Цьогоріч Національна академія медичних наук України відзначає своє 20-річчя. Цій важливій у житті вітчизняної медицини події присвячено низку заходів, один із яких — Конференція молодих вчених — нещодавно відбувся на базі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. У конференції взяли участь не лише молоді науковці, а й академіки, члени-кореспонденти НАМНУ, поважні гості, зокрема Міністр охорони здоров’я України Раїса Богатирьова.
Світ змінюють ідеї
У своєму виступі Раїса Богатирьова відзначила, що наука завжди була справою талановитих і сміливих людей, а наука про людину, за висловом Гільвеція, — це ще й наука мудреців. «Думаю, від своїх друзів і знайомих ви чули, що в наш прагматичний час світом правлять гроші. Можливо, це й так. Але якщо гроші правлять світом, то змінюють цей світ ідеї. Саме великим ідеям видатних медиків ми завдячуємо сучасним розвитком медицини. Гіппократ, Авіценна, Гален, Парацельс, Кох, Пастер, Пирогов, Стражеско, Мечніков, Заболотний, сотні і тисячі учених-медиків своїми ідеями докорінно змінили нашу уяву про людину, хворобу, здоров’я та життя, — сказала Міністр. — Культурний, освітній, інтелектуальний потенціал будь-якої держави визначається її науковими досягненнями. Адже здатність генерувати нові знання та технології є запорукою динамічного соціально-економічного розвитку країни, її гідного місця у світовому співтоваристві та конкурентоспроможності серед інших держав. І особливо амбітні завдання сьогодні стоять перед медичною наукою, від успіхів якої залежить життя та благополуччя мільйонів наших громадян.
Ці завдання, зауважила Міністр, окреслені в положеннях Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та нової Програми економічного розвитку країни на 2013-2014 роки, що була схвалена на розширеному засіданні Уряду 27 лютого 2013 року за участю Президента України Віктора Януковича. Як пріоритети у сфері охорони здоров’я цією Програмою визначено: підвищення якості та доступності медичних послуг, запровадження новітніх медичних технологій, розробка вітчизняних лікарських засобів.
Рушійна сила реформ
Раїса Богатирьова підкреслила, що нині медична наука розглядається як рушійна сила в процесі реформування системи охорони здоров’я, оскільки забезпечує всебічне наукове обґрунтування необхідності перебудови сфери, визначає прогнозні тенденції здоров’я населення та розробляє науково обґрунтовані заходи щодо його поліпшення.
«Для ефективного виконання завдань, що стоять перед медичною наукою, необхідно, по-перше, повернути вітчизняній науці роль одного з провідних інститутів суспільства та економіки, а по-друге, створити можливості для самореалізації науковців, щоб вони відчували свою затребуваність та бачили, що суспільство та держава гідно оцінюють їхню працю. Саме на цьому зосереджує свої зусилля влада, важливим обов’язком якої Президент України Віктор Янукович назвав забезпечення наукової спільноти необхідними ресурсами та підтримкою. Попри економічні труднощі, через державний бюджет забезпечується цільова підтримка фундаментальних і прикладних досліджень у сфері охорони здоров’я, підвищення екологічної безпеки, сільського господарства та в інших галузях, — сказала вона. — Таким чином, ми поступово переходимо від бюджетного утримання науково-дослідних установ до програмно-цільового фінансування за найбільш необхідними для країни дослідженнями. Значну допомогу у цій справі повинно надати державно-приватне партнерство та грантові надходження від вітчизняних та зарубіжних центрів та фондів. Сучасні наукові дослідження мають бути затребуваними не лише державою, але й приватним бізнесом, виробництвом, у нашому випадку — медичними установами, які надають громадянам високоспеціалізовану медичну допомогу». Прикладом плідної взаємодії між практичною охороною здоров’я та Національною академією медичних наук Раїса Богатирьова назвала співпрацю Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України зі створеними обласними перинатальними центрами з метою їхньої методичної підтримки, підготовки спеціалістів вищої кваліфікації та впровадження новітніх перинатальних технологій. Інтеграцію медичної науки та практичної медицини, співпрацю наукових центрів та університетів з лікувальними закладами, наголосила Міністр, необхідно ставити на системну основу.
Від традицій до нових досягнень
Водночас Раїса Богатирьова зауважила, що при виконанні всіх цих завдань медична галузь має можливість спиратися на міцний кадровий потенціал вітчизняної науки, адже традиції її корифеїв отримали гідне продовження в особі видатних учених та засновників наукових шкіл, які нині плідно працюють у системі МОЗ України та НАМНУ і відомі далеко за межами держави. Зокрема, за словами Міністра, справу видатного вченого, хірурга Миколи Михайловича Амосова достойно продовжують наші видатні кардіохірурги: Герой України Геннадій Васильович Книшов, члени-кореспонденти НАМНУ Василь Васильович Лазоришинець і Борис Михайлович Тодуров. У галузі нейрофізіології вітчизняну медичну науку на світовому рівні представляють Герой України Валерій Миколайович Казаков (м. Донецьк) та Герой України Василь Максимович Мороз (м. Вінниця). В галузі онкології — Герой України Григорій Васильович Бондарь. У галузі нейрохірургії — академік НАНУ Юрій Панасович Зозуля, академіки НАМН України Віталій Іванович Цимбалюк та Євген Григорович Педаченко. У галузі хірургії — академік НАМНУ Петро Дмитрович Фомін, члени-кореспонденти НАМН України Леонід Якимович Ковальчук (м. Тернопіль) та Михайло Петрович Захараш (м. Київ). У галузі педіатрії — академіки НАМНУ Олена Михайлівна Лукьянова, Юрій Геннадійович Антипкін, Віталій Григорович Майданник (м. Київ). І це далеко не вичерпний перелік.
