Біль в грудях – досить часта скарга, з нею до лікарів звертається від 25 до 40% пацієнтів у загальній популяції. Сприйняття цього симптому, його характер, а також інтенсивність істотно варіюють у різних людей, до того ж у чоловіків і жінок він відчувається по-різному. Але яким би не був біль у ділянці грудної клітки, такий симптом ніколи не можна ігнорувати, не з’ясувавши причину його виникнення.
Іванна ОСОС, лікар кардіо-реаніматолог, кандидат медичних наук«Пацієнти з гострим болем в грудній клітці мають високий рівень смертності та потребують швидкої діагностики з метою невідкладного початку лікування. Серед можливих діагнозів найбільш частою причиною больового синдрому є гострі коронарні синдроми (ГКС). Саме ГКС характеризуються наявністю болю в грудях, електрокардіографічними (ЕКГ) змінами, змінами профілю певних сироваткових ферментів та білків. Втім, відомо, що перераховані параметри спостерігаються лише у 30% гострих ішемічних подій. У переважної більшості пацієнтів наявні атиповий больовий синдром, нормальні або неінформативні дані ЕКГ, або задовільні рівні сироваткових тропонинів на ранніх стадіях події. Враховуючи усі ці фактори, у значної кількості пацієнтів правильний та ранній діагноз ГКС буває утрудненим. Адже серце, легені, бронхи, міжреберні нерви, стравохід і великі судини є джерелом аферентної іннервації за участю одних і тих же грудних вегетативних гангліїв. Больові стимули, що виникають в цих органах, зазвичай сприймаються як «біль в грудях», – каже лікар кардіо-реаніматолог, кандидат медичних наук Іванна Осос. – Такий симптом може виникнути при різних захворюваннях: патологіях серця, судин, перикарда, легень, плеври, трахеї, бронхів, стравоходу, шлунку, жовчного міхура, підшлункової залози, м’язів, ребер, нервів».
Біль у області грудної клітини умовно можна розподілити на кілька груп:
- біль кардіоваскулярної етіології;
- легеневого ґенезу;
- шлунково-кишкового ґенезу;
- нейром’язового походження і при пошкодженнях опорно-рухового апарату;
- інші, наприклад, Herpes zoster або оперізуючий лишай.
Характер болю може бути різним: гострий, тупий, ниючий, пекучий, стискаючий, ріжучий, колючий, тягнучий. У деяких випадках виникає відчуття розпирання, чи важкості , ніби каменю у ділянці серця або просто дискомфорту. Характеристики патологічного симптому часто варіюються у залежності від віку, статі пацієнта, супутніх захворювань, психологічних особливостей, а тому вимагає специфічних знань і проведення низки діагностичних процедур. Розглянемо найбільш поширені причини, чому виникає біль у грудях.
Біль у грудях, пов’язаний із проблемами серцево-судинної системи
При виникненні будь-якого дискомфорту в ділянці грудної клітки завжди виникає думка про хвороби серця. Адже саме вони є причиною 70-80% всіх випадків болю в грудях. Серед можливих причин, що спровокували виникнення таких симптомів, насамперед виділяють такі:
Гостре серцево-судинне захворювання виникає через заблокований, наприклад тромбом, кровоплин. Найчастіше він проявляється як гострий біль за грудиною або лівіше, який віддає в спину, ліву лопатку, шию, плече, руку і не зменшується у стані спокою, а часто навіть після прийому нітрогліцерину. Для жінок похилого віку характерна атипова симптоматика: різка слабкість, нудота і блювота, прискорене дихання, біль у животі.
Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) – біль в грудях виникає раптово, посилюється при глибокому вдиху, супроводжується прискореним диханням, у деяких випадках сухим кашлем та кровохарканням.
Стенокардія супроводжується болісними відчуттями, які різняться залежно від виду стенокардії і виникають в результаті фізичного чи психологічного навантаження, інколи при значному переїданні. Біль може мати різний характер: ниючий, гострий, часто хворі скаржаться на відчуття здавлювання та печіння у грудях. Напад може тривати від декількох секунд до 15 хвилин. Болісні відчуття швидко зменшується, чи навіть зникають у стані спокою, при розслабленні, після прийому нітрогліцерину.
