Німецька кардіохірургія очима українського журналіста

1499

VZ_47-48__Страница_16_Изображение_0002Німецька кардіологія вважається у світі однією з найкращих. А Центр серцево-судинних захворювань у Ротенбурзі-на-Фульді — одна з найкращих клінік у Німеччині. Але тільки провівши 5 діб поруч із німецькими кардіологами і хірургами, я зрозуміла, чому наші пацієнти, попри досить-таки високий професійний рівень українських фахівців із кардіології, обирають для лікування клініки цієї країни.

«Золоті хвилини»

Ми вже кілька років чуємо про так звану «золоту годину» — це час, коли важкохворий балансує на межі життя і смерті. Коли ж мова йде про такі серцеві патології, як інфаркт, година звужується до кількох хвилин. Згідно з новим Законом України «Про екстрену медичну допомогу» «швидка» має приїхати протягом 10 хв у місті, і 20 хв — у сільській місцевості. Але у реальному житті це поки що казка. Про те, як у Німеччині розв’язано питання вчасного транспортування пацієнтів до клініки, я дізналася в першу ж ніч, коли навпроти моєї кімнати на дах сів перший вертоліт із хворим. Згодом прибуло ще кілька. Вертоліт транспортує пацієнтів із будь-якої місцевості у радіусі 200 км від клініки. «Я живу в 10 хвилинах ходьби від Центру, — розповідає кардіохірург Юрген Крафф. — Зазвичай ходжу на роботу пішки, але коли на пейджер приходить повідомлення, що летить вертоліт, я маю за 5 хвилин стояти в операційній, готовий до екстрених заходів. Не важливо, сплю я у цей час чи займаюсь важливими справами — я сідаю за кермо і дорога займає 1,5 хвилини. Жити далі від клініки лікарі не мають права: так ми втрачаємо цінний час»… У межах німецького міста процес відбувається ще швидше. Але клініка, з якою мені пощастило познайомитися, розташована у заповідній зоні: у горах, вкритих лісами. «Ми щодня пам’ятаємо: наші пацієнти — хворі на серцево-судинні патології. VZ_47-48__Страница_17_Изображение_0003Лікування таких хвороб не відбувається за кілька діб. Часто люди перебувають у клініці тижнями й вони мають дихати чистим повітрям!», — усміхається керівник клініки Ульріх Хорнштайн. Його словам не потрібно шукати доказів: під балконом моєї «палати» мирно пасеться стадо косуль та кілька диких кабанів. А від чистоти ротенбурзького гірського повітря перехоплює подих. Приміщення, які німецькі лікарі називають палатами, разюче відрізняються від аналогічних приміщень українських лікарень. Окрім цього при клініці обов’язково має бути «готель» — тобто кімнати для родичів хворих. Але навіть у цій «п’ятизірковій» царині повсюди різнобарвні кнопки виклику. Випадково зачепивши одну подушкою, я мала змогу «попрактикувати» свою німецьку: через 2 хвилини номер відчинила своїми ключами фрау в медичному халаті! Не вмикаючи світла, вона за допомогою ліхтарика «знайшла» мене на величезному ліжку і була вже готова перевіряти усі життєві показники. Нагадаю, я мешкала у гостьовому секторі і ймовірність того, що мені знадобиться медична допомога, була мінімальною. Коли вона пішла, впевнившись, що зі мною все гаразд, я довго згадувала аналогічні червоні кнопки у наших лікарнях…