— Але не менш важливим є те, що поруч із досвідченими і визнаними світилами наукової думки працюють їхні молоді колеги, які вже сьогодні відіграють важливу роль у багатьох значущих наукових дослідженнях і відкриттях, — підкреслила Раїса Богатирьова. — Активна та ініціативна молодь — потужний ресурс для розвитку будь-якої держави, рушійна сила сучасного суспільства. І величезну перевагу має та країна, в якій роблять ставку на молодих людей, тим більше на тих, хто пов’язав своє життя з наукою. Як Міністру охорони здоров’я, мені надзвичайно приємно відзначити, що з 66-ти грантів Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених на 2012 рік майже чверть було надано молодим спеціалістам, що займаються питаннями, так чи інакше пов’язаними з охороною здоров’я. Це, наприклад, науковий співробітник Національного університету «Львівська політехніка» Тарас Скорохода та старший співробітник Львівського національного університету ім. Івана Франка Назарій Походило, які займаються дослідженнями в галузі протиракових препаратів. Це молодший науковий співробітник Інституту біології клітини Національної академії наук України Ростислав Панчук та старший науковий співробітник Інституту проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України Олександр Пахомов, дослідження яких стосуються фармакології. Та багато інших талановитих людей у віці 30-35 років, які пов’язали своє життя з наукою.
Премією Президента України для молодих учених за розробку новаторських підходів до уражень хребта відзначений Юрій Педаченко — асистент кафедри нейрохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, зазначила Раїса Богатирьова. А за роботу «Удосконалення системи діагностичних заходів для прогнозування перебігу травматичних деформацій шийного відділу хребта» Ярослава Луда — аспірант Інституту патології хребта та суглобів імені професора М.I. Ситенка Національної академії медичних наук України.
Молода зміна лідерів
У своєму виступі Раїса Богатирьова наголосила, що завдання держави — надавати молодим людям можливість реалізовувати свої таланти та професійні знання. Активне залучення молоді до дослідницької роботи, створення умов для практичного втілення свіжих, оригінальних ідей молодих науковців має бути одним із головних напрямків державної політики у науково-дослідницькій сфері. Міністр звернулася до молодих учених зі словами: «Ви — майбутнє цієї науки, а відтак — майбутнє України. Вам випало жити в час великих перетворень. Науку та освіту чекає реструктуризація, створення фактично багато в чому нової вітчизняної системи отримання і відтворення знань, необхідної для розв’язання амбітних завдань національного розвитку. І сьогодні, в тому числі в рамках цієї Конференції молодих учених, ви маєте зайнятися пошуком відповіді на запитання: чи готова наукова молодь стати лідером цього процесу? Чи можуть молоді вчені брати на себе відповідальність за проривні проекти? Який «образ майбутнього» вітчизняної науки бачать сьогоднішні молоді кандидати та доктори наук? Як державі, суспільству і нинішньому поколінню лідерів науки і освіти допомогти науковій молоді проявити себе?»
Раїса Богатирьова впевнена, що молодим науковцям вдасться знайти адекватні відповіді на ці та багато інших питань. «Знаю, вам вистачить завзяття, енергії, натхнення до невпинного наукового пошуку, до подолання труднощів, до злетів і відкриттів! І не біда, що поки вам не вистачає досвіду. Як зауважила одна розумна людина, досвід оберігає від помилок, але одночасно й від створення шедеврів та великих відкриттів. Тож, користуйтеся всіма перевагами, які надає молодість. Не гайте часу — вона швидко минає! І дослухайтеся до порад своїх наставників, вчителів, педагогів, з повагою та вдячністю ставтеся до тих, хто підтримує вас на нелегкому шляху пошуків знання та істини», — закликала Міністр.
За словами Міністра охорони здоров’я, на часі — вдосконалення правових, економічних і організаційних умов для активізації дослідницької діяльності у вищих навчальних закладах, оновлення матеріально технічної бази, налагодження ефективних зв’язків між науково-дослідними установами та виробничими підприємствами, підтримка і розвиток провідних наукових шкіл, просування молодих талановитих кадрів у науці, підвищення соціального статусу науковців. «Тільки спираючись на передову науку, можна побудувати динамічну конкурентоспроможну економіку, здатну забезпечувати сталий розвиток країни та добробут кожного громадянина. Глибоко переконана: уже найближчим часом ця система поглядів стане суспільною ідеологією в Україні. А це, передусім, означатиме, що Україна відбулася як передова держава, якою ми всі пишаємося», — заявила Раїса Богатирьова.
