За словами очільника Міністерства охорони здоров’я України Максима Степанова Україна досягне трансплантаційної незалежності за три роки. Для цього МОЗ планує зміни в законодавстві та збільшить фінансування цього напряму.
Як зазначив профільний міністр протягом минулого року у вітчизняних клініках було проведено значну кількість операцій з пересадки органів, затверджено низку важливих нормативних актів для врегулювання роботи галузі, був створений Український центр транспланткоординації.
Надзвичайно важливою подією стало прийняття положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів і тканин, яка повинна забезпечити зіставлення пари донор-реципієнт. Днями уряд також підтримав спільну ініціативу МОЗ та МВС про єдиний аеромедичний простір, яким, зокрема, передбачено й оперативне перевезення органів для проведення трансплантацій.
Завдяки новим нормативним актам та збільшенню фінансування протягом 2020 року в Україні було виконано 95 операцій з трансплантації нирки, 9 – серця, 17 – печінки. Всього торік в Україні проведено 255 операцій з пересадки органів. Це втричі більше, ніж 2019-го. А за два місяці цього року кількість трансплантацій органів вже сягнула майже трьох десятків.
Кількома роками раніше Україна взагалі не проводила трансплантацій органів від людини до людини. Для цього не було створено ні законодавчих умов, ні інфраструктури.
«Впевнений, цьогоріч зробимо щонайменше вдвічі більше таких операцій. Також у 2020 році 226 пацієнтам профінансували за державні кошти послуги органної трансплантації за кордоном. З одного боку, цим людям врятували життя. Але якби ми робили ці операції в Україні – змогли б врятувати в 3–4 рази більше осіб», – зазначив Максим Степанов.
За словами міністра, надзвичайно важливо, щоб галузь трансплантології була максимально чистою та прозорою, «а українці не мали підстав вірити фейкам про чорних трансплантологів».
«Бо трансплантація – це про життя», – додав міністр.
Наразі понад 5 тисяч — українців потребують трансплантацій органів і тканин. Дві третини із загальної кількості важкохворих до цих життєво необхідних операцій не доживають.
Раніше більшість пацієнтів, що потребували пересадок направляли на лікування за кордон, це суттєві кошти, які нині будуть здебільшого направлені на розвиток власної трансплантології. Оскільки процес отримання дозволу та оплати операцій за кордоном доволі тривалий та складний, велика кількість хворих українців просто не мала шансів на порятунок, через втрачений час. Інша частина тяжкохворих була вимушена власними силами та силами благодійних організацій знаходити кошти на доровартісне лікування, що також вело до втрати часу та могло не привести до бажаного результату.
