Золоте правило: хочеш знати реальний стан речей – перемістись у епіцентр подій. Медичні ж працівники не виходять з нього. Наприклад, бригади швидкої допомоги, які вирушаючи на виклик, не знають, що на них чекає. Про те, в яких умовах працює служба ЕМД і якою насправді бачать пандемію «на передовій», розповідає старший лікар, Голова профкому Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва Наталія Стахова.
Наталія Стахова, старший лікар, Голова профкому Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста КиєваВЗ Сьогодні дехто говорить про те, що населення залякують коронавірусом, а насправді ситуація «як зі звичайним грипом» і взагалі хмари пандемії практично розвіялися. Ви це помітили по своїй роботі?
– Судіть самі. Якщо в березні на все місто було виділено 2 окремі бригади, які виїздили на підозри чи підтверджені діагнози коронавірусної хвороби, то у квітні їх вже було 5, а у травні – 10. І вони також не справляються з усіма викликами. За добу ми виїздимо на підозри по COVID-19 значно частіше, ніж це відображено в статистиці як підтверджені випадки. Часто швидку викликають і ті, у кого такий діагноз вже встановлено, вони перебувають на амбулаторному лікуванні, але їх стан погіршився. Збільшилася кількість викликів на пневмонії, які також належать до категорії підозр на COVID-19 і часто є проявом цієї хвороби. Наприклад, за останню добу по місту було більше 60 викликів на підозри COVID-19, ще майже стільки ж – на пневмонії. Кількість таких викликів зростає, тож бригади працюють з більшим навантаженням. Помітне зростання розпочалося з 11 травня, і продовжується останніми днями. Тому навряд чи можна говорити про те, що ситуація «заспокоюється» на плато – статистика викликів швидкої говорить про інше. Якщо ж справа доходить до госпіталізації таких хворих, то бригади «швидких» стоять під лікарнями в середньому по 2-3 години. Бо у приймальних відділеннях інфекційних стаціонарів кожного пацієнта потрібно належним чином обстежити, зробити відповідні аналізи, опитати, оформити госпіталізацію чи відправити в іншу лікарню. До того ж після реформи там «не густо» з персоналом, якому доводиться працювати цілодобово без перепочинку, а частина працівників елементарно не змогла дістатися на роботу через проблеми з транспортом. Це ж стосується й нашої служби, де більше половини працюючих – мешканці передмістя чи й інших областей. Тож чергою зі «швидких» під лікарнями нині нікого не здивуєш, і медики в тому не винні, вони працюють «на знос». Порівнювати ситуацію з грипом взагалі некоректно. Коронавірус – велике зло,оскільки дає серйозні ускладнення, які ми бачимо щодня, і більшу летальність. Карантин поступово пом’якшують, чи це правильно – покаже час і статистика, в тому числі й щодо роботи швидкої. Тим більше, що рівень інцидентності в Києві вже перевищує рекомендовані норми. Тому якщо ми донедавна «вивозили» хворих на коронавірус сім’ями, то тепер можливе зараження цілих колективів. Тож все залежить від свідомості наших громадян і адекватної реакції з боку влади.
ВЗ Чи збільшилася загальна кількість викликів швидкої по місту ?
– Навпаки, за період карантину вона зменшилася, десь на 500-600 викликів за добу. Завдяки тому, що люди перебували вдома і більше дбали про себе.
Також поменшало жертв ДТП, травм чи серцевих нападів на роботі. З відміною карантину викликів побільшає, хоча нам до того не звикати. Непокоїть інше – бригади виїздять на виклики, не підозрюючи, що там може бути хворий на COVID-19. Лише спеціалізовані бригади завжди налаштовані на зустріч з коронавірусом, оскільки їх сфера – підтверджені випадки та чіткі підозри щодо наявності такого діагнозу. Решта медиків діють на свій страх і ризик. Бо попри те, що диспетчери опитують пацієнтів про контакти, подорожі до інших країн та основні симптоми ( передусім висока температура, кашель тощо), хворі часто приховують такі дані, чи й самі не знають про те, що контактували з носіями інфекції. Або зациклюються на інших, особливо больових симптомах. Тож часто наші медики виявляють, що у хворого є підозри на COVID-19 тільки на місці виклику під час огляду. Часто навіть сімейні лікарі нічого не підозрюють, адже на виклики не ходять, а «заочно» не все зрозуміло, особливо при нетипових проявах хвороби. Траплялися випадки, коли ми госпіталізували хворого з нирковою колькою, високим тиском, тахікардією, а через 5 днів з’ясовувалося, що там COVID-19. А бригади виїздили до таких хворих у звичайних масках і рукавичках.
