Реалізація спільного проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) і МОЗ «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», підготовка якого почалася у 2012 році, усе ще перебуває на початково-організаційному етапі. Такі висновки зробили експерти Рахункової палати за підсумками аудиту проекту за рік і чотири місяці, тобто третину відведеного на його реалізацію часу. Вони стверджують, що підготовчий етап проекту тривав майже два роки, але МОЗ все одно не виконало низки передбачених заходів, необхідних для його своєчасного і належного впровадження.
Згідно з рішенням Рахункової палати за цей час підписані договори про фінансування позики на суму 9,2 млн дол., які фактично спрямовані лише на підготовку основних заходів проекту. Це становить 4,2% загальної суми, виділеної МБРР на весь період його реалізації, — 214,7 млн дол.
«Укладання передбачених договорів для реалізації заходів з профілактики, раннього виявлення та лікування серцево-судинних захворювань і раку на рівні закладів охорони здоров’я областей — учасників проекту з упровадження МОЗ нового фінансового механізму на основі системи діагностично-споріднених груп, оцінки системи громадського здоров’я України та розвитку відповідної стратегії не забезпечено», — повідомляється у звіті.
Як наслідок, із загальної суми вибраних коштів позики — 2,7 млн дол. — МОЗ і залучені облдержадміністрації використали лише половину — 1,3 млн дол. 66% цих коштів витрачено на консультативні послуги з управління проектом та його супроводження, решту — на послуги з підготовки реконструкції лікарських амбулаторій у декількох областях, проведення закордонних навчальних поїздок, інформаційних кампаній.
Водночас обсяг використаних МОЗ і облдержадміністраціями коштів позики майже дорівнює сумі бюджетних коштів, виплачених Україною кредитору за обслуговування її протягом цього періоду (1,2 млн дол.), а через несвоєчасну вибірку позики сплачено у вигляді комісійних за резервування 26 тис. дол. (майже 650 тис. грн), що фактично є втратою бюджетних коштів.
У Рахунковій палаті вважають недостатньою участь МОЗ у контролі за підготовкою і підписанням контрактів. Так, у 2015 році не було забезпечено підписання 43 договорів на загальну суму 20,3 млн дол. для виконання заходів щодо вдосконалення якості медичних послуг.
«Зокрема, серед головних причин непідписання договорів щодо закупівлі медичного устаткування — довготривале вирішення питання обмеження термінів оцінювання відповідності медичного обладнання технічним регламентам; щодо запровадження та супроводження електронних реєстрів — затримки в розробленні стандартів, тривале залучення або навіть відсутність ІТ-консультантів», — йдеться у звіті.
Крім того, відповідальність за виконання проекту була закріплена лише через 2,5 місяця після початку його реалізації. При цьому МОЗ спільно з облдержадміністраціями почало створювати багаторівневу структуру управління, проте дотепер формування організаційної бази не завершене. Так, не визначені механізми взаємодії відповідальних підрозділів МОЗ з групою консультаційної підтримки та контролю за діяльністю, не забезпечене функціонування груп на місцевому та центральному рівнях. Зі значним відставанням здійснювалося впровадження заходів з підтримки проекту, а створена система моніторингу його стану не забезпечує повноти оцінювання результативності та відповідності встановлених показників реалізації проекту.
Виконання державних програм з фінансування заходів МОЗ у 2015 році було забезпечено на 43%, заходів субпроектів — на 5%. Лише одного із 32 показників ефективності було досягнуто в минулому році (середні витрати на оплату одного звіту індивідуальних консультантів з підтримки проекту).
У рішенні палати також зазначено, що планування бюджету на реалізацію програми здійснювалося без урахування вимог законодавства.
Рахункова палата рекомендувала Міністерству охорони здоров’я для усунення проблем щодо реалізації проекту розробити і забезпечити виконання плану підвищення ефективності його впровадження, забезпечити належне функціонування комісії з відбору консультантів, товарів, робіт і неконсультаційних послуг, затвердити план закупівель, а також посилити відповідальність посадових осіб.
Крім цього, було наголошено на необхідності забезпечити функціонування та супроводження інформаційної системи управління документообігом.
За матеріалами сайту Верховної Ради України