Розшарування аорти – стан, що загрожує життю. Найчастіше є наслідком тривалої артеріальної гіпертензії, також може виникати при синдромі Марфана, в результаті травми грудної клітини, при вагітності або як пізнє ускладнення після операцій на серці. Характер болю схожий до того, який виникає при інфаркті міокарда і стенокардії, може тривати протягом кількох годин або діб, але не зменшується в стані спокою або при прийомі нітрогліцерину.
Перикардит – на початковій стадії хвороби спостерігається гострий біль, який посилюється, коли людина вдихає повітря або лягає. Може супроводжуватися прискореним диханням, жаром, нездужанням.
Загрудинний біль при хворобах черевної порожнини
Виникнення больового синдрому при хворобах черевної порожнини зустрічається досить часто.
Наприклад, для езофагіту характерним є постійне печіння за грудиною, біль, який посилюється при ковтанні і пов’язаний з прийомом холодної, гарячої, твердої їжі. Симптоми зменшуються при прийомі антацидів, а іноді достатньо теплого пиття.
При ахалазії кардії біль локалізується за грудиною, чітко пов’язаний з дисфагією і регургітацією їжі.
У випадку розвитку виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки, хронічному холециститі часто виникає біль у лівій половині грудної клітини. При даних патологіях біль за грудиною пов’язаний із прийомом їжі.
При жовчнокам’яній хворобі, запаленні підшлункової залози, крім іншого, – больові відчуття у животі, які іррадують у груди.
Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба – у даному випадку людина відчуває гострий, ріжучий біль у грудях по ходу стравоходу, тяжкість, дискомфорт у грудях. Такий стан супроводжується відрижкою, гіркотою у роті, порушенням ковтання, сухим кашлем.
Нейром’язові причини грудного болю
У даному випадку біль у грудях виникає при певних рухах тулуба і плечового поясу, посилюється при пальпації.
Наприклад, при остехондрозі внаслідок дегенеративних змін виникає біль у області грудної клітки, між лопатками, у підребер’ї. Буває гострим, таким, що стріляє або тисне. Підсилюється при напруженні, кашлі, нахилах і поворотах голови.
Міжреберна невралгія – патологічний стан, при якому відбувається ураження нерва, що локалізується між двома ребрами грудної клітини. Основний симптом – яскраво виражений біль в грудному відділі. Патологічні відчуття локалізуються у місці ураженого нерва або поширюватися на всю грудну клітку (при ураженні відразу декількох міжреберних нервів). Характер болю гострий, пекучий. Больовий синдром може бути постійним або затихати у стані спокою. Різко посилюватися при кашлі, сильному вдиху, сміху і будь-яких інших рухах грудної клітки.
Міозит – захворювання, при якому відбувається ураження скелетної мускулатури. Може мати різний характер: запальний, травматичний, токсичний, зачіпати одну або одночасно кілька м’язів. Для даної патології характерний ниючий біль в області шиї, плечей, грудей, спини. При пальпації або фізичних навантаженнях болі посилюються. М’язи стають напруженими. У місці локалізації захворювання можуть з’явитися набряки.
При переломі ребер болісні відчуття набувають значної інтенсивності при глибокому диханні і при русі.
Біль у грудях легеневого ґенезу
При гострих захворюваннях органів дихання біль у ділянці грудної клітки виникає, коли у патологічний процес залучаються парієтальна плевра, трахея або великі бронхи, а от легенева паренхіма, вісцеральна плевра позбавлені больових рецепторів.
У разі розвитку пневмонії, як правило, виникає однобічний біль, який посилюється при кашлі, супроводжується лихоманкою, нездужанням.
При COVID–19 пацієнти часто скаржаться на біль за грудиною, тяжкість в грудній клітці, відчуття тиснення, нестачу повітря. Варто зазначити, що біль між лопатками, в області грудної клітини не є характерним симптомом для пневмонії. Легені не болять. Болять м’язи внаслідок вірусної інтоксикації.