Відділення аритмології

VZ_47-48__Страница_17_Изображение_0001Це гордість Центру серцево-судинних захворювань у Ротенбурзі-на-Фульді, і саме із відділення електрофізіології розпочалося наше знайомство із оснащенням клініки. Діагностикою і лікуванням порушень ритму серця німці займаються давно. На сьогодні лікування аритмій є рутинною маніпуляцією: тут успішно лікують усі види аритмій — як вроджені, так і набуті. «Велика кількість наших пацієнтів — молоді жінки. Їх серця часто не витримують напруженого ритму життя, стресів та гормональних порушень. Дуже важливо те, що вони звертаються вчасно і ми можемо їм допомогти», — розповідає керівник відділу доктор медицини Стефан Штайнер. Лабораторія устаткована новітнім обладнанням. «Це система тривимірного зображення у реальному часі Navx, яка дозволяє провести катетер у серце та застосувати вдосконалені абляційні методики, — продовжує екскурсію керівник лабораторії. — Вся процедура займає приблизно годину, пацієнт не потребує наркозу. У судину на стегні вводять катетер і підводять його по кровоносних судинах до серця. Електричні сигнали від серця, отримані за допомогою катетера, відображаються безпосередньо у вигляді кривих». Нова рентгенівська система настільки гнучка, що може обертатися навколо пацієнта. Так формується зображення у відповідності з принципом комп’ютерної томографії. Лікар бачить катетер на екрані у ЗD-форматі і шукає джерело аритмії. Це робиться шляхом визначення місця аритмії спеціальним наконечником катетера. «Ми не можемо до початку процедури сказати, яку із методик — кріоабляцію чи радіочастотну — використовуватимемо, — розповідає С.Штайнер. — Усе залежить від кількості ділянок із провокаторами порушення ритму і їх розміщення. Як тільки проблемне місце знайдено, його охолоджують за допомогою катетера до -50°C, або обробляють високочастотним струмом (у випадку, коли джерело аритмії знаходиться між передсердям і шлуночком). При цьому, на тканинах серця створюються рівні й глибокі лінії абляції, блокуючі поширення патологічних електричних імпульсів. Якщо місце джерела аритмії знай­дено правильно, проблема зникне. Ми бачимо це на екрані ЕКГ. Якщо місце вибране помилково або ритм відновлений недостатньо, процедуру пошуку повторюють, поки не будуть усунені всі джерела аритмії. Якщо порівнювати кріоабляцію з радіочастотною абляцією, то при кріоабляції ризик розвитку ускладнень менший, оскільки практично повністю виключена ймовірність ушкодження провідних шляхів серця. Також знижується ймовірність тромбоутворення». Ефективність цієї методики у німецькій клініці — 98%, протипоказань та вікових обмежень немає.

Діагностична база

VZ_47-48__Страница_16_Изображение_0001Звичайно, Центр оснащений 3-тесловим МРТ-апаратом останнього покоління та 256-строковим комп’ютерним томографом. Але німецькі кардіологи застосовують і інші методики. Наприклад, оцінку нативних чи протезованих клапанів вони проводять методом ехокардіографії через стравохід. Методика дуже схожа на звичну нам гастроскопію, де використовується тонкий датчик, схожий на «кишку». При цьому перепони для ультразвуку у вигляді повітря в легенях і кісток грудної клітини відсутні, тому якість зображення істотно поліпшується. Для проведення черезстравохідної ехокардіог­рами використовуються датчики з високою частотою (5-7 МГц), що дозволяє оцінювати морфологічні структури розміром до 1-2 мм. Датчики здатні самостійно змінювати площину сканування без зміни положення. Метод виз­нано «золотим стандартом» для виявлення тромбів у порожнинах передсердь та вивчення структурно-функціональних змін у передсердях. Чутливість методу у виявленні тромбів становить 92-100%, специфічність — 98-100%. Окрім цього, за допомогою методу у клініці діагностують додаткові об’ємні утворення серця і внутрішньосерцеві джерела емболії, захворювання грудної аорти та вроджені вади, ішемічну хворобу серця. Діаг­ностика триває всього 15-30 хвилин і не потребує наркозу.

Гібридні операційні

VZ_47-48__Страница_17_Изображение_0002Восени 2010 року керівництво клініки вирішило об’єднати у стінах одного приміщення співпрацю кардіохірургів, кардіологів та анестезіологів. Так з’явилася так звана гібридна операційна. «Це поєднання в операційній висококласних пристроїв (ангіографія, динамічне КТ), які повинні задовольнити усі технічні вимоги під час операції будь-якого рівня складності, — показує своє «дітище» кардіохірург Юрген Крафф. — Усі звикли в операційній бачити лише хірургів. Це не перспективно. Нашим «гібридом» керує одна команда, у складі якої і хірурги, і кардіологи. Встановлене обладнання створює максимально комфортні умови для проведення малоінвазивних операцій. «Серце» навігатора з ангіографічної системою дозволяє створювати 3D-зображення на основі даних комп’ютерної томографії. Отримана 3D-модель поєднується з рентгеноскопією в реальному часі і забезпечує навігацію протягом, наприклад, імплантації аортального клапана. Окрема конструкція дозволяє переміщати ангіографічну систему в будь-яку точку операційної, проводити рентгенівську зйомку без зміни положення столу і без ризику негативного впливу на інше обладнання, гарантуючи вільний доступ до пацієнта. Операція одночасно візуалізується на великих екранах і завдяки системі телемедицини її можуть спостерігати в усіх куточках світу, де є такі можливості. Це дуже актуально для лікарів інших клінік, які направляють своїх пацієнтів до нас задля оперативного втручання. Ми працюємо — вони одночасно вчаться». У стінах гіб­ридної операційної проводять ендоваскулярне лікування аневризм, стентування, імплантації клапана аорти і балонну ангіопластику та інші малоінвазивні втручання.