ВЗ Як швидко ви отримуєте підтвердження діагнозу пацієнтів, до яких виїздили?
– Спочатку нам надходили всі повідомлення про підтверджені діагнози, приблизно через 4-7 днів, а зараз навантаження на лабораторії набагато більше, тож і час затягується. Та останнім часом нам взагалі не надсилають ці дані. А ще ж є виклики до хворих, яких ми не госпіталізуємо, бо на те немає показів, або вони відмовляються їхати в лікарню, тож навіть якщо пізніше у них і підтвердили діагноз, нам про це взагалі невідомо. Тобто медики можуть інфікуватися й не знати, де саме.
ВЗ Тоді як оплачують роботу бригад, якщо невідомо, чи вони контактували з такими хворими?
– У тому-то й справа. У березні йшлося про те, що підвищену оплату мають отримати ті, хто працював лише з лабораторно підтвердженими випадками. Для цього намагалися обліковувати години, витрачені на виклики до таких пацієнтів, але то були мізерні доплати. Тому ми домоглися, аби додаткові виплати здійснили всім без винятку бригадам, які на той час виїздили на будь-які виклики, не «сортуючи» їх і не знаючи про ризики. І не погодинно, а 300% від окладу (без урахування законних надбавок). Адже потрібно було врахувати різні аспекти. Наприклад, коли у медиків був контакт з пацієнтом, але він не захотів їхати в лікарню, щоб підтвердити діагноз, хоча вся симптоматика, як то кажуть, була на поверхні. Мобільні бригади почали виїздити на діагностику коронавірусу лише із середини квітня. Та й її достовірність не є стовідсотковою – через якість тестів чи через відсутність належного досвіду у фахівців. До того ж наші працівники були не захищені від ризиків інфікування. Не було ні захисних окулярів, ні антисептичних засобів, навіть достатньої кількості звичайних масок, не кажу вже про костюми. Допомагали волонтери, благодійники та профспілка, або ж ми самі купували засоби захисту за власний рахунок, якщо десь знаходили. Тобто система була зовсім не готова до пандемії. Добре, що місцева влада взяла на себе витрати на доплати нашим бригадам у березні, тож усі отримали підвищення окладів в середньому на 200%.
ВЗ З квітня ця процедура здійснюється через НСЗУ. Центр отримав достатньо коштів?
– Певні питання залишаються. Сума коштів, які ми отримали від НСЗУ за COVID-пакетами на три місяці – по18 млн грн на місяць. Але, по-перше, ці розрахунки зроблені на підставі статистики викликів швидкої з приводу коронавірусу за квітень. А якщо у наступні місяці їх буде більше? По-друге, йдеться про доплати у розмірі до 300%. Виходить, що це може бути і 250%, і навіть 50% – на розсуд керівника? Адже згідно Наказу МОЗ № 722 саме адміністрація закладу вирішує, кому виплатити надбавки. НСЗУ обіцяє це контролювати. Час покаже, наскільки ефективним буде такий контроль і хто отримає доплати – ті, хто виїздить на виклики, чи той, хто сидить у кабінеті. Ще більше питань у регіонів, де недостаньо тестів на виявлення коронавірусу, тож і розрахунки проводилися за недостовірними даними. Виходить, що бригади виїздитимуть до реальних інфікованих пацієнтів, які не відображені в статистиці, при цьому отриманих від НСЗУ виплат не вистачить на підвищення оплати праці. Позитивом є те, що за новими пакетами передбачене підвищення не окладів, а зарплат з усіма обов’язковими виплатами ( за вислугу років, безперервний стаж тощо), тому медики отримають більше, ніж у березні. Якщо розподіл коштів буде справедливим! Однак це стосується лише періоду карантину, а всі ми розуміємо, що коронавірус прийшов надовго і наші медики наражатимуться на ризики інфікування постійно. Тому підвищені зарплати впродовж трьох місяців не стримають відтік кадрів у службі ЕМД. У нас їх і без того бракує – недоукомплектування бригад та скорочення їх кількості відбуватиметься й надалі, якщо держава не подбає про гідну оплату праці працівників ЕМД в цілому.