При плевриті та плевропневмонії біль у грудях може супроводжуватися задишкою, підвищенням температури тіла й ознаками інтоксикації.
У разі розвитку гострого трахеобронхіту часто спостерігається печіння за грудиною, пов’язане з кашлем.
Щодо інших причин, то при інфікуванні Herpes zoster виникнення оперізуючого одностороннього болю, який локалізується в зоні іннервації міжреберних нервів, може передувати появі висипів на шкірі.
Крім того, біль в грудях і спині буває психогенного характеру. У цьому випадку він не має чіткої локалізації, часто супроводжується прискореним серцебиттям, тремором кінцівок, відчуттями нестачі повітря та тривоги, необґрунтованим наростанням слабкості.
Особливості диференціальної діагностики
Біль у грудній клітці займає друге місце після болів у животі. Труднощі диференціальної діагностики, пов’язані із тим, що низка хвороб трапляється переважно у фізично розвинених молодих осіб. Лікар повинен перш за все виключити стани, що загрожують життю і вимагають негайної допомоги. Іноді тільки додаткові лабораторні та інструментальні дослідження дозволяють точно встановити причину болю в грудях.
Інструментальні методи обстеження і лікування
Електрокардіографія (ЕКГ). Зміни на ЕКГ виявляються при інфаркті міокарда, стенокардії, перикардиті. Допомагає визначити локалізацію і ступінь ураження міокарда. Разом з тим, будь-яка гемодинамічна нестабільність у пацієнта високого ризику є приводом для призначення не лише ЕКГ у 12 відведеннях, а і ЕхоКГ для диференціальної діагностики.
Ехокардіографія (ЕхоКГ), що сьогодні є одним з найпотужніших діагностичних та моніторингових інструментів сучасної медицини невідкладних станів у пацієнтів з ССС, зокрема з гострим болем в грудній клітці, гострою серцевою недостатністю, підозрою на тампонаду серця, ускладненнями інфаркту міокарду, гострою патологією клапанів серця, включаючи ендокардит, гострою патологією висхідної аорти та ускладненнями різних інвазивних втручань.
ЕхоКГ вважається інформативним методом діагностики «біля ліжка» пацієнта при оцінці походження гострого болю в грудній клітці. Зокрема, при діагностиці гострої ішемії міокарда та інших значних причинах болю в грудях, таких як гостре розшарування аорти, випіт в перикарді (гострий перикардит) та ТЕЛА, а також для оцінки болю в грудній клітці у пацієнтів з рефрактерною, незважаючи на втручання, або персистуючою нестабільністю гемодинаміки. Крім того, ішемія міокарду часто не розпізнається у пацієнтів на інтубації та/або ШВЛ, у пацієнтів на седації або анестезії в межах рутинного плану лікування.
Рентгенографія, комп’ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукове дослідження (УЗД) органів грудної клітини – ці методи візуалізації дозволяють оцінити стан органів грудної клітини, виявити травми, новоутворення, ознаки внутрішньої кровотечі та інші патологічні зміни.
Трансезофагеальна ехокардіографія – ультразвукове дослідження, при якому датчик вводиться в стравохід. З його допомогою оцінюють стан серця, його клапанів, великих судин. Має велике діагностичне значення при тромбоемболії легеневої артерії, аневризмі аорти.
Ангіографія дозволяє оцінити стан і прохідність кровоносних судин, в тому числі і коронарних.
Лабораторна діагностика передбачає:
- загальний аналіз крові;
- ШОЕ;
- С-реактивний білок (кількісно);
- NT-proBNP (кількісно).
Ґрунтуючись на результатах проведених досліджень, лікар може встановити причину болю в грудях і призначити лікування, яке залежить від основного захворювання, симптомом якого є біль в грудях. Терапія може полягати як в застосуванні відповідних лікарських препаратів, так і в хірургічних маніпуляціях.
Антоніна ЛІВАНДОВСЬКА, «ВЗ»
