Наталка Карпа походить з музичної родини. Її тато – професійний музикант, а бабуся займалася співом. Сама ж співачка з 5 років навчалася музиці, закінчила музичну школу, співала у хорі, була солісткою відомого на Галичині ансамблю. Здавалося б, все як у зірок, але… Наталка закінчила з відзнакою (увага!) Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького і навіть відпрацювала півроку за фахом! Талант співачки привів Наталку ще у виші до медичного джазового колективу «Медікус», з яким вона виступала на музичних фестивалях та конкурсах. Після того пані Наталка Карпа отримує ще одну немузичну освіту (англійська філологія), і … продовжує розвивати свій непересічний талант співачки.
Зараз Наталка Карпа – співачка, ведуча на ТБ, співвласниця продюсерського центру Karparation, авторка ексклюзивного парфюму і… майбутня мама. Так, нещодавно стало відомо, що пані Наталка і її чоловік – герой АТО Євген Терехов чекають на дитину.
Енергійна і красива майбутня матуся не полишає свою активну діяльність і під час вагітності, проте не зважаючи на зайнятість, все ж Наталка Карпа погодилася розповісти нам про важливих лікарів у її житті.
ВЗ: Наталко, чи були у вашому житті особливі лікарі?
– Мені щастило потрапляти до лікарів, які були просто не просто медиками. Вони були лікарями за призначенням, лікарями від Бога.
Потрібно бути в курсі сучасних тенденцій світової медицини , не боятися розвиватися, рухатися вперед й вдосконалювати себе.
ВЗ: Розкажіть про них, будь ласка.
– У 11-му класі у мене трапилась непроста історія. Одного разу, коли я милася, я напальпувала в себе на молочній залозі якесь ущільнення, мені здалося, що це була гулька. Я страшенно перелякалася і спочатку не знала, що з тим робити, потім вирішила розповісти мамі. Мама, коли зрозуміла, що це й справді ущільнення, сказала, що нам потрібна консультація. Ми одразу звернулися до лікарів для того, аби зрозуміти, з чим маємо справу. Пам’ятаю свій стан, коли ми потрапили в онкодиспансер – було дуже страшно. Мені тоді лише виповнилося 16 років, я була ще зовсім молодою дівчиною:організм ще несформований, потрібні особлива увага і специфічна діагностика. Нам сказали, що є така лікарка пані Рогніда Сандецька. Вона врятувала дуже багато життів, зберегла здоров’я багатьом людям. Нам її порадили як найкращого фахівця в цьому напрямі, людину, що зможе розібратися, наскільки безпечний чи небезпечний мій випадок. Я страшенно хвилювалася. Дякувати Богові, це утворення виявилося доброякісним, скоріше за все причина в тому, що я колись впала. Але пані Сандецька рекомендувала нам не ризикувати й прооперувати. За операцію взялася сама. Пам’ятаю, я була під місцевим наркозом і все чула. В такому віці ти не знаєш, що тебе чекає і всього боїшся, проте професіоналізм лікарки й її підбадьорювання заспокоювали. Операція пройшла успішно. Потім рік ходили на обстеження, раділи, що немає жодних проблем – отак все і минулось.
Ще в мене є хороший друг – професор з Тернополя Стефан Володимирович Хміль. Він давав мені поради: як готуватися до вагітності, які вітаміни треба приймати, проводив обстеження. Я, навіть, скидала йому електронкою свої результати аналізів. Він на зв’язку 24/7 – консультує, підтримує, де б не знаходився. Він багато подорожує, адже визнаний у світі професор, але час завжди знаходить.
Коли ми з ним познайомилися, то я зрозуміла, що навчалася в університеті саме за його підручником з гінекології і акушерства. Він і зараз практикуючий лікар і акушер, який допомагає жінкам ставати мамами, дбає про майбутніх мамусь. У нього чудові клініки: одна в Тернополі, інша – у Львові, і коли він приїжджає на конференції в Київ, я обов’язково користуюся можливістю попити з ним каву й поспілкуватися. Я йому дуже довіряю і з будь-якими питаннями завжди стукаюсь до нього. Він завжди дає влучні поради, причому підтримує здоров’я не лише моє, а й всієї моєї родини.
ВЗ: Які слова подяки ви б хотіли сказати лікарям?
– Всім лікарям, які не нашкодили, дякую, бо в медуніверситеті нас вчили, що перше правило – не нашкодь.
ВЗ: Які вони – сучасні хороші лікарі?
– Зараз технології розвиваються дуже швидко, і мені здається, що одна з найважливіших рис хорошого лікаря – вміння жити відповідно до цієї швидкості. Потрібно бути в курсі сучасних тенденцій світової медицини , не боятися розвиватися, рухатися вперед й вдосконалювати себе. Адже меж для вдосконалення немає.
ВЗ: Певно, найважливіше – це любити свою професію й своїх пацієнтів?
– Так, а ще люди мають обирати лікарів індивідуально, враховуючи свої потреби, власні вимоги.
ВЗ: В чому ви, як людина з медичною освітою, бачите головні пріоритети розвитку медицини в Україні?
– Я дуже хочу, щоб медична реформа була ефективною, щоб зрештою в нас запрацювала страхова медицина – тоді люди не боятимуться за здоров’я своє та близьких. Сподіваюсь, що найближчим часом значно зменшаться випадки нестачі медикаментів для тих, хто їх потребує. Це головні сподівання , бо здорова нація – то найцінніше, що може бути. Коли ростуть здорові діти, коли літні люди радують нас рекордами довголіття… Саме цим і має перейматися керівництво держави.
Оксана Шевченко, спеціально для «ВЗ»
