Мораторій на перевірки відмінено

Декілька років поспіль в Україні діяв мораторій на планові перевірки суб’єктів господарювання (зокрема й у сфері медичної практики). З першого січня 2019 року втратив чинність закон, який встановлював такі обмеження, тож планова діяльність органів державного нагляду поновлюється. А це означає, що і до вашого закладу може приїхати ревізор. До чого готуватися?

Галина МИРОНОВА, старший науковий співробітник НДІ приватного права та підприємництва ім. акад. Ф. Г. Бурчака Національної академії правових наук України

• юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
• найменування органів державного нагляду (контролю);
• види господарської діяльності, що підлягають нагляду;
• перелік нормативно-правових актів, дотримання вимог яких перевіряється, — з посиланням на офіційні веб-сторінки відповідних органів;
• річні плани проведення заходів державного нагляду (контролю) та комплексних перевірок, а також звіти про їх виконання за попередній рік;
• дату і номер наказу (рішення, розпорядження), місце, терміни, тип, підставу та предмет здійснення заходу;
• результати перевірки із зазначенням номера акта щодо виявлення або відсутності порушень із посиланням на відповідні вимоги законодавства;
• короткий зміст розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час контролю;
• застосовані до суб’єкта господарювання адміністративно-господарські санкції за результатами здійсненого заходу;
• результати оскарження розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю) та застосовані до суб’єктів господарювання адміністративно-господарські санкції.

Доступ до вказаної системи (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) здійснюється через інтернет, він є відкритим і безоплатним. Уже запущено інтегрований портал з низкою інструментів для прозорої та передбачуваної онлайн-взаємодії держави й суб’єктів господарювання (за адресою: https://inspections.gov.ua).

? Хто і як планує перевірки

Органи державного нагляду (контролю), а їх в Україні нині налічується більше 40, щороку, не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, визначають перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим перевіркам. Відомості про це вносять до автоматизованої системи.

Кожна інспекція розробляє власний річний план перевірок. Тому одне й те саме підприємст­во може одночасно фігурувати у планах кількох відомств. Якщо заходи нагляду щодо суб’єкта заплановано декількома органами, система автоматично вносить їх до комплексних планових заходів, а також підбирає дату їх проведення. Наразі на офіційній сторінці інформаційної автоматичної системи містяться плани перевірок кожного інспекційного органу. Також там можна знайти і План здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік.

Перевірити, чи потрапив суб’єкт господарювання до Плану перевірки, дуже просто. Для цього потрібно зайти на головну сторінку Інспекційного порталу та ввести у першу графу назву компанії/ЄДРПОУ/ідентифікаційний код. У вікні, що відкриється, можна переглянути всю необхідну інформацію щодо: предмету перевірки; ступеня ризику, до якого віднесено суб’єкт; дати початку заходу; контролюючого органу; статусу заходу (комплексний/плановий/позаплановий).

? Чи можна ухилитися від комплексного контролю

Кожен суб’єкт господарювання може відмовитися від формату комплексної перевірки, якщо той його не влаштовує. Для цього потрібно подати відповідне звернення до ДРСУ (вказувати мотиви своєї відмови не обов’язково), але зробити це необхідно до 15 листопада року, що передує плановому, тобто до офіційного затвердження комплексного плану, оскільки після вказаної дати нічого відмінити неможливо. У разі ж своєчасного подання суб’єкт господарювання вилучають із комплексного плану перевірок, і контроль щодо нього здійснюватимуть окремо різні органи.

? Як часто очікувати інспектора

Періодичність перевірок і перелік питань заходів державного контролю передусім залежать від так званого ступеня ризику діяльності того чи іншого суб’єкта господарювання. А їх щодо суб’єкта господарювання з медичної практики розробляє МОЗ України — на підставі загальних методик, визначених Урядом у Постанові від 18.12.2018 р. №1163 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з медичної практики і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством охорони здоров’я».

У документі вказано перелік критеріїв та форм документів, які потрібно заповнити.

Зокрема, до переліку критеріїв внесено:

• термін провадження господарської діяльності з медичної практики;
• вид медичної допомоги, яку надає суб’єкт господарювання;
• дотримання ним вимог законодавства під час провадження господарської діяльності;
• результати клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги, здійсненої протягом останніх двох-п’яти років;
• кількість спеціальностей, за якими провадиться медична практика;
• кількість позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо суб’єкта господарювання, проведених протягом останніх двох-п’яти років з певних причин.

