Наскільки ефективні закупівлі ліків та медичних виробів через міжнародні організації?

З2015 року закупівлі лікарських засобів та медичних виробів за централізованими програмами були передані міжнародним закупівельним агенціям ПРООН, ЮНІСЕФ і Crown Agents. «Щотижневик «Аптека» проаналізував, як відбуваються поставки лікарських засобів та медичних виробів, закуп­лених міжнародними організаціями. Для систематизації й обробки відомостей використано дані аналітичної системи дослідження ринку PharmXplorer/«Фармстандарт» компанії Proxima Research.

Закупівлі за кошти 2016 року

На календарі вже лютий 2018 року, але поставки лікарських засобів та медичних виробів за кошти бюджету 2016 року й досі не завершені. І це при тому, що кошти на закупівлю лікарських засобів та медвиробів на 2016 рік були перераховані на рахунки міжнародних організацій наприкінці 2015-го. А от номенклатура й обсяги потреби були затверджені більше ніж через півроку (Постанова КМУ від 23.08.2016 р. №557). Слід зазначити, що до номенклатури й обсягів закупівель неодноразово вносилися зміни. Зокрема, перша редакція цієї Постанови містила номенклатуру й обсяги закупівель лікарських засобів та медвиробів за 23 програмами, а чинна — за 38. При цьому останні зміни до зазначеної Постанови внесені нещодавно Постановою КМУ від 27.12.2017 р. №1083.

У березні 2017-го під час прес-ланчу, який відбувся в офісі Реанімаційного пакету реформ (РПР), в. о. Міністра охорони здоров’я Уляна Суп­рун зазначила, що МОЗ докладає багато зусиль для того, аби закупівлі проводилися на поточний рік, та наголосила: ліки за кошти 2017-го будуть отримані цього самого року. Однак, як свідчать дані, пос­тавки лікарських засобів за кошти 2016 року досі не завершені, а за кошти бюджету 2017 року здійснені лише частково.

Перші оголошення про закупівлі лікарських засобів і медвиробів за кошти бюджету 2016 року були опубліковані міжнародними організаціями наприкінці листопада того самого року. Перші акцепти відбулися на початку січня 2017-го, а їх поставки розпочалися наприкінці місяця. Загалом станом на 8 лютого 2018 року в регіони розвезено 81% лікарських засобів та медвиробів від загальної кількості з урахуванням обсягу фінансування в натуральному і 65% — у грошовому вираженні. Слід зауважити, що в номенклатурі закупівель зазначена необхідна кількість препаратів та медвиробів для 100-відсоткового задоволення потреби, а також кількість з урахуванням обсягів фінансування. Ці два показники суттєво відрізняються.

Зазначена в номенклатурі загальна кількість одиниць лікарських засобів і медвиробів з урахуванням обсягів фінансування становить 19% необхідної кількості для задоволення 100% потреби. При цьому за деякими програмами цей показник менше 10%. Таким чином, держава фінансує лише 19% необхідної кількості лікарських засобів. При цьому чиновники продовжують наголошувати на економії коштів при закупівлях лікарських засобів та медвиробів через міжнародні організації й додаткове придбання препаратів на заощаджені кошти. Як свідчить аналіз, насправді жодної економії бути не може, є лише тотальне недофінансування, а також непрозорий і незрозумілий механізм розрахунку кількості лікарських засобів та медвиробів з урахуванням обсягів фінансування.

