і взяти участь в освітньому процесі як консультанти-експерти.
ВЗ Залишилося тільки вигідно представити медичні заклади України на світових просторах медичного туризму. Для цього потрібен особливий креатив?
— Тут узагалі не варто вигадувати велосипед. Для промоції на зовнішніх ринках важливо об’єднатися. Голос одного гравця на висококонкурентному ринку ледве чути, а от голос держави лунає значно гучніше.
Українська асоціація медичного туризму протягом багатьох років системно та планово промотує українські клініки й основні напрямки лікування в Україні на найбільших міжнародних виставках і світових конгресах з медичного туризму. Тільки минулого року ми взяли участь у понад 20 таких заходах, і на багатьох з них вдалося об’єднати представників українських клінік для спільної промоції України на зовнішніх ринках.
Уже понад 6 років ми беремо активну участь у розвитку медичного туризму на глобальному рівні. Коли у 2013 році було створено Всесвітню асоціацію медичного туризму (Global Healthcate Travel Council — GHTC), Україна в особі УАМТ стала однією із країн-засновниць. Зараз до GHTC входять профільні асоціації 56 країн. Ми активно працювали в цій організації, що, безумовно, допомогло українському медичному туризму зберегти свої позиції та щороку збільшувати потік пацієнтів з інших країн, розвивати міжнародну співпрацю, створювати позитивний імідж української медицини за кордоном.
Нині в Україні настав дуже перспективний період для розвитку в’їзного медичного й оздоровчого туризму. Ми відчуваємо інтерес до галузі з боку держави, і це також відкриває багато можливостей. У квітні мене як представника України обрали президентом GHTC. Це унікальний шанс для активної промоції в’їзного оздоровчого та медичного туризму нашої держави на світовому ринку. Наприкінці березня наступного року в Україні відбудеться міжнародний захід у сфері медичного туризму: IV форум і III асамблея Global Healthcate Travel Council. Серед його учасників — експерти та провідні провайдери медичного туризму, представники профільних асоціацій із багатьох країн світу. Це захід світового рівня, який раніше проходив у Монако, Йорданії, ОАЕ, Туреччині, Азербайджані.
ВЗ Тоді налаштовуємося оптимістично. Хоча перш ніж медичний туризм почне приносити доходи, у цю галузь потрібно привабити значні інвестиції. Звідки їх очікувати?
— Інвестиції можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми. Всупереч негативним настроям — не все так погано у нашому домі! Щомісяця, а інколи й щотижня в Україні відкриваються нові клініки із сучасним обладнанням, де інвесторами виступають як українці, так і іноземці. Останнім часом про необхідність становлення медичного туризму в нашій державі заговорили на найвищому рівні. Розробляється стратегія його розвитку. Тож усі розуміють, що за умови державної підтримки вдасться пришвидшити розвиток не тільки медичного й оздоровчого туризму, а й української медицини та туристичної галузі загалом.
Світлана Тернова, «ВЗ»
