Хворий з підозрою на COVID-19, навіть якщо він не уклав декларацію з сімейним лікарем, може звернутися до Центру надання первинної допомоги за власним вибором – відмовити йому не мають права. Там його повинен прийняти сімейний лікар, терапевт чи педіатр (якщо допомоги потребує дитина). Алгоритм дій наступний: в першу чергу такому хворому мають зробити експрес-тест на визначення антигену до SARS-CoV-2. Ця процедура робиться безкоштовно, адже тести закуповує держава і потім вони надходять до регіональних Департаментів охорони здоров’я, а вже звідки їх розподіляють між медичними закладами, які надають первинну допомогу.
Якщо діагноз COVID-19 підтверджений, тоді лікар оглядає пацієнта та визначає, чи потрібна госпіталізація. У разі необхідності викликається «швидка» і людину госпіталізовують до медичного закладу, який визначений в регіоні для лікування хворих на коронавірус.
Коли ж лікар в результаті клінічної оцінки приймає рішення, що стан пацієнта задовільний і він може лікуватися амбулаторно, то надає йому консультацію і рецепт на необхідні ліки. На цьому етапі варто все ж таки підписати декларацію з цим або іншим лікарем, адже знадобиться подальше керування процесом одужання. А такий нагляд надає фахівець, з яким у пацієнта має бути підписана декларація. Зрозуміло, що хворого не кинуть напризволяще працівники Центру надання первинної допомоги, куди він звернувся, але гарантувати, що його вестиме один і той самий лікар, неможливо. А в процесі лікування коронавірусу дуже важливо контролювати симптоми хвороби, аби вчасно вжити заходів, якщо ситуація погіршиться. Коли ж так сталося, а у хворого й досі немає свого лікаря, потрібно зателефонувати на 103 і попросити проконсультувати лікаря екстреної допомоги. Він після консультації та аналізу скарг пацієнта може в разі потреби відправити до нього бригаду «швидкої», яка надасть екстрену допомогу і госпіталізує людину, або залишить доліковуватися вдома – під наглядом сімейного лікаря.
Джерело: НСЗУ