Кожному такому критерію відповідає конкретний показник та кількість балів, за якими його оцінюють. За сумою нарахованих балів (за всіма критеріями) і визначають ступінь ризику. Це потрібно для того аби знати, на що очікувати.

Планові заходи державного нагляду стосовно діяльності суб’єктів господарювання високого ступеня ризику здійснюються не частіше одного разу на два роки;
середнього — не частіше одного разу на три роки;
незначного ступеня — не частіше одного разу на п’ять років.

? Кому обіцяно бонуси

На добросовісних господарників чекає приємний бонус. У разі, коли за результатами не менше ніж двох останніх планових перевірок не буде виявлено фактів порушення вимог законодавства, наступний плановий захід проводиться не раніше установленого для відповідного ступеня ризику терміну, збільшеного у 1,5 разу. Утім, це не стосується суб’єктів господарювання високого ступеня ризику.

? Що перевіряють в авральному режимі

Позапланові заходи контролю не скасовують — законом врегульовано перелік підстав для їх здійснення:

• коли суб’єкт господарювання подає письмову заяву до відповідного органу, ініціюючи таку перевірку за власним бажанням;
• у разі виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання в документі обов’язкової звітності, до того ж якщо помилки не було виправлено у встановлений термін;
• з метою перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених попередніми перевірками;
• за зверненням фізичної особи, яка документально підтверджує наявність порушення, котре завдало шкоди її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому середовищу чи безпеці держави. У такому разі позаплановий захід здійснюють винятково за погодженням центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного наг­ляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу;
• коли суб’єкт господарювання без поважних причин не подав документів обов’язкової звітності за два звітні періоди поспіль і не надав письмових пояснень щодо причин такого стану речей;
• за дорученням Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та безпеку держави;
• у разі аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного зах­ворювання, пов’язаного з діяльністю суб’єкта господарювання.

Слід зауважити, що під час позапланової перевірки з’ясовують лише питання, які стали підставою для неї, і вони мають бути обов’язково вказані у направленні. До того ж забороняється повторне проведення позапланових перевірок за тим самим фактом.

Термін здійснення такої перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — двох днів, і його не можна подовжувати.

? Чим цікавиться МОЗ

Діяльністю суб’єктів господарювання, що здійс­нюють медичну практику.

Наказом Міністерства охорони здоров’я від 22.11.2018 р. №2218 затверджено відповідний план на 2019 рік, яким передбачено перевірку 171 ліцензіата. МОЗ перевірятиме їх винятково на предмет дотримання ліцензійних умов, викладених у п. 7 ч. 2 ст. 16 Закону України від 02.03.2015 р. №222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Постанові Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. №285 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики». На сьогодні перевірки здійснюють відповідно до Наказу МОЗ від 03.11.2017 №1366, яким затверджено уніфіковану форму Акта за результатами.

Він містить вичерпний перелік нормативно-правових актів, на підставі яких проводиться перевірка, а також питань, за якими вживають контрольних заходів (вони вміщені в кількох розділах: організаційні, кадрові, технологічні вимоги).

Усі питання передбачають однозначні відповіді, позбавлені подвійного тлумачення, та не мають відсильного характеру. Також виключено будь-яку невизначеність стосовно обсягу вимог, що підлягають контролю. Це зменшує можливості спекуляцій і зловживань з боку контролюючого органу. Форма міститься у відкритому доступі, її можна використати і для самоаналізу діяльності чи підготовки суб’єкта господарювання до перевірки.

До того ж структура Акта передбачає перелік питань для контролю за діями (бездіяльністю) перевіряючих осіб, і цю частину заповнює винятково керівник суб’єкта господарювання або уповноважена ним особа. Ліцензіат може письмово викласти пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу та Акта.

? Чи існують «рамки» для перевіряючих

По-перше, контролер не може перевіряти, що йому заманеться — процес державного нагляду досить жорстко впорядковано. Контролюючі органи та їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі норм законів України від 11.09.2003 р. №1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та від 05.04.2007 р. №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» й відомчих наказів.

