Найкращим підтвердженням «успіху» вакцинальної кампанії в Україні стала розповідь інфекціоніста Чернівецької обласної лікарні Ольги Кобевко телеканалу “Дом” . “Розкривається ампула і проколюється голкою. Із цього моменту зберігання флакона повинно бути не більше, ніж шість годин. У перший день у нас вакцинували 54 людини і шість доз утилізували”, – сказала вона.
Чому так сталося? Ампули вміщують по 10 доз кожна, а бажаючих щепитися вакциною проти коронавірусу від Oxford/AstraZeneca (Covishield), на жаль, менше. Набагато менше! Їх доводиться збирати по всіх медичних закладах регіону, вмовляти, соромити, заохочувати, деяких часом навіть і примусово приводити на вакцинацію.
Дивуватися тут немає чому. Адже головний санітарний лікар Віктор Ляшко, попри всі патетичні заклики своїх міністерських колег визнав, що вакцинація українців препаратом Covishield, від якого відмовилися всі країни, є … вкладом українців в науку. Експеримент? Так, але ж який почесний! Проте навіть цей аргумент не подіяв, і Мінздрав узявся рятувати ситуацію.
Який же вихід знайшло наше Міністерство, щоб вакцину, здобуту на індійському підприємстві (до речі, так і не отримавшому GMP-сертифікат!), не утилізовувати? Залучити замість перебірливих лікарів…пацієнтів, бажано віком 80+.
“Ми зараз пропишемо такі алгоритми для мобільних бригад, що якщо у вас є кілька охочих і у вас залишилося, наприклад, три дози, то ми визначаємо пріоритетність: спочатку це буде вік старше 80 років. Якщо таких пацієнтів кілька – першим буде [вакциновано] того, хто має супутні хвороби”, – пояснив голова національної технічної групи експертів із питань імунопрофілактики Федір Лапій. Певно саме таким дієвим способом і будуть виконуватися плани МОЗ: охопити протягом 2021–2022 років 50% населення України (20 млн) вакцинацією.
