На роботу йти не хочеться. Улюблена професія сприймається як покарання: ваші колеги – хейтери! Не те що назустріч не йдуть, а навпаки – чатують на ваші помилки і розповідають про них не лише керівництву, а й пацієнтам! Чим ви їм не догодили і що з цим робити?
Оксана Шевченко, психолог, головний редактор сайту для батьків 4mama.uaВ першу чергу, прийняти і усвідомити, що проблема з колегами є і її треба вирішувати – саме не розсмокчеться. Абстрагуватися чи повністю припинити спілкування з колегами, від яких йде негатив, неможливо. По-перше, важко при цьому залишатися членом колективу. По-друге, за таких умов постраждає пацієнт. А він-то точно не винний.
Почати з себе
У кожного з нас є слабкі місця і вони можуть бути причиною наших негараздів. Наприклад, інколи ми ведемо себе зверхньо, не помічаючи цього, чи буваємо грубими, особливо, коли це, на нашу думку, виправдано, або раптом стаємо нетерпимими до чиїхось недоліків. А, можливо, ми буваємо занадто запопадливими до керівництва, чи загалом до оточення? Усі ці проблемні точки треба перевірити, чи не вони спровокували ваші проблеми з колегами. Маркером мають стати саме системні реакції людей на нас чи наші вчинки.
Декілька порад для вибудовування гарних стосунків з колегами:
- Критикуйте тільки конструктивно, вказуючи на конкретні недоліки, пропонуючи при цьому шляхи вирішення.
- Не критикуйте особисті риси колег, їх особисте життя – піддавати критиці можна лише те, що стосується виконання професійних обов’язків.
- Не дозволяйте собі грубощі, сарказм, насмішку навіть, якщо колега дійсно наробив(-ла) помилок. Це точно не покращить якість роботи та ваші стосунки з колегами.
- Відмічайте внесок інших членів колективу у ваші перемоги: чи дійсно ви були б крутим сімейним лікарем без медсестри, котра завжди поруч, або чи зробили б ви оту унікальну операцію без анестезіолога-профі?
- Завжди налаштовуйтесь на ввічливість з усіма, з ким спілкуєтесь: посмішка, повага, стриманість і врівноваженість допоможуть бути у здоровому контакті з колегами та пацієнтами.
І ще: робіть все, щоб збалансувати свій загальний емоційний стан, тоді буде легше налагоджувати комунікацію, навіть з недоброзичливцями. Вас просто буде важче вивести з себе.
Ці поради допоможуть зняти напругу у випадку, коли ми самі її провокуємо. Але буває так, що колеги вам мстяться тому, що …заздрять. Що ж робити у такому випадку?
Захистити пацієнта
Колегам, які захопилися інтригами та підклимними іграми, варто коректно нагадати про один з найголовніших принципів лікаря – не нашкодь! Про це треба пам’ятати і самим. Якими б не були ваші внутрішні мотиви, які б проблеми не стояли поміж вами, все не може виправдовувати збитків, завданих пацієнту. А конфлікти у колективі лікарів, будемо чесними, обов’язково будуть впливати на якість лікування. І треба зробити все, щоб не допускати їх ескалації. Зрештою, ми ходимо на роботу працювати, а не мірятися силами та значущістю!
Поговорити начистоту
Мабуть, нікого не здивую, якщо скажу, що заздрість поволі руйнує самого заздрісника – чим більше людина занурюється у важкі почуття, тим важче їй потім вийти з кола негативу. Тому не варто ігнорувати перші ознаки негараздів. Відчули відчуження, холодність, бажання зачепити? Підійдіть і поговоріть з колегою, прямо запитайте, що трапилось, спробуйте прояснити ситуацію. Поговоріть і з іншими колегами. Часто в основі негараздів – елементарне непорозуміння, яке можна виправити щирою розмовою. Але звісно, не завжди. Є більш складні ситуації.
Захист від заздрості
У людей маса причин заздрити – від недолюбленості у дитинстві до травматичного досвіду в період дорослішання. І за ці внутрішні проблеми інших людей ми не відповідаємо, ми не можемо і не повинні долати. Ми можемо лише певним чином реагувати на заздрості.
Як зменшити рівень заздрощів?
В колективі, що вже вражений токсинами заздрощів, варто обмежити спілкування на усі теми, крім професійних. Не потрібно розповідати про досягнення у інших сферах життя (сім’я, діти, подорожі, покупки).Особливо при заздріснику чи його/її друзях.
Не варто підкреслювати свій фінансовий стан: брендований одяг та дорогі прикраси у звичайній клініці недоречні. Тут було б добре дотримуватися ділового дрес-коду та бути стриманими.
Стриманість буде доречною і у соцмережах, не поспішайте виставляти напоказ усі здобутки, бо заздрісники схильні моніторити їх та посилювати власні негативні емоції.
Крім того, обов’язково відзначайте досягнення колег та робіть щирі компліменти. У кожного знайдеться те, що варто відзначити. Це може бути як і в межах професійних здобутків, так і поза професійною діяльністю, те, що здатне викликати у вас щиру повагу та захоплення. Наприклад, ви можете бути вражені, наскільки колега прекрасна мама, як вона класно спілкується з дітьми, або як вона вміє організовувати свята, подорожі, грати у шахи чи готувати соте з баклажанів. Обов’язково знайдіть щось хороше навіть у тих, хто почав ставитись до вас з упередженням, та відмічайте це у бесідах з колегами. Це допоможе налагодити контакт навіть з заздрісником. Часто таким людям не вистачає визнання. Якщо підтримати їх у значимих для них речах, то «голод» трохи вщухне, а значить, і заздрість буде меншою.
Намагайтеся вийти з кола негативу
Коли ми постійно в емоційному напруженні і маємо обмірковувати кожне слово, то потрапляємо у замкнене коло негативних емоцій. І це затягує, як вир. А щоб вирішувати проблеми, нам потрібно менше піддаватися емоціям, а діяти раціонально. Тому давайте перепочинок своїй душі – вдома, серед друзів, у сімейному колі намагайтеся відволіктись – менше думати про негатив, а наповнюватися позитивом, набиратися сил.
Не прокручуйте безкінечно в голові конфліктні ситуації з колегами, не картайте себе за неправильні реакції. Одразу думайте, як виправляти ситуацію, як вирішити конфлікт з колегами, шукайте професійні поради, можливо, вам варто поговорити з психологом, якщо негатив захопив вас у полон і ви стрімко наближаєтеся до депресії
І наостанок дам просту техніку, яка допоможе тримати емоційний баланс.
- Методика цегляної кладки. Уявіть собі, як вибудовуєте між собою і особою, що продукує токсичність, цегляну стіну – велику, грубу, непробивну. Потренуйте уяву, дозвольте собі майже фізично відчути, як між вами виростає ця споруда і захищає від отрути недоброзичливців.
Або збудуйте навколо себе віртуальну прозору фортецю, через яку не проходять чужі негативні емоції.
Мова не про відгородження від проблем, а про вміння відсторонитися, вийти із емоційно ураженої зони та стати більш об’єктивними та врівноваженими. А значить, мати більше шансів вирішити проблему.
Оксана Шевченко, психолог, головний редактор сайту для батьків 4mama.ua