По-друге, державний нагляд здійснюють за місцем провадження господарської діяльності суб’єкта господарювання чи його відокремлених підрозділів, або ж у приміщенні органу державного контролю — у випадках, передбачених законом. По-третє, якщо представник контролюючого органу перебуває в родинних стосунках із працівником суб’єкта господарювання, він не має права його перевіряти. Також це неможливо в разі конфлікту інтересів згідно із законодавством у сфері запобігання та протидії корупції.

Окрім того, перевірку суб’єкта господарювання дозволено проводити лише в присутності ФОП чи керівника (якщо йдеться про юридичну особу) або уповноважених ним осіб.

Не менш важливо знати, що всі перевірки (як планові, так і позапланові) здійснюють тільки в робочий час суб’єкта господарювання, який встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку. Якщо ж він має кілька відокремлених підрозділів, їх перевіряють упродовж одного планового заходу.

? Чи потрібне попередження

Планові перевірки здійснюють лише після письмового повідомлення про це суб’єкта господарювання — не пізніше як за десять днів до проведення заходів. У ньому має бути вказано дати початку і закінчення перевірки, найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові ФОП, які підлягають контролю, а також найменування самого органу нагляду.

Повідомлення надсилають рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку або ж вручають особисто (під розписку) керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання — юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі.

На підставі наказу орган державного нагляду оформляє посвідчення (направлення) на проведення заходу — за підписом керівника або його заступника. У ньому вказують найменування органу державного нагляду, суб’єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу чи прізвище, ім’я та по батькові ФОП, де заплановано перевірку; місцерозташування згаданого суб’єкта; номер і дату наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюють захід; перелік посадових осіб, котрі беруть у ньому участь, — із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові; дату початку та дату закінчення перевірки; тип заходу (плановий або позаплановий); його форму (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для його здійснення та предмет; інформацію про попередню перевірку (із зазначенням її типу та терміну проведення). Будьте уважні: таке посвідчення є чинним лише протягом зазначеного в ньому терміну! Також його повинні пред’явити перед початком перевірки (як і службові посвідчення виконавців заходу).

? Де зафіксувати результати перевірки

За результатами здійснення планового або позапланового заходу представник контролюючого органу складає Акт уніфікованої форми. У ньому вказують стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання або ж наводять детальний опис виявленого порушення — з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники Акта підписують посадові особи органу державного контролю, які його здійснювали, а також суб’єкт господарювання чи уповноважена ним особа, коли інше не передбачено законом.

Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з Актом, він підписує його із зауваженнями (вони є невід’ємною частиною документа).

Коли ж виявлені порушення потребують інших заходів реагування, посадові особи контролюючого органу складають (протягом п’яти робочих днів з дня завершення перевірки) припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених ними порушень. Їх вимоги є обов’язковими для виконання в чітко визначені терміни, інакше чекайте на штрафні санкції. А в разі несплати суб’єктом господарювання штрафу протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа, сума санкції стягується в судовому порядку.

? Чи є «право голосу» у суб’єкта господарювання

Цікаво, що суб’єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду до здійснення контролюючих заходів. Закон передбачає перелік причин застосування такого права:

• суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення перевірки;
• посадова особа органу державного наг­ляду не внесла запис про здійснення заходу до журналу реєстрації (за його наявності у суб’єкта господарювання);
• державний контроль здійснено з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності та тривалості проведення таких заходів;
• орган державного нагляду не затвердив і не оприлюднив на власному офіційному веб-сайті уніфікованої форми акта, де вказано перелік питань для перевірки залежно від ступеня ризику;
• посадові особи органу нагляду не пред’явили передбачених законом документів, зокрема направлення на здійснення заходу та службового посвідчення тощо, або ж ці документи не відповідають вимогам закону.

Також суб’єкт господарювання і його посадові особи мають право не надавати пояснення щодо своєї діяльності та не несуть за це відповідальності. Окрім того, вони мають право на консультативну підтримку з боку інспекційних органів щодо вимог до провадження відповідної господарської діяльності та/або щодо здійснення державного нагляду (контролю). Письмові консультації з індивідуальних питань надаються безоплатно протягом п’ятнадцяти календарних днів після отримання запиту.

Незмінним залишається право суб’єкта господарювання на оскарження рішення контролюючих органів — із цим можна звертатися до відповідного центрального органу виконавчої влади або ж безпосередньо до суду.