Від того, як стаціонарні медичні заклади використовуватимуть фінансові ресурси, залежить ефективність і оперативність їх діяльності, а отже – якість надання медичної допомоги пацієнту. Три роки поспіль шляхи освоєння коштів цією ланкою досліджували на Полтавщині, а з 1 квітня тут стартував пілотний проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення Полтавської області.
Зміни в наданні стаціонарної допомоги — один з наступних кроків трансформації системи охорони здоров’я. Нинішня модель її фінансування (коли заклад отримує кошти на утримання ліжко-місця, незалежно від кількості та якості наданих медичних послуг) стимулює не якість та сервіс, а тривалі госпіталізації й надлишкове використання обмежених ресурсів.
Потрібно проаналізувати стан фінансування спеціалізованої стаціонарної ланки й оптимізувати процес надання медичних послуг у лікарнях завдяки використанню сучасних інструментів та методів фінансування. І в такий спосіб — за рахунок економічного стимулу — змінити правила гри та поведінку стаціонарних закладів на користь споживача. Лише за подібних умов пацієнт отримає послуги належної якості та відповідний сервіс.
Саме з цією метою і реалізується пілотний проект реформування стаціонарної допомоги в Полтавській області. У його рамках відпрацьовується нова для України модель оплати — за випадок госпіталізації, тобто оплата за результат.
Така модель фінансування стимулює ефективне використання бюджетних коштів. Договір із НСЗУ на участь у проекті уклали 56 медичних закладів Полтавської області.
У квітні вже зафіксовано 23 419 випадків госпіталізації. Серед найпоширеніших причин госпіталізації за цей період — хвороби кровообігу (3838 випадків, тобто 16%), хвороби органів дихання (2296 випадків — 10%), хвороби вуха, горла, носа та дихальних шляхів (6%) й хвороби нервової системи (6%). Усього з квітня по середину травня 2019 року за договорами із закладами — учасниками пілотного проекту з трансформації вторинної ланки медицини в Полтавській області НСЗУ виплатила майже 144,3 млн грн, з них 32 млн грн — у вигляді оплати за випадок госпіталізації.
«Проект триватиме до кінця 2019 року, — розповідають у НСЗУ. — Як результат, ми відпрацюємо нову модель фінансування, а також отримаємо достовірну й детальну інформацію про кількість випадків госпіталізацій та наданих амбулаторно-поліклінічних послуг у спеціалізованих закладах конкретної області. На її основі зможемо точно й ефективно прогнозувати потребу населення України в медичних послугах у майбутніх періодах, а також розробляти програму медичних гарантій на 2020 рік».
Перші кроки у реалізації пілотної програми: аналіз відпрацювання витрат
Медична галузь Полтавщини не раз була «пілотом», отже, мислити по-новому, йти незвіданою, невторованою стежкою тут стало правилом. Це стосується і реформування первинної ланки, і розвитку екстреної медичної допомоги, і створення госпітальних округів. Тож не дивно, що область упряглася й у відпрацювання європейської моделі фінансування стаціонарних закладів.
Протягом 2016-2018 років регіон у рамках міжнародного проекту HFG (USAID) провів копіткий аналіз витрат у 70 лікарнях, мета якого — вивчити ефективність діяльності стаціонарного сектора області. За цей час було досліджено понад 1,2 млн випадків госпіталізації, проаналізовані дані про категорії пролікованих хворих, вікових груп, до яких вони належать, а також складність цих випадків та багато інших. На підставі аналізу зроблено відповідні висновки, головний із яких: 30% хворих, що перебували в стаціонарах, не потребували цього — вони могли лікуватися амбулаторно або вдома.
Віктор Лисак, директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА, Заслужений лікар України«Ми зрозуміли, що акцент слід робити на проліковані випадки. Як було раніше? Держава утримувала стіни і ліжка, лікарі отримували однакові зарплати, незалежно від того, кого саме пролікували і скільки днів хворий провів у лікарні. Але ж лікують не стіни і не ліжка! Це неефективно. Нині ж оплачуватиметься конкретний випадок, і в цьому — головний сенс «пілоту».
За результатами трирічного моніторингу стану фінансових витрат і медичних випадків у стаціонарних закладах нашої області розраховано середню вартість випадку і коефіцієнти складності за класами захворювань, сформовано 50 діагностично-споріднених груп тощо. На їх підставі створено нову модель госпітального сектора, яка об’єднує спеціалізовану амбулаторну та госпітальну допомогу.
Усі ці дані отримало Міністерство охорони здоров’я, й результати нашої роботи були відображені в Постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. №1075 «Про затвердження методики розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування». А вже цього року МОЗ запустило пілотний проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення Полтавської області — з перспективою на те, що подібна модель та інші новації будуть згодом запроваджені в усій Україні.»