У вченого повинна бути перспектива
Президент НАМН України Андрій Сердюк у своєму виступі також акцентував увагу на майбутньому вітчизняної науки. «Серед науковців Академії, а їх понад 3 тисячі, майже кожний четвертий — віком до 35 років (загалом 854), — зазначив він. — Із них 146 кандидатів та 2 доктори наук. Багато це чи мало? Якщо враховувати, що в установах Академії наукові кадри готуються в аспірантурі й докторантурі, що аспірантура відкрита з 52 спеціальностей медико-біологічного спрямування, що водночас навчають лише аспірантів очної і заочної форми близько 350 осіб, відповідь не буде переконливою. Адже з такої кількості аспірантів третина, в крайньому випадку кожний четвертий щорічно мали б захистити дисертацію. Відтак, ваші ряди з року в рік поповнювалися б, принаймні, сотнею кандидатів. Ви повинні бути активнішими і більш настирними в науковому пошуку, у втіленні своїх ідей, у наукових дискусіях та проривних інноваційних дослідженнях».
Водночас, щоб зважити всі причини, які, можливо, закривають молодим дорогу в науку, Андрій Сердюк повідомив, що, ознайомившись із результатами опитування на цю тему серед молодих учених Росії, проведеного Російською академією медичних наук, організатори конференції підготували подібні анкети для її молодих учасників. Згодом їх проаналізують, запевнив Андрій Сердюк, опублікують і буде вжито заходи, щоб реалізувати слушні пропозиції молодих вчених, і, зокрема, підкреслив: «Наука — надто чутлива галузь! Вона чітко і швидко реагує на відношення суспільства до неї. У вченого повинна бути перспектива, а наукові здобутки мають бути затребувані державою. Відтак ми повинні берегти те, що маємо. Адже за останні два десятиліття чисельність дослідників в Україні зменшилася майже втричі. На 1000 осіб активного населення у нас припадає 6 науковців, у той час як у США — 97, Японії — 11, Південній Кореї — 9,5, Франції — 9,3. Є над чим замислитися не лише нам із вами».
Завдання на завтра
Президент Національної академії медичних наук озвучив основні проекти, над якими працюватимуть вітчизняні вчені-медики. Проект перший — інноваційна та ядерна медицина. Його головна мета — впровадження в діагностику і лікування онкологічних, серцево-судинних і неврологічних захворювань досягнень ядерної фізики для ранньої діагностики і лікування цих найбільш поширених популяційних хвороб.
Цей напрям розробляється разом з ученими Національної академії наук. А оскільки він міждисциплінарний, у Київському університеті ім. Т.Г. Шевченка в цьому році розпочнеться підготовка фахівців — медичних фізиків.
Напрям другий — репродуктивне здоров’я. Академія веде науковий супровід національної програми «Нове життя — нова якість охорони здоров’я». Із більшістю існуючих перинатальних центрів налагоджено телезв’язок для термінового розв’язання питань, що виникають під час надання медичної допомоги вагітним та новонародженим, особливо з груп ризику.
Учені Академії також розвивають клітинні, геномні і постгеномні технології в діагностиці, профілактиці і лікуванні соціально-значущих інфекційних та неінфекційних захворювань, вивчають проблеми адаптації людини до несприятливих факторів природного і соціального середовища, питання медицини праці, наномедицини тощо.
Андрій Сердюк також повідомив, що в Україні створено 5 регіональних наукових центрів, які об’єднають академічну науку з вузівською і згодом перетворяться в науково-освітні кластери (у Харкові, Донецьку, Одесі, Львові, Дніпропетровську). Також НАМНУ активізує міжнародну співпрацю — підписано меморандуми з Російською академією медичних наук , науковцями Південної Кореї (в галузі ядерної медицини), науковими установами різних країн (США, Швеції, Німеччини, Японії) за різними напрямками. Президент НАМНУ закликав молодих учених приєднуватися до виконання цих договорів, реалізуючи свої знання та наукові амбіції. І водночас відзначив, що за минулі два роки 278 молодих учених Академії представили свої доповіді за кордоном, 109 осіб там стажувалися, 46 — отримали гранти. І це хороший почин. «Та думайте про головне. Вам належить із часом підхопити з рук старшого покоління й надалі розвивати медичну науку, яка є інтернаціональною — в цьому її сила і життєдайність, — сказав Андрій Сердюк. — Хочу вас запевнити, що Академія докладе всіх зусиль, щоб постійно підтримувати вас як у науковому пошуку, так і в інших питаннях. Маю на увазі не лише створення відповідних умов для праці, а й такі стимулюючі фактори, як стипендії Кабміну, премії Президента та Верховної Ради, академічні премії для молодих учених. До сьогодні останню отримали 70 молодих науковців».
Змістовним продовженням конференції стали лекції з актуальних проблем медицини, які прочитали Віце-президент НАМН України академік Віталій Москаленко, академік НАМН України Геннадій Книшов, академік НАМН України Геннадій Бутенко, академік НАМН України Микола Тронько. Завершилася конференція роботою секцій з клінічної профілактичної та теоретичної медицини.
