Другий рік Україну «накриває» неконтрольований спалах захворюваності на кір. Зокрема, за даними Центру громадського здоров’я через низький рівень вакцинації населення лише з початку 2018 року в Україні на кір захворіла 15 261 особа — 6243 дорослих і 9018 дітей, а від ускладнень недуги померло 8 людей. Масова захворюваність та летальні випадки нарешті змусили Міністерство охорони здоров’я діяти: 15 травня відомство винесло на громадське обговорення проект розпорядження КМУ, яким пропонується затвердити Стратегію розвитку національної програми імунопрофілактики та захисту населення від вакцинокерованих інфекцій до 2022 року (далі — Стратегія).
У документі зазначається: останніми роками в Україні захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває некерованого характеру, про що свідчать чергування періодів підйому і спаду захворюваності, зменшення міжепідемічних проміжків. З кожним роком скорочуються обсяги лабораторних обстежень населення на інфекції, яким можна запобігти засобами специфічної імунопрофілактики. Недостатній рівень політичної та фінансової підтримки системи охорони здоров’я, відсутність довгострокової стратегії імунопрофілактики, багаторічного планування постачань призвели до нестабільного забезпечення імунобіологічними препаратами протягом останніх років.
Одна з причин такої ситуації — відсутність стратегічного багаторічного планування постачань вакцин, а також недофінансування Загальнодержавної програми з імунопрофілактики на 2009-2015 роки (далі — Програма імунопрофілактики). Зокрема, за період 2011-2015 років Програму імунопрофілактики було недофінансовано за такими важливими напрямками, як безпечність ін’єкцій, контроль за належним дотриманням умов «холодового ланцюга», проведення нагляду за вакцинокерованими інфекціями, моніторинг і супервізія програми. Також вагомою причиною погіршення керованості ситуації планування, фінансування, моніторингу імунопрофілактики визнано прогалину в нормативно-правовому забезпеченні, яка полягає у закінченні терміну дії Програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки, що перешкоджає системному втіленню заходів з посилення боротьби з інфекційними хворобами.
Проектом документа передбачається, що реалізація Програми імунопрофілактики дасть змогу забезпечити протягом 2018-2022 років зниження рівня захворюваності на вакцинокеровані інфекційні хвороби, смертності та інвалідності внаслідок інфекційних хвороб шляхом використання високоякісних, безпечних і прийнятних за ціною продуктів і технологій, які будуть доступними всім верствам населення.
Поставленої мети планується досягти завдяки:
- підвищенню пріоритетності на рівні країни системних заходів з імунопрофілактики населення, удосконалення національного законодавства та забезпечення стабільного фінансування заходів;
- забезпеченню справедливого всеохоплюючого доступу населення країни до ефективних, безпечних та економічно обґрунтованих заходів з імунопрофілактики;
- формуванню в населення, медичної спільноти та представників державної влади розуміння цінності й необхідності імунопрофілактики та створення соціального запиту стосовно імунізації;
- оптимізації й забезпеченню сталості функціонування систем моніторингу та оцінки процесу і ефективності заходів з імунопрофілактики.
Для вирішення нагальних проблем у 2018 році необхідно:
- провести аудит законодавства з питань реєстрації/перереєстрації імунобіологічних препаратів (вакцин/сироваток) і за його результатами у 2019 році внести відповідні законодавчі зміни;
- внести зміни до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у частині переліку обов’язкових щеплень, передбачивши автоматичну відповідність Календарю профілактичних щеплень при внесенні змін до останнього;
- удосконалити процедури планування та формування потреби в медичних імунобіологічних препаратах;
- запровадити стимули (заохочення) для медичних працівників за досягнення показників рівнів імунізації населення, вищих за цільові;
- розробити план заходів з відновлення національного виробництва імунобіологічних препаратів та діагностичних реагентів з метою моніторингу та профілактики епідемій інфекційних хвороб тощо.
Окрім цього, планується забезпечувати закупівлі за кошти державного бюджету України на відповідні роки та використання імунобіологічних препаратів (сироваток, анатоксинів тощо), які мають бути застосовані в комплексі з вакцинами.
У разі прийняття проекту документа міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, обласних, Київської міської державних адміністрацій будуть зобов’язані щокварталу подавати до 10 числа наступного місяця МОЗ інформацію про стан виконання плану заходів для її узагальнення та представлення до 25 числа наступного місяця Кабінету Міністрів.
За матеріалами офіційного веб-сайту МОЗ України