«Домашні завдання» від МОЗ як умова «пілоту»
Готуючи регіон до участі в пілотному проекті, МОЗ окреслило перед ним низку «домашніх завдань»: усі державні стаціонарні лікувальні заклади мали набути статусу комунальних некомерційних підприємств. Чому? Бо саме цей статус дає змогу укласти угоди з Національною службою здоров’я України на фінансування, що замінить державну медичну субвенцію. І це було зроблено до 15 березня. Важливим кроком стало завершення комп’ютеризації стаціонарних закладів Полтавщини. І тут очільники медичної галузі області, так би мовити, спрацювали на випередження, розуміючи, що без цифрових технологій будь-яка реформа неможлива. Тому ще з 2010 року за кошти місцевих бюджетів почали закуповувати комп’ютерне обладнання і запроваджувати електронні медичні системи. Для прикладу, якщо у 2010 році у справу вклали 326 тис. грн, то у 2017-му — уже понад 2,4 млн грн, у 2018-му — 6 млн грн, а нинішнього року на ці цілі буде спрямовано 15 млн грн, що дасть змогу завершити повну комп’ютеризацію стаціонарних установ.
Серед «домашніх завдань» було також підвищення кваліфікації кадрів відповідно до нових вимог. Полтавці впоралися і із цим пунктом. За період з 2015 по 2018 роки проведено 75 тренінгів для головних лікарів, статистиків й економістів стаціонарних медичних закладів. Робота триває й цьогоріч. Фахівці лікарень освоїли необхідні комп’ютерні програми для формування бази даних пролікованих хворих (форма 66/о). На сьогодні ведення цих форм в електронній системі здійснюється в реальному часі протягом двох-трьох днів із дня виписування пацієнта, що дає змогу аналізувати витрати закладів охорони здоров’я за стандартною методикою покрокового їх розподілу за принципом «згори — донизу».
Співфінансування: НСЗУ плюс місцеві бюджети
Усі 56 стаціонарних медичних закладів області, що набули статусу комунальних некомерційних підприємств, з 1 квітня цього року частину коштів отримують від НСЗУ за глобальною ставкою та за пролікований випадок (загалом це становить близько 60% бюджету лікарні — на розрахунок за поточні витрати, зарплату лікарям тощо). Решта фінансування надходить із місцевих бюджетів (обласного, міських, районних) за програмою розвитку та підтримки (на оплату енергоносіїв, капітальні та поточні видатки).
«Ще до запровадження пілотного проекту ми звернулися до депутатського корпусу області з проханням підтримати його, — розповідає заступник начальника управління охорони здоров’я Полтавської ОДА, начальник відділу з економічних питань Алла Бредихіна. — І нас почули. На місцеву владу нині лягає велика відповідальність, адже від усвідомлення своєї ролі в матеріальній підтримці та розвитку лікарень залежатиме функціонування останніх. Самі ж стаціонарні заклади нова система фінансування стимулюватиме до ефективної, високоякісної роботи, тому що пацієнт, отримавши направлення від сімейного лікаря на стаціонарне лікування, має право самостійно обирати заклад. Скажімо, проходити стентування у відділеннях інтервенційної радіології Полтави чи їхати до столичних клінік.
Нова модель змушуватиме лікарів змінюватися та вдосконалюватися, аби втриматися на плаву. Так само має підвищувати свій рівень і лікувальний заклад: сучасне обладнання, належний сервіс, новітні технології тощо. У цих умовах пацієнта зможуть привабити найкращі й найсучасніші клініки».
Формула оплати за кожен окремий випадок складатиметься з його середньої вартості, помноженої на коригувальні коефіцієнти, котрі залежатимуть від діагнозу, складності хірургічного втручання, класу надання допомоги, рівня стаціонару тощо.
«Усі медичні стаціонарні установи щотижня передають дані у НСЗУ про кількість та структуру пролікованих випадків. Національна служба здоров’я України аналізує їх. Під її пильним оком кожну витрачену копійку буде видно, мов під мікроскопом. І це добре, бо ми прагнули, аби людина розуміла, як гроші, сплачені нею в якості податків, витрачаються на охорону її здоров’я, — підсумовує розмову директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктор Лисак. — Ми не боїмося цього, оскільки прозорі й відкриті для кожного. Пілотний проект тільки-но розпочався — минає другий місяць роботи. Чи будуть ризики на його шляху? Звичайно — і ми готові до цього. Впевненості додає надія на те, що наш досвід допоможе наблизити до європейського рівня надання стаціонарної медичної допомоги в усіх куточках України».
Світлана Тернова, Ніна Кондратюк, спеціально для «ВЗ»