Ниркова денервація

Підвищений артеріальний тиск, як відомо, є провокатором розвитку серцево-судинних захворювань і важких ускладнень. До речі, в Німеччині 25-30 мільйонів людей страждають від гіпертензії, тому держава вкладає багато коштів у вирішення цього питання. Якщо медикаментозне лікування не ефективне, лікарі пропонують ниркову денервацію, яку практикують у клініці з початку 2012 року.

Під технічним терміном «ниркова денервація» мається на увазі невелика операція з використанням катетера. Оскільки аферентні й еферентні симпатичні нервові волокна, що іннервують нирку, проходять безпосередньо в стінці головної ниркової артерії і прилягають до неї, за допомогою катетерної радіочастотної абляції (РЧА) можна зумовити їх руйнування без порушення іннервації органів черевної порожнини і нижніх кінцівок. Уся процедура триває близько 1 години, пацієнти отримують м’які седативні ліки та знеболююче. Ефективність методу у клініці — 80%.

Система реабілітації

VZ_47-48__Страница_17_Изображение_0004Після будь-якого оперативного втручання на серці чи судинах, а також після консервативного лікування на пацієнтів клініки чекає процес реабілітації. Це невід’ємна ланка лікувального процесу. Реабілітаційне відділення займає кілька поверхів і складається з кількох басейнів, тренажерних залів, залу ерготерапії, масажних та фізіотерапевтичних кабінетів. Через 10 діб після операції хворі потрапляють «до рук» реабілітологів мінімум на три тижні. Кожному складають окрему програму, залежно від хвороби і стану. Дивно було бачити, як кардіологічні хворі працюють на тренажерах. Біля кожного стоїть лікар-реабілітолог і контролює всі життєво важливі показники, адже навантаження чималеньке — по 5 двадцятихвилинних занять на день. Кожного ранку кардіолог, який відповідає за пацієнта, переглядає навантаження з огляду на стан пацієнта та динаміку одужання.

Лірика наостанок

За кілька діб перебування у Центрі сердцево-судинних захворювань у Ротенбурзі-на-Фульді жодного разу не виникло відчуття, що ти у лікарні. Двері між усіма корпусами і переходами відчиняються автоматично, коли спрацьовує датчик при наближенні людини. Питання «навіщо?» відпало тоді, коли я побачила звичних для клініки пацієнтів — літніх людей, які повільно пересуваються, спираючись на спеціальні візочки. Їм так зручно — у корзинці вода, газетка, фрукти. Вони можуть зупинитися у будь-якому місці для відпочинку і спокійно посидіти. Але через цей візок, який допомагає їм рухатися, просто нічим відчинити двері.
Система харчування пацієнтів — так званий «шведський стіл». Але це тема окремої розмови: їжа збалансована відповідно до потреб кардіо-хворих. Біля жодного кабінету ми не бачили черг чи скупчень пацієнтів. Усі маніпуляції та процедури відбуваються суворо за графіком і згідно відведеного часу, тобто зі звичним німецьким педантизмом. До речі, впевнитися у цьому я мала змогу особисто. Маючи давні проб­леми зі спиною, після тривалого перельоту і довгої екскурсії по клініці у певний момент я зрозуміла, що через біль не можу зробити ані руху. Один із директорів, усвідомлюючи, що мені можна допомогти масажем або мануальною терапією, відвів мене до їхнього спеціаліста. Той вийшов, вислухав, усміхнувся і сказав, що звичайно він мене прийме і допоможе.., але після всіх пацієнтів! Тобто через чотири години. Чи міг би звичайний мануальний терапевт у нашій країні відмовити у проханні представнику керівництва клініки і змусити іноземних гостей чекати? Думаю, ні. Але у Німеччині здивувалися, якби він зробив інакше. Все для пацієнтів — це їхній девіз. І п’ять діб, які я провела у стінах німецької клініки, переконливо це доводять…

Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»

Якщо ви знайшли помилку, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Введіть текст коментаря
Вкажіть ім'я