Вона «знає в обличчя» багато вірусів та бактерій і нещодавно вирішила… писати їх «портрети». Не задля слави чи оригінальності, а з цілком практичною метою — підвищити якість навчання майбутніх медиків. Знайомтеся — перший, а можливо, і єдиний в Україні медичний ілюстратор, доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Харківського національного медичного університету Катерина Конь.
ВЗ Чим можете пояснити таке несподіване захоплення?
Катерина КОНЬ, доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Харківського національного медичного університету, кандидат медичних наукВЗ Подивилися, порівняли і взялися цей процес поліпшувати?
— Готуючи лекційні матеріали для студентів, я звернула увагу на велику кількість яскравих тривимірних ілюстрацій та анімацій в іноземних навчальних виданнях. Мені захотілося показати їх своїм студентам, а отже, довелося освоювати необхідні знання для створення таких малюнків. І тут втрутилася доля: рік тому в нашій сім’ї з’явилася донечка, я пішла в декретну відпустку й отримала час на опанування нового фаху. Виявилося, що мистецтво медичних ілюстрацій — цілком нова спеціальність навіть для цивілізованого світу, і вона стає все більш популярною та затребуваною. Для неї потрібні як хороші навички ілюстративної роботи, так і глибоке розуміння теоретичних основ медицини. Нині медичних ілюстраторів фахово готують тільки кілька університетів у США, Канаді та Європі. Оскільки медична освіта в мене вже була, а виїхати за кордон я не могла, то стала самостійно освоювати комп’ютерну графіку за допомогою різних відеокурсів, у тому числі курсу молекулярної анімації від Гарвардської медичної школи.
Насамперед моя робота спрямована не на створення ілюстрацій для підручників, а на анімацію (відеоролики), яку можна використати в навчальному процесі. А ілюстрації — то лише окремі кадри під час народження анімації, оскільки я застосовую техніку не малювання, а чотиривимірного моделювання (у просторі та часі).
Частина моїх «картин» — це суто наукові та навчальні ілюстрації, що мають винятково інформаційну мету, але, звичайно, більше задоволення отримую від створення художніх «образів», які, наприклад, можна використати для обкладинок книг або фону для постера на конференцію. Нині я працюю над медичними, передусім мікробіологічними, ілюстраціями для наукових і науково-популярних видань спільно з американським видавництвом Elsevier. У цьому році виходить монографія, присвячена проблемі антибіотикорезистентності з моїми ілюстраціями на обкладинці. Також мої роботи використовують для ілюстрування наукових і науково-популярних статей на деяких іноземних сайтах, наприклад, в онлайн-журналах Scope та Chemistry World.
ВЗ Це творчість чи ремесло?
— Для мене це творчість. Під час підготовки кожної роботи я спочатку обмірковую «науковий аспект» ілюстрації, потім — власне процес тривимірного моделювання, і лише після цього починаю створювати зображення. Комп’ютерне моделювання відрізняється від малювання у двовимірних графічних редакторах (Photoshop, Adobe Illustrator) тим, що чимось нагадує створення скульптури, тільки в тривимірному комп’ютерному просторі. Наприклад, щоб намалювати «портрет» вірусу грипу, я беру просту кулю й віртуально «виліплюю» з неї потрібну форму зі шпильками, а потім, знову-таки віртуально, «розфарбовую», додаючи фон, тіні тощо.
ВЗ Оцініть українські підручники — їх плюси та мінуси порівняно із зарубіжними.
— Виграємо ми, в основному, в ціні: ми ще не дійшли до того, коли підручник коштує 200-500 дол. Що ж до якості ілюстрацій, то ми, безумовно, програємо. У наших підручниках переважно чорно-білі ілюстрації, зрідка — кольорові, але тривимірних, які є в більшості іноземних навчальних виданнях, немає. Багато в чому це пов’язано з матеріальною стороною питання, оскільки для тривимірної комп’ютерної графіки потрібне відповідне устаткування.
ВЗ А що скажете з приводу медичної освіти «у них» і «у нас»?
— Позитивна сторона — у доступності вітчизняної освіти. Наприклад, у Бразилії конкурс на бюджетне місце становить близько 50 осіб на місце. Також, у нас кількість робочих місць приблизно відповідає кількості випускників, тоді як в інших країнах на одній кафедрі в аспірантурі може навчатися близько 100 осіб, і мало хто з них при цьому має можливість працевлаштуватися за фахом.
Негативні аспекти — перевантаженість українських викладачів і, відповідно, неможливість приділити достатньо часу й уваги підготовці кожного студента. Наприклад, у мене кожний семестр навчається близько 150 студентів, я їх насилу запам’ятовую в обличчя, про індивідуальний підхід взагалі не йдеться. Також у нас дуже мало візуальних посібників, тоді як за кордоном досить поширені навчальна тривимірна анімація та симулятори.
ВЗ Мистецтво медичних ілюстрацій ви вважаєте другою професією чи хобі?
— Поки це хобі, але сподіваюся, що воно переросте в другу професію. Після виходу з декретної відпустки я обов’язково використовуватиму свої напрацювання в лекційних презентаціях. Надалі планую створити навчальний сайт. В основному мої роботи присвячені світу мікробів (відповідно до спеціальності), і маю надію, що вони покращують розуміння студентами мікросвіту та його ролі в медицині.
Ольга ФАЛЬКО, спеціально для «ВЗ», м. Харків