ВЗ Найкоштовніша річ – здоров’я. Чи достатньо захищені працівники швидкої від інфікування ?
– Якщо порівняти з березнем чи квітнем, то ситуація значно поліпшилася. Знаю, що в деяких регіонах тоді катастрофічно не вистачало костюмів, медикам видавали по 2 маски на 12 годин роботи! А ще ж згідно з протоколом треба було забезпечити маскою пацієнта, якщо в нього її не було. Також медикам у якості захисту на початку березня пропонували використовувати так звані епідукладки, які можна назвати захистом тільки умовно. Потім вже з’явилися і респіратори, і захисні окуляри, і комбінезони. Нині ми забезпечені такими засобами. Щоправда, захистися від прихованого ворога на всі 100% не вдається. Бо костюми бригада вдягає лише за певними показами – коли точно знає, що виїздить до хворого на коронавірус, у разі підозри, наявності підвищеної температури у пацієнта чи інших виражених ознак респіраторного захворювання. Але в інших випадках так само легко підхопити інфекцію, замасковану під інші симптоми, чи й взагалі без них. І так щозміни, день за днем.
ВЗ Чи траплялися випадки захворювання на коронавірус серед ваших колег?
– Так. Більше 30 наших бригад опинилися на самоізоляції, при цьому медики «ізолювалися» переважно вдома, наражаючи на небезпеку власні родини. Бо й досі у нас немає можливості піти на самоізоляцію у спеціально відведені для цього приміщення, наприклад, санаторії чи профілакторії. Більшість колег уже вийшли із самоізоляції. Але більше 20 наших працівників захворіли: частина з них лікувалася стаціонарно через тяжкий перебіг хвороби, решта – амбулаторно. У всіх підтверджено діагноз коронавірусної хвороби, однак профспілці доведеться ще багато попрацювати, аби довести зв’язок захворювання з професійною діяльністю і вибороти відповідні виплати. На жаль, це складна процедура, і вона може затягнутися на кілька місяців, але завершитися фіаско. Як варіант – потрібно перевірити картки усіх хворих, на виклики до яких виїздили ці бригади. Наша профспілка виплачує таким працівникам по 2-5 тис. грн – все що можемо. Декому вдалося отримати допомогу від благодійних фондів. Але цього недостатньо, аби відновити втрачене здоров’я. Ті, хто йшов на самоізоляцію у березні-квітні не могли розраховувати навіть на оплату лікарняних, адже їм видавали тільки довідку, яка не була підставою для виплат за цей період. Добре, що у квітні прийнято закон, який змінив цю ситуацію на краще – тепер медикам під час самоізоляції оформлюють лікарняні, а за попередні періоди буде здійснено відповідні перерахунки.
ВЗ Як змінилася статистика інфікування після запровадження обов’язкового тестування медичних працівників?
– Такого тестування працівникам ЕМД міста Києва за попередній період карантину не проводили. Навіть ті, хто має підозрілі симптоми чи хворіє, звертаються до сімейного лікаря самостійно, як і всі громадяни, і їх тестують згідно із затвердженими алгоритмами. Щоправда, у березні наш центр отримав експрес-тести, але вони призначалися не для співробітників, а для тестування авіапасажирів із-за кордону. Були лише поодинокі випадки, коли у нас захворіли два водії різних відділень ЕМД, і в ту ж зміну їм зробили тестування. Куди ми тільки не зверталися з приводу тестувань, але даремно – не тестували навіть працівників бригад, які визначені для роботи з COVID-пацієнтами. В різних регіонах ситуація з тестуванням медиків відрізняється, але практично скрізь є хворі на коронавірус серед працівників швидкої. Іноді з цієї причини закривали окремі підстанції, у деяких областях зафіксовано летальні випадки серед працівників ЕМД. Наша служба й до пандемії потребувала особливої уваги з боку держави, останні ж події лише підтвердили, що вона має бути завжди у повній бойовій готовності. Нас дуже довго намагалися витіснити парамедиками – цікаво, хто на сьогодні оцінював би стан хворих на коронавірус під час викликів, аби на них не виїздили лікарі та фельдшери. Усіх підозрілих звозили б у приймальні відділення стаціонарів? Чи сортували б їх на вулиці, або залишали вдома, бо ті «ще можуть пересуватися самі». Чи треба ще комусь пояснювати абсурдність реформи ЕМД, яку донедавна намагалися запровадити в Україні?
Світлана Тернова, «ВЗ»