Розрахунок обсягів поставок лікарських засобів і медвиробів, закуплених через міжнародні організації за кошти бюджету 2016 року, свідчить, що станом на 8 лютого цього року в регіони поставлено лише 16% необхідної кількості ліків і медвиробів. Єдиною програмою, за якою держава намагається забезпечити 100% потреби, є Централізована закупівля імунобіологічних препаратів. Останнім часом на тлі поширення захворюваності українців на кір проблема імунопрофілактики — одна з найбільш обговорюваних тем серед лікарів та експертів, які наголошують на епідемії цієї хвороби. Проте керівництво МОЗ України заявляє лише про спалахи і заперечує наявність епідемії. Водночас захворюваність на кір продовжує зростати, у зв’язку із цим попит на вакцини підвищується. Пос­тавка 583 тис. доз вакцини для профілактики кору, паротиту та краснухи (КПК) у регіони відбулася у вересні 2017 року, що становить 35% загальної потреби. 6 лютого цього року під час брифінгу щодо захворюваності на кір та ситуації з вакцинацією проти кору в Україні заступник Голови представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Лора Білл розповіла, що реш­та вакцини КПК буде доставлена в Україну в 3 етапи. Перша пос­тавка — 220 тис. доз — прибуде наприкінці лютого 2018 року, друга — 800 тис. доз — планується на кінець березня, третя — 77,6 тис. доз — наприкінці травня.

Факти — річ уперта

Аналіз закупівель лікарських засобів і медвиробів міжнародними організаціями свідчить, що це неефективний механізм державних закупівель.

Як відомо, 19 жовтня 2017 року ВРУ прийняла Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», яким передбачено, що оплаті за рахунок коштів державного бюджету України підлягають препарати, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого Постановою КМУ і програми медичних гарантій. Таким чином, держава зобов’язується забезпечити населення України препаратами в рамках Національного переліку. Отже, виникає питання, яким чином здійснюватиметься таке забезпечення, якщо поставки лікарських засобів і медвиробів відбуваються з великою затримкою.

Крім того, механізм закупівель через міжнародні організації є непрозорим. Громадськість не має змоги контролювати процес проведення торгів та визначення переможців. Міжнародні організації оприлюднюють відповідні дані вже за фактом здійснення закупівель. Прихильники закупівель через міжнародні організації наголошують на економії коштів під час їх проведення та додатковому придбанні препаратів на заощаджені кошти. Однак, як свідчать дані, пот­реба в лікарських засобах і медвиробах фінансується державою лише на 19%. До того ж не зрозуміло, як визначається показник кількості з урахуванням обсягів фінансування, коли невідома ціна, за якою закуповуватимуться ліки та медвироби.

Крім того, у номенклатуру закупівель неодноразово вносилися зміни. Принцип внесення таких змін також є непрозорим та незрозумілим. МОЗ, у свою чергу, оприлюднює далеко не всі накази про розподіл лікарських засобів і медвиробів, закуплених міжнародними організаціями.

Нові лобісти неефективної програми

Незважаючи на неефективність закупівель через міжнародні організації, деякі народні депутати пропонують збільшити фінансування за цим напрямком. Зокрема, 8 лютого у ВРУ зареєстрували законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (щодо фінансового забезпечення бюджетної програми на 2018 рік МОЗ України за КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру»)». Документом пропонується збільшити обсяг кош­тів на закупівлю препаратів та медвиробів на 8 млрд грн — до 14 млрд грн. І це при тому, що у державному бюджеті України на 2018 рік на закупівлю ліків і медвиробів через міжнародні організації вже передбачено 6 млрд грн.

Ініціатор законопроекту — Антон Яценко з партії «Відродження», який має вельми сумнівну репутацію. Зокрема, у попередньому скликанні ВРУ він був активним членом «Партії регіонів» і голосував за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року. Його ще називають «хрещеним батьком тендерної мафії» в Україні. Так, у 2007 році газета «Дзеркало тижня» з’ясувала, що Антон Яценко через родичів та наб­лижених осіб контролював спілку громадських організацій «Тендерна палата України», яка мала виняткові повноваження з контролю над державними закупівлями. За підрахунками Контрольно-ревізійного управління лише за перше півріччя 2007 року учасники тендерів заплатили третім особам близько 1 млрд грн, аби тільки бути допущеними до торгів.

За матеріалами сайту Рharma.net.ua, видань «Щотижневик «Аптека» та «Дзеркало тижня»