Міністерство охорони здоров’я 19 червня винесло на громадське обговорення проект Закону «Про систему громадського здоров’я», прийняття і реалізація якого має наблизити Україну до створення єдиної системи профілактичної медицини. Законопроект розроблено на виконання Розпорядження КМУ №1002-р «Про схвалення Концепції розвитку системи громадського здоров’я». Концепцію заплановано реалізувати до 2021 року.
У пояснювальній записці до законопроекту вказується, що його прийняття має сприяти усуненню неузгодженості, яка виникла після ліквідації Державної санітарно-епідеміологічної служби, та наблизити українське законодавство до європейських норм. Крім того, документ визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади функціонування системи громадського здоров’я в Україні, а саме:
- на законодавчому рівні вводить поняття «громадське здоров’я» — сфера знань й організована діяльність суб’єктів у системі громадського здоров’я щодо зміцнення здоров’я, запобігання хворобам та збільшення тривалості життя;
- визначає суб’єктів відносин у системі громадського здоров’я;
- передбачає створення Національної ради з питань громадського здоров’я — постійного консультативно-дорадчого органу КМУ щодо питань громадського здоров’я;
- визначає і розмежовує повноваження КМУ, МОЗ, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування в системі громадського здоров’я;
- визначає статус і функції Національного центру громадського здоров’я та регіональних центрів громадського здоров’я у системі громадського здоров’я;
- визначає оперативні функції громадського здоров’я — основні напрямки діяльності, які здійснюються в державі для забезпечення максимально високих показників здоров’я і благополуччя населення, а також найповнішого дотримання принципу справедливості щодо здоров’я;
- визначає основні засади здійснення оперативної функції епідеміологічного нагляду, у тому числі формування інформаційного фонду громадського здоров’я як державного інформаційного ресурсу, що містить дані про стан здоров’я, благополуччя населення і показники середовища життєдіяльності;
- визначає основні засади здійснення оперативної функції моніторингу, готовності та реагування на небезпечні чинники і надзвичайні ситуації у сфері громадського здоров’я, у тому числі положення щодо виконання Міжнародних медико-санітарних правил;
- визначає основні засади кадрового, наукового та фінансового забезпечення системи громадського здоров’я.
Відповідно до законопроекта, обслуговувати людей у сфері громадського здоров’я мають регіональні центри. У МОЗ очікують, що завдяки його ухваленню вищі ланки керування будуть додатковими або другорядними під час вирішення завдань, котрі виникають на нижчих щаблях. «У кожній області функціонуватиме регіональний центр громадського здоров’я, який опікуватиметься питаннями збереження здоров’я населення, проведення епідеміологічного нагляду, профілактикою хвороб і здійснюватиме заходи боротьби з епідеміями», — зазначають у Міністерстві. Зокрема, передбачається, що саме в регіональних центрах розраховуватимуть, скільки ресурсів треба для того, аби дбати про населення на певній території, а в разі надзвичайних ситуацій звертатимуться до Національного центру громадського здоров’я по підтримку та звітуватимуть йому про результати.
Окрім того, у прикінцевих положеннях законопроекту в новій редакції викладено Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». У такий спосіб законотворці планують врегулювати контрольні функції різних органів у тих сферах, які можуть бути небезпечними для санітарного й епідемічного благополуччя населення.
За матеріалами офіційного веб-сайту МОЗ України
